Справа № 2-1418/09

                    З А О Ч Н Е           Р І Ш Е Н Н Я

                                              І М Е Н Е М                 У К Р А Ї Н И

01 липня 2009 року            Ленінський  районний суд  м. Харкова в складі:

                        головуючого судді  -   Ольховського Є.Б.

                        при секретарі           -   Ященко Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Харкова  цивільну справу за позовом Міхєєвої – ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про  стягнення суми заборгованості, -

                            В С Т А Н О В И В:

    В лютому 2009 року до суду звернулась позивачка з позовом в якому вказала, що 27 травня 2008 року уклала попередній договір з відповідачкою, щодо намірів останньою, купити у позивачки земельну ділянку № 63 по пр. Леніна, 65 в м. Харкові за суму еквівалентну 150000 доларів США. На виконання угоди Міхєєва - ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_2 завдаток в розмірі 2000 доларів США, хоча в договорі була зазначена сума в 20000 доларів США. В зазначений в договорі строк – 01 січня 2009 року угода не відбулась із-за ухилення відповідачки від її оформлення. Позивачка вважає що зазначеними діями ОСОБА_2 заборгувала їй суму основного боргу в розмірі 754800 грн., суму інфляційних в розмірі 39998.25 грн. та суму трьох відсотків річних від простроченої суми за період про строчки у розмірі 11078.95 грн., які і прохає стягнути з відповідачки на її користь також поклавши на останню судові витрати. В подальшому представником позивачки були уточнені позовні вимоги і збільшено розмір суми що підлягає стягненню по основному боргу в розмірі 1139600 грн., по сумі інфляційних – 113711.05 грн. по сумі трьох відсотків річних від простроченої суми за період прострочки в розмірі 23548.69 грн., які прохає стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3

    В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав, посилаючись на підстави зазначені в позовній заяві. Зазначив що вважає спірний договір таким що є договором завдатку.

    Відповідач в судове засідання не з’явилась, про час розгляду справи повідомлялась належним чином, заперечень на позов не надала, заяв про розгляд справи у її відсутність не надавала. За згодою представника позивача суд вважає можливим розглянути справу заочно.

    Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне:

    27.05.2008 року між Міхєєвою –ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено попередній договір щодо майбутнього відчуження земельної ділянки № 63 по проспекту Леніна, 65 в місті Харкові площею 0,0659 га за суму 150000 доларів США, належної на праві власності позивачці (с.с.11-12). Угода повинна була відбутися не пізніше 01.01.2009 року.

    Згідно до п. 4 зазначеного договору продавець в особі позивачки отримала від покупця   забов,язальний платіж  - суму в розмірі 20000 доларів США (с.с.10).

    Згідно до п. 6 зазначеного договору ОСОБА_2 забов,язалась до 01.08.2008 року передати позивачці решту грошей у розмірі еквівалентному 130000 доларів США, а остання видати доручення на розпорядження спірною земельною ділянкою на представника відповідачки.

    Пунктом 8 зазначеного договору визначені обов’язки ОСОБА_2 згідно до яких в разі порушення забов,язання завдаток залишиться у позивачки.

    Згідно до п. 10 договору сторона винна у порушенні забов,язань за договором має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір завдатку.

    Відповідно до змісту ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов’язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена – у письмовій формі. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладання договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором, або цивільним – законодавством.

    Договором про угоду сторін з продажу земельної ділянки від 27.05.2008 року визначено істотні умови основного договору: об’єкт, що має бути відчуженим; ціна основного договору – сума коштів, за яку має бути продана земельна ділянка; валюта виконання грошового зобов’язання; строк укладення основного договору; умови забезпечення виконання цього договору та відповідальність за його невиконання, а також зобов’язання сторін укласти в обумовлений строк основний договір на умовах, встановлених цим договором.

    Враховуючи, що сторони на порушення вимог ч.1 ст. 635 ЦК України не дотримали нотаріальної форми посвідчення договору, встановленої ст. 657 ЦК України для основного договору – до зазначеної угоди повинні бути застосовані правила ч.1 ст. 220 ЦК України – визнання цього договору нікчемним.

На підставі ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Оскільки відповідачами заперечень на позовну заяву не надано, суд змушений розглядати справу на підставі наданих доказів і вважає що підстави для задоволення позову відсутні.

Враховуючи нікчемність зазначеного договору суд вважає що посилання представника позивача на необхідність застосування до спірних правовідносин вимог передбачених ст. ст. 526, 530 ЦК України є безпідставними і такими що задоволенню не підлягають.

Що стосується посилання представника позивача на необхідність визнання спірного договору таким що є договором завдатку суд зазначає наступне:

завдатком є грошова сума що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження забов,язання і на забезпечення його виконання. Спірним договором ( п.8) встановлено відповідальність ОСОБА_2 перед позивачкою в разі невиконання умов договору. Суду не надано доказів як отримання позивачкою від відповідачки суми завдатку в розмірі 20000 доларів США (про що зазначено в договорі) так і доказів отримання позивачкою суми в розмірі 2000 доларів США  про що є посилання в позові. Крім того немає доказів щодо завдання відповідачкою інших збитків, про що зазначено в п. 10 спірної угоди.

Згідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.  

 Суд визнає, що належних доказів на підтвердження позовних вимог суд не надано, хоча це є обов’язком позивача.

На підставі викладеного суд вважає що відсутні підстави для задоволення позову.      

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212, 213, 214, 215, 224 ЦПК України, ст.ст. 220, 570, 635, 657 ЦК України, суд-

                    В И Р І Ш И В:

    Позовні заяву Міхєєвої – ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про  стягнення суми заборгованості – залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                                     підпис             ОСОБА_4  

02.07.09р.                     ОСОБА_2

                        вул. Муранова, 31

                        Харків

    Ленінський районний суд м. Харкова надсилає копію заочного рішення від 01.07.09р. для відома.

        Додаток: копія рішення на 1 аркуші.

    Суддя                         Є.Б. Ольховський

02.07.09р.                     ОСОБА_2

                        вул. Муранова, 31

                        Харків

    Ленінський районний суд м. Харкова надсилає копію заочного рішення від 01.07.09р. для відома.

        Додаток: копія рішення на 1 аркуші.

    Суддя                         Є.Б. Ольховський