Справа № 2-а-344/10 Провадження № 2-а-344/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2010 року Жидачівський районний суд Львівської області

. складі: головуючої - судді Галій О.Й.

при секретарі СтасівС.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, м. Жидачеві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни",

встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення доплати до пенсії як дитині війни за період з 2006-2009 р.р. та за січень - листопад 2010 р., посилаючись на те, що є дитиною війни і має право на пільги, передбачені ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Вважає, що їй була недоплачена державна допомога у встановленому законодавством розмірі, а тому просить стягнути належну їй суму з відповідача. Одночасно просить поновити процесуальний строк для звернення до суду за захистом своїх порушених прав.

Позивачка подала заяву, в якій просить справу слухати за її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області в судове засідання не з'явився, в надісланому до суду листі просить розглянути справу за його відсутністю, позов не визнає, про що зазначив у поданому запереченні .

Поскільки сторони заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, тому відповідно до ч. 4 ст. 1122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-ІУ (далі Закон № 2195-ІУ), дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Судом встановлено, що позивачка є дитиною війни, що підтверджується пенсійним посвідченням, тобто має право на пільги передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни".

У відповідності до ст. ст. 6, 7 вказаного закону, дітям війни пенсії підвищуються на ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з пунктом 1 розділу ІУ Прикінцевих положень Закону України "Про соціальний захист дітей війни", цей закон набирає чинності з 01 січня 2006 року.

Однак, Законом України від 16.01.2006 року № 3367 -ІУ "Про внесення змін до Закону України " Про Державний бюджет України на 2006 рік" п. 17 ст. 77 виключено та ст. 110 (викладеною цим законом у новій редакції) установлено, що пільги дітям війни, передбачені абз. 7 ст. 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджується з 01 січня 2006 року, а статтею 6у 2006 р. поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному КМ України за погодженням із комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Цей закон був опублікований 22.03.2006 року, а тому набрав винності 02.04.2006 року.

Тобто, з 02.04.2006 року ст. 6 Закону про соціальний захист дітей війни знову почала діяти. Але підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком, як визначив законодавець, могло здійснюватися лише за певних умов, зокрема поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. Такий порядок у 2006 році визначений не був, ,що виключає можливість збільшення пенсії дітям війни. Тобто, ці підвищення повинні були здійснюватися у випадку вищезазначених умов. Оскільки, такі умови не настали, тому в частині заявлених вимог про виплату пенсії за 2006 рік позивачці слід відмовити.

Законом України від 19.12.2006 р. № 489- У "Про Державний бюджет України на 2007 рік", зокрема п. 12 ст. 71, було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6- рп/ 2007 визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 р." щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни".

Згідно п. п. 2 п. 41 Розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007 р. внесено зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", де передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, 'виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни". Частиною 4 статті 14 'Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Однак, Рішенням Конституційного Суду України № 10- рп від 22.05.2008 року визнані неконституційними п.п. 2 п. 41 Розділу II Закону України "Про Державний бюджет на 2008 р." щодо зупинення дії на 2008 р. ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

У судовому засіданні встановлено, що відповідач в 2008 р. за червень - грудень частково провів позивачці проплату надбавки до пенсії в розмірі 10% від встановленого державою розміру. Протягом 2007 р. жодні проплати не проводилися.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти, або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про неконституційність.

Після прийняття Конституційним Судом України вказаних рішень за 2007- 2008 р.р. знову почали діяти положення ст. 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни". Тобто, з часу прийняття цих рішень у позивачки відновилося право на підвищення пенсії на ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідач ігноруючи зазначені норми матеріального права, не здійснив це підвищення пенсії, чим порушив права позивачки, визначені Конституцією України та вказаним Законом.

Що стосується посилання відповідача у запереченні на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії як на причину невиконання покладених на нього зобов'язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена і залежність від бюджетних асигнувань.

У 2009 р. та у 2010 р. дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не призупинялася, а застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р. щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставною, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України "Про соціальний захист дітей війни", який має вищу юридичну силу, ніж постанова КМ України.

З матеріалів справи та письмових заперечень відповідача вбачається, що управління перерахунку пенсії позивачці в частині її підвищення відповідно до положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у 2009 р. та 2010 р. не здійснювало, а також не проводило виплату.

Відповідним Законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни, як зазначалося вище є Закон України "Про соціальний захист дітей війни". Таким чином, територіальні органи Пенсійного фонду України у 2009 році повинні діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни".

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про існування протиправних дій відповідача щодо відмови у нарахуванні позивачці щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 09.07.2007року по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 року по 31.12.2008 р., за 2009 р. і січень - листопад 2010 р. та її виплати.

Оскільки питання щодо здійснення нарахування пенсії відносяться до компетенції органів Пенсійного 1 фонду України, тому суд визнав необхідним зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі, здійснити нарахування щомісячного підвищення до пенсії позивачці починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 р., за 2009 р. і січень - листопад 2010 р. відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та здійснити її зиплату.

Також підлягає задоволенню вимога позивачки про поновлення строку звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України, так як на думку суду, він пропущений з поважної причини - позивачка є малозабезпеченою особою, доступу до видань Конституційного Суду не має і сподівалася на добровільне врегулювання спору, що сталося з вини відповідача та про порушення свого права дізналася в липні 2010 і року.

На підставі ч. 2 ст.152 Конституції України, ст.1, 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195-ГУ (із змінами та доповненнями), ч. 4 ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ, ст. 28 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-1, керуючись ст.ст. 99, 102, 105, 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Постановив:

Строк звернення до суду з позовом ОСОБА_1 - поновити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям , війни", задоволити частково.

Зобов'язати ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну грошову допомогу як дитині війни на підставі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (30% мінімальної пенсії за віком) за період за період з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року, за 2009 рік та січень - листопад 2010 року, з врахування абз.1 ст. 28 Закону України"Про загальнообов"язкове державне пенсійне забезпечення" та виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня оголошення

Головуюча-суддя

Примітка: постанова в одному примірнику виготовлена в нарадчій кімнаті.