Справа №2-774/11

Провадження №2/173/277/2014

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2014

м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

у складі:

головуючого судді Трофимової Н.А.

при секретареві Зубачевській О.А.

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства “ОСОБА_1 Аваль” в особі Дніпропетровської обласної дирекції АТ “ОСОБА_1 Аваль” до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх: ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: Головне управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Верхньодніпровської районної ради, про звернення стягнення на майно, -

В С Т А Н О В И В:

21 червня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно. Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.04.2007р. сторони по справі уклали кредитний договір № 014/128081/3169/74, відповідно до умов якого, банк зобов’язався надати відповідачу споживчий кредит у сумі 25250 доларів США строком до 12.04.2027 р, а відповідач прийняв на себе зобов’язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 12,85% річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно графіку, кінцевий строк погашення кредиту – 12.04.2027р. Позивач виконав свої зобов’язання за кредитним договором належним чином, перерахувавши кошти в розмірі 25250 доларів США на поточний рахунок № 262062123801 відповідача, які надалі на підставі заяви на видачу готівки від 17.04.2007р., відповідач отримав готівкою через касу позивача в розмірі 25000 доларів США та 250 доларів США перераховано з призначенням платежу комісія за відкриття договору, яка передбачена п. 1.7 кредитного договору. В забезпечення виконання зобов’язань з повернення кредитних коштів відповідачем, 17.04. 2007р. був укладений договір іпотеки № 5770/3169/305653, згідно п. 1.2. предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: квартира № 17, що знаходиться за адресою: м. Верхньодніпровськ, вул. Тітова, будинок № 18, який належить відповідачу на праві власності. Згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно предмет іпотеки складається з чотирьох кімнат, житлова площа – 47,9 кв.м., загальна площа – 76,8 кв.м. 19.06.2009р. Між сторонами укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору, з метою зменшення фінансового навантаження на відповідача в умовах кризових явищ в економіці України. Згідно додаткової угоди прострочена заборгованість за відсотками, яка складала на дату укладення угоди – 650,78 дол. США була приєднана до фактичної заборгованості за кредитом. В зв’язку з чим збільшується розмір кредиту, який не супроводжується видачею коштів. Відповідно до додаткової угоди тимчасово з 19.06.2009р. до 30.03.2010р. зменшено розмір щомісячного платежу відповідача за кредитним договором до розміру визначеного в графіку (кредитні канікули). Протягом кредитних канікул сукупна заборгованість відповідача по сплаті процентів за кредитом, відповідно до п.3.1.2. додаткової угоди № 1 до кредитного договору приєднується до фактичної заборгованості по тілу кредиту щомісячно, тобто сплачується відповідачем після закінчення кредитних канікул відповідно до графіку погашення кредиту. Сума заборгованості відповідача за кредитним договором, станом на 18.03.2011р. складає 25705 доларів США 13 центів – сума неповернутого кредиту; 2865,59 доларів США 59 центів – несплачені проценти. Згідно п.10.1 кредитного договору за порушення строків повернення кредитної заборгованості, процентів за користування кредитом та комісій, відповідач сплачує банку пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день, що складає – 2801,61 дол. США 61 цент. Таким чином, загальна сума заборгованості складає – 31372,33 дол. США 33 центів, що по курсу НБУ 794,39 грн. за 100 доларів станом на 18.03.2011р. – 249218,65 грн., на підставі чого просить звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 5770/3169/305653 від 17.04.2007р., а саме: квартира № 17, що знаходиться за адресою: м. Верхньодніпровськ, вул. Тітова, будинок № 18, який належить відповідачу для задоволення грошових вимог ПАТ “ОСОБА_1 Аваль” за кредитним договором № 014/128081/3169/74 від 12.04.2007р. в сумі 249218,65 грн, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», та стягнути судові витрати.

Позивач неодноразово змінював позовні вимоги, останньою заявою, яка надійшла до суду 26.12.2013 року, просив звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 5770/3169/305653 від 17.04.2007р., а саме: квартиру № 17, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, м. Верхньодніпровськ, вул. Тітова, будинок №18, яка належить ОСОБА_2 для задоволення грошових вимог ПАТ “ОСОБА_1 Аваль” за кредитним договором № 014/128081/3169/74 від 12.04.2007р. в сумі 249218,65 грн. де: 204198,98 грн. – заборгованість за кредитом, 22763,96 грн. – заборгованість за відсотками, 22255,71 грн. – заборгованість за пенею, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження»; виселити з квартири №17, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, м. Верхньодніпровськ, вул. Тітова, будинок №18, осіб, що там мешкають, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6; зобов’язати Головне управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області зняти з реєстраційного обліку осіб, що зареєстровані в квартирі №17, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, м. Верхньодніпровськ, вул. Тітова, будинок №18, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6; стягнути з відовідача-1 судові витрати (а.с. 215-220 т.1).

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги, з урахуванням змін, підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, зазначених в позові. Додатково зазначав, що неповнолітні діти відповідача-1 вселилися в предмет іпотеки без згоди банку після передачі спірного будинку в іпотеку. В судове засідання 11 лютого 2014 року представник позивача не з’явився, надав суду заяву з проханням проводити розгляд справи без участі представника банку, а також зазначав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 1 т.2).

Відповідач-1 - ОСОБА_2, в судове засідання з’явився позовні вимоги не визнав в повному обсязі. Надав суду письмові заперечення в яких вказував, що йому не були роз’яснені деякі терміни, які зазначені у Додатковій угоді, а він їх не зрозумів, оскільки текст Додаткової угоди складений українською мовою, якою він не володіє в повній мірі. Також він був позбавлений можливості ознайомитися з змістом Кредитного договору. Заперечував, що отримував вимогу банку про дострокове погашення кредиту, а поштове повідомлення, яке надано банком, не містить його підпису. ОСОБА_7 в односторонньому порядку змінював рахунки, у зв’язку з чим деякі сплачені ним суми не були зараховані в погашення кредиту та відсотків. Вважає, що строк позовної давності до вимог про стягнення пені сплинув, тому банк неправомірно нарахував пеню у сумі 2801,61 дол. США. У квартирі, що передана в іпотеку, проживають неповнолітні діти та задоволення позову порушить їх права на проживання (а.с. 77-78, т.1). В доповненні до заперечень, позивач зазначав, що порушення строків погашення кредиту та сплати відсотків стало наслідком кризових явищ в країні. Також послався на не роз’яснення працівниками позивача умов та наслідків укладання Додаткової угоди №1 до кредитного договору (а.с.98-100, т.1). Надалі відповідач в судові засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутністю не надав, в зв’язку з чим справа розглядається в порядку заочного розгляду відповідно до Ухвали Верхньодніпровського районного суду від 11 лютого 2014 року.

Відповідач -2 - ОСОБА_3 (до зміни прізвища та по батькові - ОСОБА_7), в судове засідання не з’явився, про причину неявки в судове засідання суд не повідомив, заперечення проти позову та заяву про розгляд справи за його відсутністю суду не надав, в зв’язку з чим справа розглядається за відсутністю відповідача-2, в порядку заочного розгляду, відповідно до Ухвали суду від 11 лютого 2014 року.

Відповідач-3: ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх: ОСОБА_5, ОСОБА_6, в судове засідання не з’явився. Надала письмову заяву в якій зазначала, що в спірній квартирі проживають неповнолітні діти та задоволення позову порушить їх права на проживання в зазначеній квартирі (а.с.151 т.1). Водночас відповідач-3 про причину неявки в судове засідання суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутністю суду не надав, в зв’язку з чим справа розглядається за відсутністю відповідача-3, в порядку заочного розгляду, відповідно до Ухвали суду від 11 лютого 2014 року.

Третя особа-1: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Верхньодніпровської районної ради, в судове засідання з’явилася, вважає, що виселення неповнолітніх осіб з предмету іпотеки порушує їх права. Також надав документи на які розглядалися на засіданні ради при розгляду питання доцільності виселення малолітніх осіб з предмету іпотеки (а.с. 150, 210 т.1). Додатково пояснила, що комісія вважає недоцільним виселення неповнолітніх дітей з предмету іпотеки. Надалі представник в судові засідання не з’явився, про час, день та місце судового засідання повідомлений належним чином, надав суду заяву з проханням розглядати справи за відсутністю представника органу (а.с. 161, 203 т.1).

Третя особа-2: Головне управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області, в судові засідання не з’явився, про час, день та місце судового засідання повідомлений належним чином, надав суду заяву в якій прохав розглян6ути справу за відсутності представника сектору (а.с.123 т.1).

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 12.04.2007 року між Відкритим Акціонерним Товариством “ОСОБА_1 Аваль” (правонаступником якого є позивач) та відповідачем-1 був укладений Кредитний договір № 014/128081/3169/74. Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору відповідачу надається кредит у сумі 25250,00 доларів США, а відповідач-1 зобов’язується належним чином використати та повернути Кредитору суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов Договору тарифів банку, та виконати всі інші зобов’язання в порядку та строки, визначені договором. Кредит надається до 12.04.2027 р. зі сплатою 12,85 % річних за користування кредитом (п.1.2; п. 1.4 Кредитного договору). Відповідно до п. 5.1 Кредитного договору відповідач зобов’язався здійснювати безготівковим платежем або готівкою в касу кредитора: - щомісячно, до 30 числа кожного місяця, починаючи з місяця отримання кредиту, часткове погашення кредиту згідно з графіком погашення кредиту та остаточне погашення отриманого кредиту до 12.04. 2027р., на рахунок, зазначений в п.4.1 цього Договору; - щомісячно, до 30 числа кожного місяця, починаючи з місяця отримання кредиту, та при остаточному погашенні кредиту, сплату процентів за фактичне використання кредитних коштів (а.с. 8-15).

19.06.2009р. між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода № 1 до Кредитного договору № 014/128081/3169/74 від 12.04.2007 р., відповідно до якої, тимчасово на період з «19» червня 2009р. до «30» травня 2010р. зменшено розмір щомісячного платежу позичальника за кредитним договором до розміру 120 доларів США (встановити кредитні канікули), та банк збільшив основну заборгованість на суму заборгованості за відсотками, яка склалася на дату укладання Додаткової угоди, у зв’язку з чим відбулася зміна стоку погашення заборгованості і викладений у новій редакції Графік погашення кредиту та інших платежів за Кредитним договором (а.с.16-19).

Для забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором між відповідачем-1 (Іпотекодавець) та Відкритим Акціонерним Товариством “ОСОБА_1 Аваль” (правонаступником якого є позивач) був укладений Іпотечний договір № 5770/3169/305653 від 17.04.2007 р., відповідно до п.1.1 якого, договір забезпечує вимогу Іпотекодержателя, що випливає з Кредитного договору № 014/128081/3169/74 від 12.04.2007 р. (а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строки дії кредитного договору), укладеного між Іпотекодержателем та Іпотекодавецем, за умовами якого Іпотекодавець зобов’язується до 12 квітня 2027 року повернути Іпотекодержателю кредит у розмірі 25250 доларів США, сплатити проценти за користування ним згідно умов Кредитного договору, а також можливу неустойку у розмірі і у випадках, передбачених Кредитним та цим Договором. У відповідності до даного Договору Іпотекодержатель має право у випадку невиконання Іпотекодавцем своїх зобов’язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок заставленого майна. Згідно з п. 1.2 Договору іпотеки, предметом іпотеки є нерухоме майно: квартира № 17, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, м. Верхньодніпровськ, вул. Тітова, будинок №18, яка належить належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого ОСОБА_8 приватним нотаріусом Верхньодніпровського нотаріального округу Дніпропетровської області 17 квітня 2007р. за р. №540. Зареєстрованому в Державному реєстрі правочинів 17.04.2007 року № правочину 2032700. Згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно Предмет іпотеки складається з: чотирьох кімнат, житловою площею 47,9 кв.м., загальною площею 76,8 кв.м. (а.с. 22-24)

Позивач свої зобов’язання за договором виконав, надав відповідачу кредит у сумі 25250,00 доларів США, еквівалент в гривнях складає 127512,50грн., що підтверджується Меморіальним ордером №81/3169/74 від 12 квітня 2007р.(а.с.20). та не заперечується сторонами.

Відповідач, в свою чергу, свої зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконував та не здійснював своєчасно повернення частки кредиту, не сплачував проценти за користування кредитом в порядку та строки, передбачені кредитним договором, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. ст. 11, 509, 629 ЦК України, зобов’язання виникають, зокрема із договору, та договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України, встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Доказів погашення відповідачем кредиту суду не надано.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України зазначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, ще залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до п. 6.5 Кредитного договору, банк має право вимагати дострокового погашення Позичальником заборгованості за кредитом, нарахованих процентів за користування кредитом, неустойки, відшкодування збитків у випадках невиконання Позичальником умов цього Договору та/або договорів застави/іпотеки, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту, та в інших випадках, передбачених цим Договором. Таке дострокове погашення повинно бути здійснене Позичальником не пізніше 30 календарного дня з дня надсилання Позичальнику відповідного повідомлення від Кредитора з вимогою дострокового погашення.

Згідно з п. 10.1 Кредитного договору, за порушення строків повернення кредитної заборгованості, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених положеннями Кредитного договору, відповідач сплачує Банку пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

Отже, в силу зазначених норм, неналежне виконання відповідачем зобов’язань за кредитним договором, надало право позивачеві на дострокове повернення кредиту та сплати усіх інших платежів, передбачених Кредитним договором та законом.

20 вересня 2010 року позивач направив на адресу відповідача-1 вимогу за № 31-кі про дострокове виконання грошових зобов’язань за кредитним договором № 014/128081/3169/74 від 12 квітня 2007р., в якій вимагав від відповідача, зокрема виконання умов Кредитного договору та сплати протягом не більш ніж 30 календарних днів з дати отримання цієї вимоги, здійснити дострокове погашення кредиту у повному обсязі разом зі сплатою процентів та пені, відповідно до умов Кредитного договору у розмірі – 27761,68 доларів США, з них: 25705,13 дол. США – заборгованість по кредиту; 1268,56 доларів США – несплачені проценти; 787,99 дол. США– нарахована пеня, а також попереджав про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с.32). Вказана вимога була отримана відповідачем 28.09.2010р., що підтверджується підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (зворотній бік а.с. 32).

Проте відповідач не виконав вимогу позивача, не повернув суму кредиту та не сплатив інші платежі, внаслідок чого, за розрахунками позивача, за відповідачем станом на 18.03.2011 року утворилась заборгованість: 25705,13 доларів США, що еквівалентно 204198,98 грн. - сума неповернутого кредиту; 2865,59 доларів США, що еквівалентно 22763,96 грн. - несплачені проценти, 2801,61 доларів США, що еквівалентно 22255,71 грн. – пеня, а всього 31372,33 дол. США, що складає по курсу НБУ 794,39грн. за 100 дол. США – 249218,65 грн. (а.с. 30-31; 204-209 т.1).

Відповідно до п.5 Договору іпотеки та ст. 3 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов’язання, іпотеко-держатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст.ст. 572, 575 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

За ст.ст. 7, 12 Закону «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. У разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно статті 39 Закону України "Про іпотеку", у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки суд повинен зазначити у рішенні загальний розмір вимог та складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, опис майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя, спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосуванню процедури продажу, встановленого статтею 38 Закону, початкову ціну предмету для подальшої реалізації.

Враховуючи, що відповідачем не виконуються належним чином умови кредитного договору щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом і за ним утворилася заборгованість, а позивачем, в свою чергу виконані усі дії, які передбачені умовами договору та закону для звернення стягнення, то позовні вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають задоволенню з визначенням початкової ціни предмету для подальшої реалізації.

Також підлягають задоволенню вимоги позивача щодо виселення відповідачів та інших мешканців з предмету іпотеки, з огляду за наступне.

Статтею 9 ЖК України передбачено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку», одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Згідно з ст.. 40 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 109 ЖК України, звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов'язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

12.07.2011 року банк направив на адресу відповідача ОСОБА_9 №С04-114-1-3/2206, в якій пропонував відповідачеві та всім громадянам, що мешкають у вказаній квартирі (предметі іпотеки) добровільно звільнити приміщення протягом 1 (одного) місяця з дня отримання цієї вимоги. Також вимога містить попередження, якщо у встановлений строк приміщення не буде звільнено, виселення мешканців відбудеться в примусовому порядку (а.с.76). Зазначена вимога отримана відповідачем 19.11.2011р., що підтверджується підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (зворотній бік а.с. 76).

На час розгляду справи відповідачі та інші мешканці не звільнили предмет іпотеки, що визнається учасниками процесу, тому не підлягає доведенню в силу ч. 1 ст. 61 ЦПК України відповідно до якої, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

За такими обставинами позовні вимоги позивача щодо виселення відповідачів та інших мешканців з предмету іпотеки підлягають задоволенню.

Не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо зобов’язання Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області зняти з реєстраційного обліку осіб, що зареєстровані в квартирі №17, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, м. Верхньодніпровськ, вул. Тітова, будинок №18, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, виходячи з наступного.

Виходячи з системного аналізу норм Житлового Кодексу України та ст.. 78 Закону України «Про виконавче провадження», правова природа виселення пов’язана з визнанням відсутності або позбавленням права особи користування житловим приміщенням.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Виходячи із положень ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", зняття з реєстрації пов’язується з втратою права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням.

Таким чином, виселення особи з житлового приміщення є підставою для зняття її з реєстрації, тому не потребує додаткового покладення зобов’язанні на відповідні органи щодо зняття з реєстрації такої особи.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача-1 та відповідача-3 про відсутність іншого житлового приміщення, проживання в предметі іпотеки неповнолітніх осіб та визнання недоцільним виселення неповнолітніх Органом опіки та піклування, як заперечення проти позовних вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення мешканців з предмета іпотеки, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. ст. 11, 509, 629 ЦК України, зобов’язання виникають, зокрема із договору, та договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що разом з відповідачами проживають неповнолітні ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6 (до зміни прізвища та по батькові - ОСОБА_10) ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією Домової книги (а.с.79 т.1), Копією Свідоцтва про народження (а.с.80 т.1), Протоколом №46 від 01.11.2012р. чергового засідання комісії з питань захисту прав дитини Верхньодніпровської райдержадміністрації (а.с. 150 т.1).

Проте проживання неповнолітніх осіб в предметі іпотеки, в силу норм діючого законодавства, не припиняє зобов’язань відповідача щодо повернення суми кредиту і сплати інших платежів, що передбачені Кредитним договором, не звільняє відповідача від відповідальності за порушення грошових зобов’язань та не позбавляє позивача права на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 4 ст. 109 ЖК України, виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання відповідно до статті 132-2 цього Кодексу. Відсутність жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання або відмова у їх наданні з підстав, встановлених статтею 132-2 цього Кодексу, не тягне припинення виселення громадянина з жилого приміщення, яке є предметом іпотеки, у порядку, встановленому частиною третьою цієї статті.

В силу ч.3 ст.. 40 Закону України «Про іпотеку», особи, які проживають у предметі іпотеки на яке звернено стягнення, на умовах договору найму (оренди), не підлягають виселенню, якщо: договір найму (оренди) був укладений до моменту укладення іпотечного договору і про наявність такого договору було доведено до відома іпотекодержателя або такий договір був зареєстрований у встановленому законом порядку; договір найму (оренди) був укладений після укладення іпотечного договору за згодою іпотекодержателя.

Як убачається із змісту домової книги неповнолітні діти зареєстровані у предметі іпотеки у 2010 році, тобто через три роки з дня укладання договору іпотеки, при цьому відповідачами не надано доказів отримання від Іпотекодержателя згоди на реєстрацію неповнолітніх осіб у предметі іпотеки.

Отже, сама по собі відсутність у відповідачів іншого житлового приміщення не є підставою для позбавлення позивача права на звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення мешканців з предмету іпотеки. Крім того, відповідачем не доведена наявність обставин, з якими ч.3 ст.. 40 Закону України «Про іпотеку» пов’язує неможливість виселення мешканців з предмету іпотеки при зверненні стягнення.

Також суд не приймає до уваги посилання відповідача-1 на відсутність у нього можливості ознайомитися з змістом Кредитного договору, відсутністю повної інформації щодо наслідків укладання Додаткової угоди, а також ненадання банком повної інформації щодо сукупної вартості кредиту, оскільки зазначені доводи вже були предметом судового розгляду в цивільних справах №406/1596/2012 за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» про визнання недійсною додаткової угоди до кредитного договору (а.с.4-5 т.2) та №406/2854/2012 за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль», третя особа: ОСОБА_11 України про визнання недійсним пункту 8.3 Кредитного договору №014/128081/3169/74 від 12.04.2007р.(а.с. 6-8 т.2), та Рішеннями Верхньодніпровського районного суду від 30.10.2012р та від 26.02.2013р., відповідно, відмовлено ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог. Рішення суду не оскаржувалися та набрали чинності.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки зазначені відповідачем-1 обставини були розглянути під час розгляду цивільних справ №406/1596/2012 і №406/2854/2012, їм надана оцінка та вони відхилені судом як необґрунтовані, то в силу ч.3 ст. 61 ЦПК України ці обставини не підлягають доказуванню в цій справі.

Також неспроможними є посилання відповідача на належний доказ отримання відповідачем ОСОБА_9 банку про дострокове повернення кредиту через відсутність на поштовому повідомленні про вручення відправлення підпису безпосередньо відповідача-1, виходячи з наступного.

Порядок надання послуг поштового зв’язку регулюється Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009р. (надалі Правила №270).

Відповідно до п. 106 Правил №270, під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв'язку на підставі пред'явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище. На бланку повідомлення про вручення поштового відправлення з позначкою "Вручити особисто", внутрішнього рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" одержувач розписується та зазначає прізвище.

Отже особистий підпис одержувача реєстрованого поштового відправлення на бланку повідомлення про вручення, передбачений тільки у разі вручення поштового відправлення з позначкою "Вручити особисто" або «Судова повістка». А у випадку вручення інших поштових відправлень, бланк повідомлення про вручення заповнює працівник поштового зв’язку, який й зазначає прізвище отримувача.

Як убачається із змісту копії повідомлення про вручення поштового підправлення (а.с. 32 т.1), працівник поштового зв’язку зазначив прізвище особи, якій вручено поштове відправлення – ОСОБА_2, що відповідає вимогам п. 106 Правил №270 щодо порядку заповнення повідомлень про вручення.

Оскільки, поштове повідомлення про вручення повністю відповідає вимога п. 106 Правил №270, то суд приймає його як належний доказ, а відсутність підпису відповідача-1 в повідомленні про вручення не спростовує факту отримання ним поштового відправлення, так як обов’язковість його підпису в поштовому повідомленні не передбачена Правилами №270.

Інших доказів, які спростовують отримання відповідачем-1 вимоги Банку про дострокове повернення кредиту, суду не надано.

Посилання відповідача-1 на не зарахування банком сплачених ним сум за кредитним договором через зміну банком платіжних реквізитів не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, зокрема відповідачем-1 не надано жодного платіжного документу про перерахування сум позивачеві (у тому числі за первісними платіжними реквізитами), який не був врахований позивачем при здійсненні розрахунку боргу. Відповідно суд відхиляє зазначені доводи відповідача як неспроможні.

Згідно з ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, враховуючи положення ст. 88 ЦПК України з відповідача-1 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати понесені позивачем при зверненні до суду з позовом, а саме: судовий збір в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00-коп. (а.с.1) та витрати на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 (сто двадцять) грн. 00-коп. (а.с.2).

Керуючись ст. ст. 16, 509, 512, 513, 514, 516, 526, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 7, 12 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 214-215,217-218, 224, 225, 232 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного Акціонерного Товариства “ОСОБА_1 Аваль” в особі Дніпропетровської обласної дирекції АТ “ОСОБА_1 Аваль” до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх: ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: Головне управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Верхньодніпровської районної ради, про звернення стягнення на майно,- задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством “ОСОБА_1 Аваль” (місцезнаходження: 49044, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 25, р/р 29091000000002 в Дніпропетровській обласній дирекції Публічного Акціонерного Товариства “ОСОБА_1 Аваль”, МФО 305653, код ЄДРПОУ 19358201) за кредитним договором № 014/128081/3169/74 від 12 квітня 2007р. в розмірі 249218 (двісті сорок дев’ять тисяч двісті вісімнадцять) грн.. 65-коп., яка складається із: 204198 (двісті чотири тисячі сто дев’яносто вісім) грн. 98-коп. – заборгованість по кредиту; 22763 (двадцять дві тисячі сімсот шістдесят три) грн. 96-коп. – заборгованість по відсотках; 22255 (двадцять дві тисячі п’ятсот п’ятдесят) грн. 71-коп. – нарахована пеня; звернути стягнення на предмет іпотеки за договором Іпотеки № 5770/3169/305653 від 17.04.2007 р., а саме квартиру №17, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, м. Верхньодніпровськ, вул. Тітова, будинок №18, який належить на праві власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, (зареєстрований за адресою: 51600, АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1), шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною, яка буде визначена на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом згідно з оцінкою майна під час проведення виконавчих дій не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження».

Виселити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_6, 20.08.1997р.н., з предмету іпотеки, а саме квартири №17, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, м. Верхньодніпровськ, вул. Тітова, будинок №18, та належить на праві власності ОСОБА_2.

В решті позову, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, (зареєстрований за адресою: 51600, АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного Акціонерного Товариства “ОСОБА_1 Аваль” в особі Дніпропетровської обласної дирекції (розташований за адресою: 49044 м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 25, р/р 29091000000002 в Дніпропетровській обласній дирекції Публічного Акціонерного Товариства “ОСОБА_1 Аваль”, МФО 305653, код ЄДРПОУ 19358201) судовий збір в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00-коп. та витрати на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 (сто двадцять) грн. 00-коп.

Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача поданою протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н.А. Трофимова