Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 2-а-8167/10

Провадження № -

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" травня 2010 р. м. Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі головуючого - судді Рафальського Й.Л. розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Коростені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської рали про визнання неправомірних дій та стягнення недовиплачених коштів,

встановив:

Позивач звернувсь до суду з даним позовом та просить рішенням суду визнати дії відповідача неправомірними та стягнути на її користь з управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради недовиплачені кошти в сумі 18374,00 гривень, передбачені ст.ст.37,39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2009 року по 01.01.2010 року, мотивуючи це тим, що вона має статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи, проживає та працює в зоні гарантованого добровільного відселення.

В заяві до суду позивач просила справу розглядати в її відсутність, а позовні вимоги задовольнити.

Представник УПСЗН Коростенської міської ради в судове засідання не з’явився, до початку розгляду справи надав до суду лист, в якому просив розглядати справу в його відсутність, позов не визнає.

Дослідивши матеріали справи, в їх сукупності та давши їм оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням (а.с.7), проживає та працює в м. Коростені - зоні гарантованого добровільного відселення. Таким чином вона має право на отримання коштів в розмірах, що передбачені ст.ст.37,39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У спірний період часу, ці доплати та допомоги виплачувались частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які проживають на території гарантованого добровільного відселення, проводиться доплата в розмірі 40 % мінімальної заробітної плати щомісяця. Відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі 2-х мінімальних заробітних плат, щомісяця.

Відповідно до постанови КМУ № 936 від 20.05.2005 року «Про затвердження порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплата компенсацій та допомоги передбаченої ст.ст.37,39 ЗУ «Про статус...» працюючим і не працюючим громадянам, а також пенсіонерам проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації, тобто правовідносини між сторонами виникли з дня набрання чинності вищевказаної постанови.

Відповідно до ст. 99 КАС України встановлюється річний строк для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Заборгованість за ст.37 ЗУ «Про статус...» підлягає стягненню в межах строків позовної давності за період з 01.01.2009 року по 01.01.2010 року, а за ст.39 ЗУ «Про статус...» підлягає стягненню за період з 01.01.2009 року по 01.01.2010 року, відповідно до відпрацьованого часу та до ч.2 ст.233, ст.238 «Кодексу законів про пращо України», незалежно від часу її виникнення, оскільки в даному випадку ці виплати, відповідно до ст.2 Закону України «Про оплату праці» є складовою структури заробітної плати.

При стягненні коштів суд виходить з розміру мінімальних заробітних плат, які діяли у вказаних періодах: - з 1.12.2008 р. - 605 грн.; - з 1.04.2009 р. - 625 грн.; - з 1.07.2009 р. - 630 грн.; - з 1.10.2009 р.-650 грн.; - з 1.11.2009 р. - 744 грн.

Отже, з урахуванням викладеного вище, та відповідно до проведеного позивачем розрахунку, за весь спірний період часу розмір заборгованості перед позивачем складає - за ст.37 ЗУ „Про статус...” (за мінусом отриманих коштів - 25,20 грн.)—3062,00 грн., за ст.39 ЗУ «Про статус...» (за мінусом отриманих коштів в сумі 126,00 грн.) - 15312,00 гривень, а всього 18374,00 гривень.

Оскільки розпорядником цих коштів є УПСЗН Коростенської міської ради, тому суд стягує з нього дані кошти, а заперечення відповідача проти позову вважає безпідставним.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 7-12,158-163,167,254 КАС України, ст. 19 Конституції України, ст.ст.37,39 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.2005 року «Про затвердження порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради - неправомірними.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради на користь ОСОБА_1 недовиплачені кошти, передбачені ст.37 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в сумі 3062,00 гривень за період з 1.01.2009 року по 1.01.2010 року, та кошти, передбачені ст. 39 даного Закону України в сумі 15312,00 гривень за період з 1.01.2009 року по 1.01.2010 року, а всього—18374 ( вісімнадцять тисяч триста сімдесят чотири) гривні 00 копійок . Суми стягнуті без відрахування податків та інших обов»язкових платежів.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня прог ови.

Суддя: