Справа №2-а-1/2010

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2010 року Недригайлівський районний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді Захарченка О.П. при секретарі Бузовій С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Недригайлів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління ОСОБА_2 України в Київській області і до інспектора Березанського взводу ДПС Управління ДАІ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_3 про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення і про закриття справи про адміністративне правопорушення.

ВСТАНОВИВ :

Мешканець селища Недригайлів Недригайлівського району Сумської області ОСОБА_1 звернувся до Недригайлівського районного суду з позовом до Управління ОСОБА_2 в Київській області про визнання протиправною та скасування винесеної інспектором Березанського взводу ДПС Управління ОСОБА_2 України в Київській області ОСОБА_3 постанови серії АІ № 1 14993 від 31 березня 2009 року про накладення на позивача адміністративного стягнення, а також про закриття справи, по якій відповідачем винесена оскаржувана позивачем постанова про накладення адміністративного стягнення, мотивуючи свій позов тим, що він 27 березня.2009 року керував автомобілем ДЕО з державним номерним знаком ВМ 6913 АІ на автодорозі Київ-Харків, а 21 квітня отримав поштою фотокартку з зображенням задньої частини належного йому автомобіля з позначенням швидкості 82 км/год., а також копію оскаржуваної постанови, в якій було зазначено, що він в населеному пункті Борщів Баришівського району Київської області перевищив швидкість руху на 22 км/год. і що за дане порушення на нього відповідачем накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн., що після отримання копії зазначеної постанови в період часу за межами передбаченого законом строку на її оскарження він все ж направив відповідну скаргу на адресу начальника УДАІ ГУМВС України в Київській області, але 1 йому надійшло повідомлення про відмову у задоволенні його скарги, вважає, що він притягнутий до адміністративної відповідальності в умовах порушення передбачених законом вимог щодо фіксації порушень Правил дорожнього руху України і порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення та в умовах невчинення ним правопорушення, зазначеного за змісом постанови про накладення на нього адміністративного стягнення .

Також ОСОБА_1, посилаючись на вищевказані мотиви, звернувся до суду з заявою про поновлення судом , як пропущеного з поважної причини. строк> звернення позивача до сд> з даним позовом.

Враховуючи суть позовних вимог, судом залучено до участі у справі в якості співвідповідача інспектора Березанського взводу ДПС Управління ОСОБА_2 України в Київській області

ОСОБА_3.

Розгляд справи проведено за неявки представника УДАІ ГУМВС України в Сумській області і за неявки відповідача ОСОБА_3 в умовах належного повідомлення відповідачів судовою повісткою відповідно до вимог ч.9 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України про день, час і місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення позивача та дослідивши надані у справі письмові докази, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

З копії постанови серії АІ № 114993. винесеної відповідачем 31 березня 2009 року, вбачається, що відповідач, даною постаново наклав на позивача адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн. за перевищення 27.03.2009 року швидкості руху належного позивачу автомобіля ДЕОд./н 6913 АІ на 22 км/год в селі Борщів на автодорозі Київ-Харків.

Винесення постанови про накладення адміністративного стягнення за ч.І ст.122 КУпАП входить до компетенції відповідача.

Згідно ч.І ст. 122 КУпАП передбачено адміністративне стягнення у виді штрафу від 15 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за вчинення водіями транспортних засобів перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 20 кілометрів за годину.

Пунктом 12.4 Правил дорожнього руху України дозволяється рух транспортних засобів у населених пунктах зі швидкістю не більше 60 км/год.

За змістом копії фотокартки фіксації події технічним засобом вбачається, що на даній фотокартці зображено задню частин автомобіля з державним номерним знаком ВМ 6913 АІ і маються зображення інформації щодо часу 09:42:26, дати 27.03.09. і швидкості 082 км/год., але де саме зафіксовано рух вказаного транспортного засобу, зокрема - в населеному пункті чи ні, зі змісту фотокартки не вбачається.

Згідно ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( Забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення ). ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв"язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, законною підставою для накладення на конкретну особу адміністративного стягнення є достатні дані про вчинення цією особою правопорушення, за яке і накладається дане стягнення.

З надісланих на адресу суду письмових заяв відповідачів вбачається, що вони позов у даній справі не визнають і вважають оскаржувану позивачем постанову правомірною.

Згідно копії Свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, якою проводилася фотофіксація швидкості руху належного позивачу транспортного засобу 27 березня 2009 року, вимірювач швидкості "Візир" перебуває у власності Березанського взводу ДПС УДАІ ГУМВС України в Київській області і границі абсолютної його похибки в стаціонарному режимі складають +-1 км/год. в патрульному режимі - + - 2 км/год. Тобто, при здійсненні вимірювання швидкості руху транспортних засобів даним приладом в патрульному режимі 27.03.2009 року щодо транспортного засобу, яким керував позивач, вищевказаний засіб вимірювальної техніки міг показати швидкість руху автомобіля як 82 км/год. в той час. коли даний автомобіль рухався зі швидкістю 80 км/год.

Доказів застосування вищевказаного вимірювача швидкості 27.03.2009 року в стаціонарному режимі відповідачами суду не надано.

Разом з цим. якщо керований 27.03.2009 року ОСОБА_1 автомобіль рухався в селі Борщів Березанського району Київської області зі швидкістю 80 км/год., то у таких діях позивача був відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.І ст. 122 КУпАП.

Згідно вимог ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За результатами дослідження вищевказаних письмових доказів у справі, суд дійшов до переконання про відсутність об"єктивих підтверджень вчинення 27.03.2009 року ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.І ст. 122 КУпАП. за яке відповідачем 31 березня 2009 року було винесено постанову серії АІ № 1 14993 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення .

Тому, винесена відповідачем і оскаржувана позивачем постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення є протиправною.

Статтею 289 КУпАП передбачено, що постанова про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення.

Позивачем ОСОБА_1 зазначений ст. 289 КУпАП строк на подання до суду адміністративного позову пропущено.

Згідно ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, пропущення строку звернення до суду з адміністративним позовом є підставою для відмови в задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Відповідачі не наполягають на відмові позивачу у задоволенні його позовних вимог через пропущення строку звернення до суду з даним позовом.

Разом з цим, враховуючи вимоги ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України щодо видів постанови, яку може ухвалити суд за результатами розгляду адміністративної справи, а також враховуючи те. що розгляд по суті справи про адміністративне правопорушення за ознаками ч.І ст. 122 КУпАП не відноситься до компетенції суду, суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 в частині закриття справи про адміністративне правопорушення, по якій відповідачем винесена оскаржувана позивачем постанова про накладення адміністративного стягнення, а також з урахуванням вимог ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України вважає законно можливим визнати оскаржувану позивачем постанову про накладення адміністративного стягнення не незаконною, а протиправною.

Керуючись ст. 1 1. ст. 161-ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 у даній справі задовольнити частково.

Визнати протиправною і скасувати постанову серії АІ № 114993. винесену 31 березня 2009 року інспектором Березанського взводу ДПС Управління ОСОБА_2 України в Київській області ОСОБА_3, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 300грн.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Ця постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Недригайлівський районний суд шляхом подання протягом 10 днів після її ухвалення заяви про апеляційне оскарження та подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги протягом строку, передбаченого для подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду.

Суддя: О.П.Захарченко