Справа № 1-56/ 09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2009 року. Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого – судді Ритова В.І.
при секретарі Бережній О.В.
з участю прокурора Тараненко П.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Царичанка Дніпропетровської області кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 296 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звинувачуються досудовим слідством в наступному.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2, знаходячись 30 грудня 2003 року, приблизно о 23 годині 30 хвилин, в стані алкогольного сп’яніння поблизу ставка по вул. Шмідта в с. Прядівка Царичанського району Дніпропетровської області разом із своїми співмешканками ОСОБА_3 та ОСОБА_4, побачили, що до них наблизились неповнолітній ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та його мати ОСОБА_6, і безпричинно, проявляючи грубу силу, п’яне завзяття, показуючи свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, та ігноруючи права та законні інтереси громадян на особисту недоторканність та спокійний відпочинок у нічний час, перебуваючи в громадському місці, з хуліганських мотивів, умисно вчиняючи хуліганство групою осіб, накинулись на останніх.
ОСОБА_2 напав на неповнолітнього ОСОБА_5, поводячи себе агресивно, визиваюче, голосно вигукував грубу нецензурну лайку, образливі слова в його адресу, словесно виказуючи погрози втопити та фізично розправитись, навмисно повалив на землю і почав тягти його до води у ставку, берег якого знаходився приблизно в 25 метрах від місця нападу, і тягав лежачого по землі, тримаючи його за одяг та частини тіла, не реагуючи на його спроби вирватись та прохання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 припинити свої хуліганські дії і залишити їх у спокої, навмисно спричинивши неповнолітньому ОСОБА_5 фізичну біль.
А в цей час ОСОБА_1, підтримуючи хуліганські дії ОСОБА_2 і даючи змогу застосувати насильство над неповнолітнім ОСОБА_5, безпричинно, із хуліганських намірів напав на ОСОБА_6, навмисно своїми руками схопив ту за руку, викрутивши її, міцно утримував, відтягував подалі від сина, не даючи змогу надати сину допомогу, навмисно спричинивши фізичну біль, супроводжуючи свої дії нецензурною лайкою і словами погроз фізичної розправи над сином.
ОСОБА_6 спромоглась вирватись з рук ОСОБА_1, підбігла до ОСОБА_2, куди також підійшли ОСОБА_3 та ОСОБА_4, і всі три жінки з метою захистити неповнолітнього ОСОБА_5 і зупинити нападника, активно припиняючи хуліганські дії ОСОБА_2 ,хапали того руками за одяг і відтягували від ОСОБА_5, але ОСОБА_2 не реагував, а навпаки, голосно висловлюючись на їх адресу нецензурною лайкою і виказуючи погрози фізичною розправою над неповнолітнім ОСОБА_5, почав чинити опір громадянам, які активно припиняли його хуліганські дії, і декілька разів навмисно різко ударяв та відштовхував ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від себе, чим навмисно спричинив фізичну біль.
Продовжуючи знущатись над неповнолітнім ОСОБА_5 і не звертаючи уваги на прохання і активні дії присутніх громадян по припиненню хуліганських дій, проявляючи п’яне завзяття, ОСОБА_2, застосовуючи фізичну силу дорослого чоловіка, декілька разів валив того на землю, а коли він намагався піднятись, з погрозами фізичної розправи, гучними криками нецензурної лайки та образ, тримаючи руками за одяг та тіло, тягав того по землі в при цьому безпричинно і з метою знущання, принижуючи честь і гідність, проявляючи винятковий цинізм, декілька разів умисно ставив неповнолітнього ОСОБА_5 на коліна, умисно наніс йому не менше трьох ударів кулаком по голові коли той перебував у безпорадному стані, лежачи на землі, навмисно спричинивши тому тілесні пошкодження.
Скориставшись тим, що увага ОСОБА_2 була зосереджена на наданні опору ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які припиняли його хуліганські дії, неповнолітній ОСОБА_5 спромігся встати із землі на ноги і почав тікати геть від ОСОБА_2, але не встиг відбігти, як ОСОБА_1, продовжуючи групове хуліганство і проявляючи п’яне завзяття, голосно виказуючи погрози фізичної розправи та вигукуючи грубу нецензурну лайку і образливі слова на адресу останнього, кинувся до того, навмисно схопив його руками за одяг на шиї і почав навмисно смикати та тягати в різні сторони, навмисно спричинивши фізичну біль, не звертаючи уваги на те, що і неповнолітній ОСОБА_5, і присутні громадяни просили припинити хуліганські дії, а ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 активно припиняли його хуліганські дії, відтягуючи від ОСОБА_5, і, не реагуючи на це, почав чинити опір громадянам, які активно припиняли його хуліганські дії, і декілька разів навмисно різко ударяв і відштовхував їх від себе, навмисно спричинивши їм фізичний біль.
В цей час ОСОБА_2 через голови вказаних осіб з розмаху навмисно наніс один удар кулаком по голові неповнолітнього ОСОБА_5, спричинивши тому тілесні ушкодження, і, наносячи цей удар, навмисно ударив рукою по лобі і ОСОБА_6, спричинивши фізичну біль. Від цього удару ОСОБА_5 відкинуло назад, в результаті чого він вирвався від ОСОБА_1, а ОСОБА_2, продовжуючи свої хуліганські дії і проявляючи винятковий цинізм, схопив неповнолітнього ОСОБА_5 руками за одяг на грудях, почав валити на землю, тягати по землі і ставити на коліна перед собою, діями і словесними образами принижуючи його честь та гідність, а ОСОБА_1, активно підтримуючи його прояви цинізму і знущаючись, також увесь час нецензурно лаявся, виказував образливі слова і обидва ніяким чином не реагували на настійливі прохання присутніх громадян припинити хуліганські дії.
Неповнолітній ОСОБА_5, рятуючись від знущань і побоїв, спромігся вислизнути із надягнутої на ньому курточки, яка залишилась в руках нападників, і втік додому, а за ним із словами нецензурної лайки, образ, погроз фізичною розправою погнались ОСОБА_1 та ОСОБА_2, але в темряві не змогли наздогнати.
Приблизно через 30 хвилин після описаних подій неповнолітній ОСОБА_5 разом із знайомим неповнолітнім ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, повертався в будинок культури с. Прядівка, щоб забрати залишені речі, і коли вони знаходились неподалік від перехрестя вулиць Калініна та Шмідта, із-за дерев в темряві до них вискочив ОСОБА_1, який з метою єдиного продовжуваного наміру на скоєння хуліганських дій увесь цей час шукав в центрі села ОСОБА_5, і безпричинно, проявляючи грубу силу, п’яне завзяття, показуючи свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві та ігноруючи права та законні інтереси громадян на особисту недоторканість і спокійний відпочинок у нічний час, перебуваючи в громадському місці, з хуліганських мотивів підібрав випадково знайдену на землі палицю, підбіг до неповнолітнього ОСОБА_5 і навмисно наніс йому два удари палицею: один удар в область правого ока, а коли той, закривши від болю обличчя руками, нагнувся до землі, наніс другий удар по затилку, навмисно спричинивши тілесні ушкодження, виказуючи нецензурні та образливі слова, ніяким чином не реагуючи на присутність громадян і на слова та дії очевидця цих подій ОСОБА_1 Н.О., яка прохала припинити напад та руками відштовхувала його від неповнолітнього ОСОБА_5
Неповнолітні ОСОБА_7 та ОСОБА_5 почали тікати, а ОСОБА_1 деякий час із палицею в руках гнався за ОСОБА_5 і кричав на нього слова образ, погроз фізичною розправою, нецензурну лайку.
Хуліганські дії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вчинені групою осіб, продовжувались тривалий час, не менше ніж 30 хвилин, а хуліганські дії ОСОБА_1, які він вчинив один, продовжувались не менше 40 хвилин.
Умисним нанесенням ударів в ході скоєння хуліганства неповнолітньому ОСОБА_5 були умисно спричинені тілесні ушкодження у вигляді забою голови, набряків, синців, саден обличчя, струсу головного мозку, забою, контузії правого ока, травматичного набряку сітчатки макулопатії правого ока. Пошкодження у вигляді забою, контузії, травматичної дегенерації, травматичного набряку сітчатки правого ока, синця правого ока і крововилива в склеру правого ока відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, які визвали довготривалий розлад здоров’я (більше як 21 добу).
Пошкодження у вигляді струсу головного мозку, саден в тім’яній області голови, правій лобній області, набряки і синці на лівій лобній області і правій скуловій області відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я
(більше ніж 6 діб).
Навмисним нанесенням ударів в ході скоєння хуліганства ОСОБА_1 спричинив неповнолітньому ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесні ушкодження та частину легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я, а ОСОБА_2 навмисно спричинив частину вищевказаних легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину у скоєному злочині визнав частково і показав, що дійсно двічі ударив знайденою палкою ОСОБА_5 В обвинувачення йому вмінено багато того, чого він не робив.
Підсудний ОСОБА_2 вину не визнав і показав, що хуліганських дій не скоював.
Вислухавши покази підсудних, потерпілих, свідків, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що розслідування кримінальної справи проведено неправильно і з грубими порушеннями норм кримінально-процесуального законодавства.
Суд вважає, що підсудним ОСОБА_2 та ОСОБА_1 пред’явлено неконкретне обвинувачення.
Так, з обвинувачення вбачається, що і ОСОБА_2, і ОСОБА_1 в ході хуліганських дій били неповнолітнього потерпілого, перераховано які тілесні ушкодження спричинено потерпілому, їх локалізація, але хто і які тілесні ушкодження конкретно спричинив потерпілому, в обвинуваченні не вказано. Зазначено лише, що навмисним нанесенням ударів в ході скоєння хуліганства ОСОБА_1 навмисно спричинив неповнолітньому ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесні ушкодження та частину легких тілесних ушкоджень, які спонукали короткочасний розлад здоров’я, а ОСОБА_2 навмисно спричинив частину вищевказаних легких тілесних ушкоджень, які спонукали короткочасний розлад здоров’я. Які ж конкретно тілесні ушкодження спричинив ОСОБА_1, а які ОСОБА_2, в обвинуваченні не зазначено.
Далі, в постановах про притягнення в якості обвинуваченого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказано, що ОСОБА_2 ставив ОСОБА_5 на коліна, умисно наніс йому не менше трьох ударів кулаком по голові, коли той перебував у безпорадному стані, лежачи на землі, навмисно спричинивши тому тілесні ушкодження, але які саме тілесні ушкодження спричинив, не вказано.
Зазначаючи в постанові про притягнення як обвинуваченого від 21 березня 2009 року ( а. с. 147-151 т. 2), що ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесні ушкодження, досудовим слідством йому в обвинувачення не вмінено ст. 122 ч. 1 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 КПК України під час судового розгляду до закінчення судового слідства прокурор вправі змінити пред’явлене особі обвинувачення, але прокурор в судовому засіданні клопотання про зміну обвинувачення не заявив, а суд з власної ініціативи цього робити не вправі.
Повертаючи 02 березня 2006 року кримінальну справу на додаткове розслідування (а. с. 168-175, т. 1), суд зазначав, що досудовим слідством не розкрито у повному обсязі кваліфікуюча ознака хуліганства - винятковий цинізм, не зазначено, в чому ж він виразився.
В обвинуваченні ОСОБА_8 зазначено, що винятковий цинізм виразився лише в тому, що ОСОБА_2 ставив неповнолітнього ОСОБА_5 перед собою на коліна, але так і не з’ясовано для чого це було зроблено, в чому виразився винятковий цинізм, а тому суд вважає, що дана вказівка суду досудовим слідством не виконана.
В тій же постанові суд вимагав виконати вказівку прокурора про перевірку факту лікування ОСОБА_1 і приєднання до матеріалів кримінальної справи результатів перевірки, але ця вказівка суду і вказівка прокурора так і залишилась невиконаною.
Повертаючи кримінальну справу на додаткове розслідування, суд зазначав, що 13 березня 2005 року слідчий прийняв справу до свого провадження і без продовження строків слідства закінчив досудове слідства, добувши докази і виконавши слідчі дії з порушенням строків слідства, а також вимагав в ході додаткового досудового слідства продовжити строки слідства, але і ця вимога суду виконана не була.
Більш того, постановою від 31 липня 2006 року прокурор встановив строк досудового слідства в один місяць і вказав, що цей строк слід рахувати з 31 липня 2006 року. ( т. 1 а. с. 185). 05 серпня 2006 року слідчим Царичанського РВ УМВС України у Дніпропетровській області без прийняття кримінальної справи до свого провадження досудове слідство було призупинено з оголошенням ОСОБА_1 в розшук за відсутності доказів того, що місце перебування останнього не встановлено ( т. 1 а. с. 187).
Постановою від 06 березня 2008 року інший слідчий без прийняття справи до свого провадження відновив провадження в справі, прийнявши справу до свого провадження 17 березня 2008 року, без будь-якого процесуального документа про приєднання до матеріалів кримінальної справи підшив до справи матеріали виділеної кримінальної справи у відношенні ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 185 КК України, які ніякого відношення до даної кримінальної справи не мають ( т. 1 а. с. 193-247), матеріали в копіях кримінальної справи, порушеної за фактом крадіжки в ТОВ "Господар", які теж ніякого відношення до справи не мають ( т. 2 а. с. 1-101) і по яким відсутні будь-які дані про результати розгляду цих справ. Того ж дня, 17 березня 2008 року, зупинив провадження в справі у зв’язку з хворобою ОСОБА_2 без будь-яких доказів хвороби останнього (т. 2 а. с. 102).
10 березня 2009 року (майже через рік) дізнавач Царичанського РВ ГУМВС України у Дніпропетровській області без прийняття кримінальної справи до свого провадження і без повноважень на проведення досудового слідства відновила провадження в кримінальній справі (т. 2 а. с. 103) і того ж дня передала справу за підслідністю (т. 2 а. с. 104).
Прийнявши 10 березня 2009 року кримінальну справу до свого провадження, виконуючий обов’язки слідчого строк досудового слідства не продовжив і, не виконавши вимогу постанови суду, з грубим порушенням норм кримінально-процесуального законодавства закінчив досудове слідство.
Вказані порушення норм кримінально-процесуального законодавства усунути в судовому засіданні неможливо, а тому кримінальну справу слід повернути прокурору Царичанського району для організації додаткового розслідування, в ході якого необхідно продовжити строк досудового слідства, виконати вказівки прокурора про залучення до матеріалів кримінальної справи результатів перевірки факту захворювання ОСОБА_1, у зв’язку з чим провадження в кримінальній справі зупинялося, залучити до матеріалів справи докази того, що ОСОБА_2 хворів, що явилося підставою для зупинення провадження в справі, правильно кваліфікувати дії підсудних, перепред’явивши обвинувачення ОСОБА_1, та у відповідності до норм кримінально-процесуального законодавства закінчити досудове слідство по справі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 273, 281 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 296 КК України направити прокурору Царичанського району для організації додаткового досудового розслідування.
Міру запобіжного заходу підсудним залишити підписку про невиїзд.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом семи днів з подачею апеляції через районний суд.
Головуючий В.І.Ритов.