СПРАВА №2-2902/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

07 вересня 2009 року                                                                                                              м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді: ДВІРНИК Н.В.,

при секретарі: Юрченко Т.О., Сафонцевої Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  Управління у справах дітей, сім’ї та молоді Центральної районної ради м.Сімферополя АР Крим в інтересах неповнолітніх ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа – прокурор Центрального району м.Сімферополя АР Крим  про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

        11.03.2009 року Управління у справах дітей, сім’ї та молоді Центральної районної ради м.Сімферополя АР Крим звернулось до суду з позовом  в інтересах неповнолітніх ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа – прокурор Центрального району м.Сімферополя АР Крим,  про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей , мотивуючи позов наступним.

        Відповідачка є матір’ю двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 .  Участі у вихованні дітей  та їх утриманні відповідачка не приймає, живе від дітей окремо, зловживає алкоголем, засуджена вироком суду за незаконне придбання наркотичних засобів. Батьки дітей померли, їхнім вихованням і утриманням займаються близькі родичі. Просить позбавити відповідачку батьківських прав відносно дітей, стягнути на користь дітей на їх утримання  з перерахуванням на лицевий рахунок  з відповідачки аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1 / 3 часток від всіх видів її заробітку (доходу) на кожну дитину,  але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

      Заперечень проти позову не надійшло.

      У судовому засіданні представник позивача наполягала на задоволенні позову. Пояснила, що діти проживають з дідом та бабкою, які є потенційними опікунами дітей. Зазначає, що відповідачка продовжує ухилятися від виконання батьківських обов’язків, веде аморальний спосіб життя.

      У судовому засіданні представник третьої особи - прокурор Центрального району м.Сімферополя АР Крим  наполягала на  позбавленні батьківських прав ОСОБА_1, стягнення  з неї аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

     У судове засідання відповідачка не з’явилась, про причини неявки суд не повідомила. Суд вважає, що відповідачка повідомлена належним чином, оскільки судова повістка вручена їй під розпис працівником міліції 31.08.2009 року, тобто за 7 днів до судового засідання. Крім того, відповідачка була повідомлена про попереднє судове засідання, проте до нього також не з’явилась, в зв’язку з чим, суд вважає, що своїми процесуальними правами відповідачка розпорядилась на свій розсуд.

       Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.  Представнику позивача  роз’яснено, що у випадку проведення заочного розгляду справи він  не має право змінити предмет або підстави позову, а також розмір позовних вимог. Крім того, роз’яснені особливості оскарження заочного рішення суду, передбачені ст. 228 ЦПК України.

      Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення сторін, проаналізувавши і оцінивши  надані сторонами  докази у їх сукупності, суд  дійшов  висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

      Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

      ОСОБА_1 є матір’ю двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвами про народження (а.с. 7, 9)  . Батько   ОСОБА_2 – ОСОБА_4 помер 17.12.2001 року, про що свідчить свідоцтво про смерть (а.с. 21), батько ОСОБА_1 – ОСОБА_5 помер 28.10.2007 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 22). Згідно висновку Управління у справах дітей, сім’ї та молоді Центральної районної ради м.Сімферополя АР Крим ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх батьківських обов’язків, зловживає алкогольними напоями, в зв’язку з чим,  таким, що захистить права малолітніх дітей, буде позбавлення батьківських  прав ОСОБА_1 відносно її дітей (а.с. 10-11). Центральний районний відділ СМУ ГУ МВС України в АР Крим повідомив, що за місцем проживання ОСОБА_1 зарекомендувала себе з негативного боку: зловживає наркотичними засобами, не працевлаштована, перебуває на спец обліку як особа, раніше судима (а.с. 12). Вироком Центрального районного суду м.Сімферополя АР Крим від 23.12.2008 року ОСОБА_1 визнана винною і засуджена за ч.1 ст. 309, ч.ч. 1,2 ст. 311 КК України 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 3 роки (а.с. 15-16). Неповнолітній ОСОБА_2 з 2002 року проживає з бабкою ОСОБА_6, неповнолітній ОСОБА_1 проживає з дідом ОСОБА_7 з 2004 року.

         Відповідно до ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має один із батьків, опікун, піклувальник, особа, у сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я або учбовий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягнула 14-річного віку.

        Вирішуючи спір по суті, суд враховує закріплені у нормах міжнародного законодавства, зокрема у  Декларації прав дитини, прийнятій 20.11.1959 року, Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, принципи щодо необхідності в особливому захисті прав дитини, а також аналогічні принципи,  проголошені  у Конституції  України, Сімейному кодексі України, Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року.

       В принципі №6 Декларації прав дитини, яка проголошена Генеральною Асамблеєю 20.11.1959 року, записано: „Дитина, якщо це можливо, повинна рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в атмосфері любові і матеріального забезпечення”.

       В ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, яка діє в Україні з 27.09.1991 року зазначено: „Держави-учасники зобов’язуються забезпечити дитині такий захист і опіку, які необхідні йому для його благополуччя, приймаючи до уваги права і обов’язки його батьків, опікунів і інших осіб, які відповідають за нього за законом і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи”.

     Україною Конвенція ратифікована  і в розріз взятих зобов’язань по захисту прав та обов’язків дітей прийнято Закон „Про охорону дитинства” від 26.04.2001 року №2402 і від 07.03.2002 року 3109-ІІІ, де у ст.12 записані основні права і обов’язки батьків по вихованню та розвитку дитини.

       Позбавлення батьківських прав, тобто наданих батькам до досягнення дитиною повноліття на її виховання, захист інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримають, та інших прав, які виникають із факту спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу на осіб, які порушують батьківські обов’язки, а тому питання про його застосування може вирішуватися лише після повного, всебічного й об’єктивного з’ясування обставин справи та характеру ставлення батьків до дітей.

       Батьки можуть бути позбавлені батьківських прав тільки з підстав, передбачених ст.164 Сімейного кодексу України, у випадках їхньої винної поведінки.

      Відповідно до п.2 ч.1 , ч.3 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

        Приймаючи до уваги, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, враховуючи  винну повіденку  ОСОБА_1, яка  ухиляється від виконання своїх батьківських обов’язків відносно своїх дітей на протязі декілька років,  зловживає алкогольними напоями,  споживає наркотичні засоби, суд вважає,   що вимоги прокурора про позбавлення їх батьківських прав підлягають задоволенню у повному обсязі.

       Відповідно до частини 2 статті 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини, в зв’язку з чим  суд вважає за необхідне, задовольнити вимоги позивача і у частині стягнення з відповідачки аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

         Приймаючи до уваги, що відповідачка працездатна, інших дітей не має, стягнень за виконавчими документами з неї не проводиться, доказів про знаходження на її утриманні інших осіб або про якийсь тяжкі захворювання відповідачки, до суду не надано, враховуючи  вимоги ч.2 ст. 182 Сімейного кодексу України щодо мінімального розміру аліментів на одну дитину, суд приходить до висновку, що позовні вимоги у частині стягнення аліментів на дітей необхідно задовольнити частково.

            Згідно з ч.2 ст. 183 СК України якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною  повноліття.

           В зв’язку з цим, аліменти необхідно стягнути у єдиній частці від заробітку  відповідачки на двох дітей.

            Відповідно до ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.

Керуючись  п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд  допускає   негайне виконання судового рішення у межах суми платежу за один місяць.

            Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі,  питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

            На підставі наведеного, керуючись статтями 181,182, 183, 191 СК України, статтями  ст.10, 11, 60, 88, 174, 209, 212-215, 218, 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

           Позов Управління у справах дітей, сім’ї та молоді Центральної районної ради м.Сімферополя АР Крим в інтересах неповнолітніх ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа – прокурор Центрального району м.Сімферополя АР Крим  про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задовольнити частково.

          Позбавити ОСОБА_3 (ОСОБА_3 – російською) ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

          Стягнути з ОСОБА_2 (ОСОБА_2 – російською) ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти в розмірі 1 / 3 часток від всіх видів заробітку (доходу) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (МФО 384016, ЛКПО 02761766, р/р 290990952, лицевий рахунок 581036 у філії СМВ № 39 ВАТ «Державний ощадний банк України»  , ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (МФО 384016, ЛКПО 02761766, р/р 290990952, лицевий рахунок 581269 у філії СМВ № 39 ВАТ «Державний ощадний банк України»),  але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи з 11 березня  2009 року і до досягнення найстаршою  дитиною повноліття.

            Стягнути з   ОСОБА_2 (ОСОБА_2 – російською) ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 , у дохід держави судовий збір у розмірі 8 грн 50 копійок, а також витрати  на  інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7 грн 50 коп.

          У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

          Допустити негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць.

           Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного    суду   АР Крим   через   суд    першої    інстанції   шляхом подачі  в  10-денний строк  з  дня   проголошення   рішення  заяви   про апеляційне  оскарження і  поданням  після цього протягом 20 днів апеляційної  скарги або  в  порядку   ч. 4   ст. 295  ЦПК  України.          

            Заочне    рішення може   бути    переглянуте   судом, що його ухвалив, за   письмовою   заявою   відповідача, поданою   протягом десяти днів з дня утримання   його   копії.

СУДДЯ:                                                                                                            ДВІРНИК Н.В.