Справа № 2-а-574
2008 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2008 року Стахановський міський суд Луганської області
в складі : головуючого судді Очеретного О.В.
при секретарі Сивоконь О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Стаханові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської Ради про перерахунок та стягнення щорічної грошової допомоги, -
ВСТАНОВИВ:
Звертаючись до суду із адміністративним позовом позивач ОСОБА_1 вказує, що вона є членом родини загиблого ветерана війни і має право на пільги, встановлені Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантіїїх соціального захисту" . Позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Стахановської міської Ради, яке повинно надавати йому встановлені законом соціальні щорічні допомоги, здійснювати соціальний захист населення.
Позивач вказує, що згідно із вимогами ст.10 та 15 ч.5 Закону України ,. Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 р. за № 3551-хіі із змінами та доповненнями , позивачу як члену родини ветерана війни щорічно до 05 травня повинна виплачуватися разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Позивач посилається на вимоги частини другої статті 5 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування „ , якою встановлено що" 2. Виключно цим Законом визначаються: ... мінімальний розмір пенсії за віком „. Згідно до ч.1 ст.28 вказаного Закону та ст. 17 Закону України ., Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", ця державна соціальна гарантія визначається у розмірі прожиткового мінімуму. За 2004 рік мінімальна пенсія за віком склала суму 284,69 грн. На підставі вимог Закону України „ Про державний бюджет на 2007 рік" із змінами від 15.03.07р. ця мінімальна пенсія підвищується на один відсоток. Позивач вказує, що відповідно до законодавчих актів України, йому повинен відповідач сплатити щорічну грошову допомогу у наступних розмірах по рокам:
За 2004 р.-284,69 х5=1423 грн.45 коп. Фактично їй було сплачено 65 грн. Недоплата склала 1358,45 грн.
За 2005 р.-332 х5=1660 грн. Фактично їй було сплачено 130 грн. Недоплата склала 1530 грн.
За 2006 р.-359x5=1795 грн. Фактично їй було виплачено 130 грн. Недоплата склала 1665 грн.
За 2007 р.-410 грн.06 коп.х5=2050 грн.30 коп. Фактично було виплачено 150 грн. Недоплата склала 1900,30 грн.
Позивач просить суд стягнути суму 6453 грн. 75 коп. на його користь з відповідача УПТСЗН Стаханівської міської Ради.
Крім того позивач посилається на вимоги ст. 263 Цивільного Кодексу України та вказує, що до його позовних вимог не застосовується позовна давність, тому що не зважаючи на численні рішення Конституційного Суду України Закон України .. Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" призупинявся Законами України „ Про державний бюджет", що виключає застосування позовної давності, а також не давало позивачеві можливості звертатися до суду з питанням про стягнення недоплаченої грошової допомоги. Позивач просить суд визнати незаконною бездіяльність УПТСЗН Стахановської міської Ради по призначенню та сплаті йому щорічної грошової допомоги. зобов'язати відповідача зробити донарахування та перерахунок призначеної йому щорічної допомоги в розмірі п1яти мінімальних пенсій за віком з 2004 року та стягнути з відповідача на його користь недосплачену суму щорічної грошової допомоги з 2004 року по 2007 рік в розмірі 6453 грн.75 коп. Крім того позивач просить суд зобов'язати відповідача УПТСЗН Стахановської міської Ради робити нарахування та сплату вказаної щорічної допомоги у разі підвищення мінімальної пенсії за віком, враховуючи всі зміни та доповнення до законодавства України. Позивач просить суд притягнути до участі в справі у якості третьої особи Головне Управління Державного казначейства України в Луганській області.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 на позовних вимогах наполягала, пояснила суду, що вказаними незаконними діями відповідача порушуються її конституційні права як члена родини ветерана війни, що ставить позивача в тяжке матеріальне становище. Висновки відповідача , що він не є відповідачем по справі вона вважає безпідставними так як на відповідача покладені обов'язки по соціальному захисту населення, але ж в цьому плані відповідачем нічого не робиться, ніякі питання перед вищими органами влади по належній сплаті щорічної грошової допомоги не ставиться.
Позивач просить суд задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.
Представник УПТСЗН Стахановської міської Ради ОСОБА_2 позовних вимог не визнає, пояснила, що виплати щорічної грошової допомоги ветеранам війни та членам їх родини проводяться відповідно до розмірів бюджетних асигнованій, тому відповідальність за це несе Міністерство праці та соціальної політики України. Просить відмовити в позові позивача в повному обсязі. Розрахунок боргу нарахований вірно, згідно із законодавством, але ж відповідач сплачує тільки ті суми по цій допомозі, які надійшли до нього відповідно до Державного бюджету.
Заслухавши сторони по справі, дослідивши матеріали справи та надавши оцінку всім у сукупності зібраним доказам по справі суд вважає позов обгрунтованим та законним, підлягаючим задоволенню із слідуючи підстав:
1.Відповідно до вимог Закону України ст. 10 та 15 ч.5 „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року за № 3551-хіі із змінами та доповненнями , ветеранам та інвалідам війни та членам їх родин щорічно до 5 травня повинна виплачуватися грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Згідно до пояснень відповідача та його письмового заперечення по позову встановлено, що ці вимоги порушувалися з 2004 року та щорічна грошова допомога сплачувалася позивачеві у зменшеній сумі. Так у 2004 році, враховуючи мінімальну пенсію за віком у сумі 284 грн.69 коп., грошова допомога складає суму 1423 гри. 45 коп.. але ж відповідачем сплачена сума 65 грн. Такі ж самі недоплати грошової допомоги мали місце і за 2005-2007 роки.
2. Згідно рішення Конституційного суду України № 1-27Y2004 від 01.12.04 року, положення статті 44 Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визнані такими, що не відповідають Конституції України ( неконституційними) , у зв'язку з тим, що вони суперечать конституційному припису, згідно з яким при прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод ( ст.22 ч.3 Конституції України).
На зазначених у рішенні Конституційного суду України підставах статті Закону України „ Про державний бюджет на 2004 рік", Закону України „ Про державний бюджет на 2005 рік" та Закону України „ Про державний бюджет на 2006 рік" , які зменшують суми передбачених Законом України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічних одноразових виплат, не можуть вважатися підставою для проведення вказаних виплат у меншому обсязі.
На підставі п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11. 1996 р. „ Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" , встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії , суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції , а також на чинному законодавстві, яке їй не суперечить.
На цих підставах суд вважає недоцільними висловлювання відповідача, що він сплачує щорічну грошову допомогу в тих розмірах, що встановлено Державним бюджетом на рік, так як такі дії суперечать вимогам ч.3 ст.22 Конституції України.
Із вказаного вище випливає, що позовні вимоги ОСОБА_3 законні, відповідають вимогам Конституції України та діючому Закону України „ Про статус , гарантії і соціальних захист ветеранів війни „ тому вони підлягають задоволенню.
3. Відповідно до вимог ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. Позивач ОСОБА_1 просить суд поновити процесуальні строки звернення до адміністративного суду за захистом своїх конституційних прав та свобод, якщо суд не погодиться з висновками по позовній заяві. Суд вважає, що звертаючись із адміністративним позовом позивач у позовній заяві посилається на вимоги Цивільного Кодексу України, що є недоцільним.
Відповідно до вимог ст. 102 ч.1 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк , встановлений законом, може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі. Суд вважає, що підстав для поновлення процесуальних строків позивачу ОСОБА_1 за період 2004-2006 p.p. не має. Позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст.ст. 7,17,69,99,102 ч.2, 159-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.10, 15ч.5 Закону України ., Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ст.5 ч.2 Закону України ,. Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" , суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Відмовити ОСОБА_1 у поновленні процесуальних строків за період 2004-2006 p.p. на звернення до суду з адміністративним позовом про захист своїх прав та свобод, оскільки встановлено річний строк, тому вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Визнати неправомірними дії та бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської Ради по призначенню та виплаті ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги в меншому обсязі, ніж встановлено законодавчими актами України.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської Ради заборгованість недосплаченої суми щорічної грошової допомоги на користь ОСОБА_1 за 2007 р. у сумі 1900,30 грн.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано до Стахановського міського суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано до Донецького Апеляційного адміністративного суду протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.