Справа  №  2-43 2007   p.

РІШЕННЯ

і  м   ^'   я  м       України

23   січня  2007   року                 Уманський  міськрайонний  суд  Черкаської  області

в  складі:                   головуючого  -   судді                   Очеретяного  В.А.

при  секретарі                 Юхименко  Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Умань цивільну справу за позовом ОСОБА_1, проживаючої в АДРЕСА_1, про стягнення аліментів на її утримання з ОСОБА_2, проживаючої в АДРЕСА_2, пенсіонерки, та ОСОБА_3, проживаючої в АДРЕСА_2, працюючої   ІНФОРМАЦІЯ_1,

встановив   :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3. про стягнення аліментів на її утримання, посилаючись на те, що вона похилого віку, ІНФОРМАЦІЯ_2, хворіє. Розмір пенсії і невеликі доходи від використання її майна не дають їй можливості придбати слуховий апарат,., інвалідну коляску, провести операцію зору - ліквідувати глаукому, пройти повноцінне лікування по загальним хворобам. В даний час вона проживає однією сім'єю з сином ОСОБА_4, а її дочка ОСОБА_2 мешкає окремо вже більше 13 років і відмовляється від надання їй матеріальної допомоги. Не маючи статків і матеріальної допомоги, вона знаходиться у  скрутному  становищі.

У 1994 році вона подарувала внучці ОСОБА_3 частину будинку по АДРЕСА_1, яка обіцяла в подальшому надавати матеріальну і моральну підтримку. Але за роки, що пройшли, ОСОБА_3 не тільки не виконує своє обіцяння, а стала ворогувати з нею, чинити перешкоди і отруювати їй життя. Вона вже давно непрацездатна, хвора, потребує належного утримання і перебуває у скрутному становищі, а тому вимушена звернутись до суду з даним позовом.

Представник позивачки ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позов і пояснив, що на даний час позивачка є інвалідом першої групи, потребує постійного стороннього догляду, в зв'язку з чим перебуває в скрутному матеріальному становищі, просив задоволити позов, стягнувши з ОСОБА_2 та ОСОБА_3. на утримання ОСОБА_1   120   грн.   та   80   грн.,   відповідно.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала і пояснила, що вона сама є пенсіонеркою і тяжко хворіє на ряд хвороб, в зв'язку з чим сама потребує лікування та стороннього догляду, а тому позбавлена можливості надавати допомогу позивачці. Просила відмовити в задоволенні  позову.

2

Представник   відповідача   ОСОБА_3    -   ОСОБА_5  позов не  визнав  і  просив  відмовити  в  його  задоволенні.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнала і пояснила, що на її утриманні знаходиться син ОСОБА_6, який навчається на ІНФОРМАЦІЯ_3, на контрактній основі, на денній формі навчання і стипендії не отримує. її середня заробітна плата становить 352 грн., а вона, крім утримання сина, ще й вимушена щорічно сплачувати 2200 грн. за його навчання, тому вона позбавлена будь-якої можливості надавати матеріальну допомогу позивачці, яка, до того ж, має більшу пенсію ніж вона заробітну плату. Просила відмовити в задоволенні  позову.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить  до  наступного.

У відповідності до ст.ст.202,203 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги, а також зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю  або  немічністю.

Згідно з ч.2 ст.205 СК України при визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є пенсіонеркою, інвалідом першої групи, хворіє рядом захворювань, в зв'язку з чим потребує постійного стороннього догляду, і отримує пенсію  в   розмірі   453,42   грн.

Відповідачка ОСОБА_2, дочка позивачки, також є пенсіонеркою, і у відповідності до довідки ЛКК хворіє рядом тяжких захворювань, в зв'язку з чим потребує постійного стороннього догляду та прийому медикаментозних  засобів,   отримує  пенсію  в  розмірі   474,04   грн.

Суд враховує, що позивачка проживає однією сім'єю з сином ОСОБА_4, який також є пенсіонером, отримує пенсію в розмірі 634,90   грн.,   але  до  нього  позов  не  пред'явлений.

Враховуючи наведене, суд вважає, що ОСОБА_2 позбавлена можливості надавати матеріальну допомогу позивачці і позов в цій частині   не   підлягає  задоволенню.

Відповідачка  ОСОБА_3,   внучка  позивачки.

У відповідності до ст.266 СК України повнолітні внуки зобов'язані утримувати бабу, діда, які потребують матеріальної допомоги, і якщо у них не має повнолітніх дочки, сина або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що  повнолітні   внуки  можуть   надавати  матеріальну  допомогу.

В судовому засіданні встановлено, що на утриманні ОСОБА_3. знаходиться син ОСОБА_6, який отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника в розмірі 369,24 грн., є ІНФОРМАЦІЯ_3, навчається на контрактній основі   з   оплатою  2200   грн.   в   рік,   стипендії   не   отримує.

ОСОБА_5 працює продавцем продтоварів у приватного підприємця   і   її   середня  заробітна  плата  складає   352   грн.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_3позбавлена можливості надавати матеріальну допомогу своїй бабі ОСОБА_1, тим більше, що у позивачки є повнолітні діти, які отримують пенсії більші  ніж  ОСОБА_3   заробітну  плату.

з

У    відповідності    до    ст.272    СК   України   при    визначенні    розміру аліментів  суд  бере  до  уваги  матеріальний  та  сімейний  стан  платника  та одержувача  аліментів.   Якщо  позов  пред'явлений  не  до  всіх  зобов'язаних осіб,     а    лише    до    деяких    із    них,     розмір    аліментів    визначається    з врахуванням  обов'язку  всіх  зобов'язаних  осіб  надавати  утримання.

Посилання позивачки на договір дарування ОСОБА_5 частини будинку АДРЕСА_1 безпідставні, оскільки договір дарування по своїй природі є безоплатним і не допускає встановлення обов'язку обдарованого вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового  чи  немайнового  характеру.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті повного, всебічного та об'єктивного їх розгляду в судовому засіданні, суд  вважає,   що  позов  не  підлягає  задоволенню.

Керуючись   ст.ст.    10,    59,    60,    208,    209,    212-215   ЦПК   України,    на підставі   ст.ст.202,203,205,266,272  СК  України,

вирішив   :

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення аліментів  на   її  утримання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через Уманський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційного суду Черкаської   області   або  в  порядку  ч.4   ст.295  ЦПК  України.