СПРАВА №2-4491/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

08 вересня  2009 року                                                                                                                                  м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді: ДВІРНИК Н.В.,

при секретарі: Сафонцевої Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

        16 липня  2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, мотивуючи позов наступним. Сторони з 16.08.2002  року перебувають у шлюбі. Від шлюбу  мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвами про народження. У суді на розгляді перебуває справа за позовом про розірвання шлюбу між сторонами.  Позивачка зазначає, що домовленості з відповідачем про участь в утриманні дітей не мають, відповідачем гроші на утримання дітей надавалися до травня 2009 року, після чого допомога припинилась.  Чоловік є приватним підприємцем, має дохід. Просить стягнути на її користь з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн.

       У судовому засіданні представник позивача  на стягненні аліментів на утримання неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі наполягав. Пояснив, що доходи відповідача дозволяють надавати аліменти на утримання дітей саме у зазначеному у позові розмірі.

      У судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти стягненні аліментів у розмірі 2000 грн, посилаючись на той факт, що відповідач не має прибутку, а данні державної податкової інспекції не відображають реальний стан доходів.  Наполягала на тому, що розмір аліментів на дітей не повинен перевищувати 600 грн на двох дітей.

      Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення сторін, проаналізувавши і оцінивши  надані сторонами  докази у їх сукупності, суд  дійшов  висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

      Спірні відносини регулюються Главою 15 Сімейного кодексу України.

      Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносин.

      Сторони з 16.08.2002  року перебувають у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с. 3). Від шлюбу  мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвами про народження. (а.с. 4,5).  Згідно з довідкою заступника начальника Державної податкової інспекції у м.Сімферополі ОСОБА_5 від 27.08.2009 року ОСОБА_2 знаходиться на податковому обліку як фізична особа – підприємець, отримує дохід: у першому півріччі 2009 року 104292 грн (валовий). У Центральному районному суді м.Сімферополя АР Крим знаходиться справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

        Інших дітей відповідач не має, стягнень за виконавчими документами не проводиться.

        Ці обставини встановлені судом, підтверджені доказами, що є у справі,  сторонами  не заперечуються.

        Вирішуючи спір по суті, суд враховує закріплені у нормах міжнародного законодавства, зокрема у  Декларації прав дитини, прийнятій 20.11.1959 року, Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, принципи щодо необхідності в особливому захисті прав дитини, а також аналогічні принципи,  проголошені  у Конституції  України, Сімейному кодексі України, Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року.

         Статтею 180 СК України, передбачений обов’язок батьків по утриманню своєї дитини  до досягнення нею повноліття.

         Відповідач не виконує цій обов’язок належним чином, чим порушує права дітей на утримання їх  батьками.

          Відповідно до ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60  ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

          За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч.3 ст. 181 СК України).

          Відповідно до статті 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

          Приймаючи до уваги, що позивачка наполягала, а відповідач не заперечував проти стягнення аліментів саме у твердій грошовій сумі, суд, керуючись принципом диспозитивності, проголошеному у ст. 10  ЦПК України, вважає необхідним визначити аліменти саме у твердій грошовій сумі.

          Згідно з ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дітей та платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сину.

         При визначенні розміру аліментів суд також виходить із вимог ч.2 ст. 182 Сімейного кодексу України про те, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 цього Кодексу.

         Приймаючи до уваги, що відповідач інших дітей не має, стягнень за виконавчими документами з нього  не проводиться, доказів про знаходження на його утриманні інших осіб або про якийсь тяжкі захворювання відповідача, до суду не надано,  згідно довідки податкової інспекції відповідач за останні декілька років має стабільно високий дохід, враховуючи  вимоги ч.2 ст. 182 Сімейного кодексу України щодо мінімального розміру аліментів на одну дитину, а також ту обставину, що утримувати дитину повинні як мати, так і батько, суд приходить до висновку, що на користь позивачки на утримання дітей  необхідно стягнути аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 1500 грн.

           Відповідно до ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.

      Керуючись  п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд  допускає   негайне виконання судового рішення у межах суми платежу за один місяць.

            Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі,  питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

            На підставі наведеного, керуючись статтями 181,182, 183, 191 СК України, статтями  ст.10, 11, 60, 88, 174, 209, 212-215, 218, 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

                Позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задовольнити частково.

                Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,  на користь ОСОБА_1  на утримання неповнолітніх дітей:    ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1   аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 1500 гривень щомісячно,  починаючи з 16 липня  2009 року і до досягнення найстаршою  дитиною повноліття.

               В задоволенні інших позовних вимог відмовити.  

                Стягнути з   ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 у дохід держави судовий збір у розмірі 51 гривня, а також витрати  на  інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень.

                Допустити негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць.

                Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного    суду   АР Крим   через   суд    першої    інстанції   шляхом подачі  в  10-денний строк  з  дня   проголошення   рішення  заяви   про апеляційне  оскарження і  поданням  після цього протягом 20 днів апеляційної  скарги або  в  порядку   ч. 4   ст. 295  ЦПК  України.

СУДДЯ:                                                                                                                          

СПРАВА №2-4491/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

08 вересня  2009 року                                                                                                                                  м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді: ДВІРНИК Н.В.,

при секретарі: Сафонцевої Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

ВИРІШИВ:

                Позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задовольнити частково.

                Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,  на користь ОСОБА_1  на утримання неповнолітніх дітей:    ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1   аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 1500 гривень щомісячно,  починаючи з 16 липня  2009 року і до досягнення найстаршою  дитиною повноліття.

               В задоволенні інших позовних вимог відмовити.  

                Стягнути з   ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 у дохід держави судовий збір у розмірі 51 гривня, а також витрати  на  інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень.

                Допустити негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць.

                Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного    суду   АР Крим   через   суд    першої    інстанції   шляхом подачі  в  10-денний строк  з  дня   проголошення   рішення  заяви   про апеляційне  оскарження і  поданням  після цього протягом 20 днів апеляційної  скарги або  в  порядку   ч. 4   ст. 295  ЦПК  України.

СУДДЯ: