Справа № 2-43 2007 p.
РІШЕННЯ
і м ' я м України
23 січня 2007 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області
в складі: головуючого - судді Очеретяного В.А.
при секретарі Юхименко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Умань цивільну справу за позовом ОСОБА_1, проживаючої в АДРЕСА_1, про стягнення аліментів на її утримання з ОСОБА_2, проживаючої в АДРЕСА_2, пенсіонерки, та ОСОБА_3, проживаючої в АДРЕСА_2, працюючої ІНФОРМАЦІЯ_1,
встановив :
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3. про стягнення аліментів на її утримання, посилаючись на те, що вона похилого віку, ІНФОРМАЦІЯ_2, хворіє. Розмір пенсії і невеликі доходи від використання її майна не дають їй можливості придбати слуховий апарат,., інвалідну коляску, провести операцію зору - ліквідувати глаукому, пройти повноцінне лікування по загальним хворобам. В даний час вона проживає однією сім'єю з сином ОСОБА_4, а її дочка ОСОБА_2 мешкає окремо вже більше 13 років і відмовляється від надання їй матеріальної допомоги. Не маючи статків і матеріальної допомоги, вона знаходиться у скрутному становищі.
У 1994 році вона подарувала внучці ОСОБА_3 частину будинку по АДРЕСА_1, яка обіцяла в подальшому надавати матеріальну і моральну підтримку. Але за роки, що пройшли, ОСОБА_3 не тільки не виконує своє обіцяння, а стала ворогувати з нею, чинити перешкоди і отруювати їй життя. Вона вже давно непрацездатна, хвора, потребує належного утримання і перебуває у скрутному становищі, а тому вимушена звернутись до суду з даним позовом.
Представник позивачки ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позов і пояснив, що на даний час позивачка є інвалідом першої групи, потребує постійного стороннього догляду, в зв'язку з чим перебуває в скрутному матеріальному становищі, просив задоволити позов, стягнувши з ОСОБА_2 та ОСОБА_3. на утримання ОСОБА_1 120 грн. та 80 грн., відповідно.
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала і пояснила, що вона сама є пенсіонеркою і тяжко хворіє на ряд хвороб, в зв'язку з чим сама потребує лікування та стороннього догляду, а тому позбавлена можливості надавати допомогу позивачці. Просила відмовити в задоволенні позову.
2
Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 позов не визнав і просив відмовити в його задоволенні.
Відповідач ОСОБА_3 позов не визнала і пояснила, що на її утриманні знаходиться син ОСОБА_6, який навчається на ІНФОРМАЦІЯ_3, на контрактній основі, на денній формі навчання і стипендії не отримує. її середня заробітна плата становить 352 грн., а вона, крім утримання сина, ще й вимушена щорічно сплачувати 2200 грн. за його навчання, тому вона позбавлена будь-якої можливості надавати матеріальну допомогу позивачці, яка, до того ж, має більшу пенсію ніж вона заробітну плату. Просила відмовити в задоволенні позову.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
У відповідності до ст.ст.202,203 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги, а також зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.
Згідно з ч.2 ст.205 СК України при визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є пенсіонеркою, інвалідом першої групи, хворіє рядом захворювань, в зв'язку з чим потребує постійного стороннього догляду, і отримує пенсію в розмірі 453,42 грн.
Відповідачка ОСОБА_2, дочка позивачки, також є пенсіонеркою, і у відповідності до довідки ЛКК хворіє рядом тяжких захворювань, в зв'язку з чим потребує постійного стороннього догляду та прийому медикаментозних засобів, отримує пенсію в розмірі 474,04 грн.
Суд враховує, що позивачка проживає однією сім'єю з сином ОСОБА_4, який також є пенсіонером, отримує пенсію в розмірі 634,90 грн., але до нього позов не пред'явлений.
Враховуючи наведене, суд вважає, що ОСОБА_2 позбавлена можливості надавати матеріальну допомогу позивачці і позов в цій частині не підлягає задоволенню.
Відповідачка ОСОБА_3, внучка позивачки.
У відповідності до ст.266 СК України повнолітні внуки зобов'язані утримувати бабу, діда, які потребують матеріальної допомоги, і якщо у них не має повнолітніх дочки, сина або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що повнолітні внуки можуть надавати матеріальну допомогу.
В судовому засіданні встановлено, що на утриманні ОСОБА_3. знаходиться син ОСОБА_6, який отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника в розмірі 369,24 грн., є ІНФОРМАЦІЯ_3, навчається на контрактній основі з оплатою 2200 грн. в рік, стипендії не отримує.
ОСОБА_5 працює продавцем продтоварів у приватного підприємця і її середня заробітна плата складає 352 грн.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_3позбавлена можливості надавати матеріальну допомогу своїй бабі ОСОБА_1, тим більше, що у позивачки є повнолітні діти, які отримують пенсії більші ніж ОСОБА_3 заробітну плату.
з
У відповідності до ст.272 СК України при визначенні розміру аліментів суд бере до уваги матеріальний та сімейний стан платника та одержувача аліментів. Якщо позов пред'явлений не до всіх зобов'язаних осіб, а лише до деяких із них, розмір аліментів визначається з врахуванням обов'язку всіх зобов'язаних осіб надавати утримання.
Посилання позивачки на договір дарування ОСОБА_5 частини будинку АДРЕСА_1 безпідставні, оскільки договір дарування по своїй природі є безоплатним і не допускає встановлення обов'язку обдарованого вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового чи немайнового характеру.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті повного, всебічного та об'єктивного їх розгляду в судовому засіданні, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 59, 60, 208, 209, 212-215 ЦПК України, на підставі ст.ст.202,203,205,266,272 СК України,
вирішив :
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення аліментів на її утримання.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через Уманський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційного суду Черкаської області або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.