Вишгородський районний суд Київської області

м. Вишгород, вул. Кургузова, 7, 7300, (04596) 2-27-10

РІШЕННЯ Іменем України

02 серпня 2011 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді СкарлатО.І.

при секретарі Зуровій Є.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» до ОСОБА_1 про відшкодування завданої шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом , посилаючись на те, що наказом від 15.09.2009 року №507 к-п ОСОБА_1 було прийнято на роботу в ТОВ «Комплекс Агромарс» на посаду підмінного водія -експедитора автоколони №2 автотранспортного парку транспортного департаменту. 28.08.2010 року близько 05.30 години на 43 км автодороги Київ-Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, який належить ТОВ «Комплекс Агромарс», яким керував відповідач та за участю автомобіля КАМАЗ 5320 , д.н.з. 031-04 ME, який належить селянському фермерському господарству «Промінь». В результаті ДТП транспортному засобу, який належить позивачу було нанесено значні механічні пошкодження, які згідно звіту про оцінку автомобіля складають 104879,28 грн. ДТП сталася з вини відповідача та його було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.

Позивач зазначає, що автомобіль НОМЕР_1 належить йому на праві приватної власності та відноситься до основних засобів підприємства. Даний автомобіль переданий 29.04.2010 року за актом , що є разовим документом , згідно якого відповідач несе відповідальність за його технічний стан, правильне керування нею та за даний транспортний засіб повну матеріальну відповідальність, тому просить стягнути з ОСОБА_1 суму завданих збитків в розмірі 105527,28 грн. та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав і просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 позов не визнали, просили в неволенні позову відмовити, надавши письмові заперечення проти позову, в яких зазначили, що ДТП сталася по причині виснаженості відповідача, оскільки перебував за кермом понад робочий день, крім того, зазначили, що посада водій-експедитор, яку обіймав відповідач не належить до того переліку посад і робіт , які виконуються робітниками, з якими підприємства, установи чи організації можуть укладати договори про повну матеріальну відповідальність.

Заслухавши пояснення сторін , дослідивши письмові докази по справі , суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що наказом ТОВ «Комплекс Агромарс» від 15.09.2009 року №507 к-п ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду підмінного водія-експедитора автофургонів «Газель» автоколони № 2 транспортного парку транспортного департаменту (а.с.8). 20 вересня 2010 року згідно наказу ТОВ «Комплекс Агромарс» від 20.09.2010 року № НОМЕР_2/к-з ОСОБА_1 звільнено з займаної посади за власним бажанням (а.с.10).

15 вересня 2009 року між ТОВ «Комплекс Агромарс» та ОСОБА_1 було укладено договір про повну матеріальну відповідальність (а.с 9).

29 квітня 2010 року ОСОБА_1 згідно акту закріплення транспортного засобу за водієм автомобіль НОМЕР_3, на підставі якого ОСОБА_1 несе відповідальність за технічний стан і збереження прийнятого транспортного засобу, правильне керування ним, а також за виконання встановленого мінімального міжремонтного пробігу, за даний транспортний засіб несе повну матеріальну відповідальність, (а.с.13).

Згідно постанови Вишгородського районного суду Київської області від 17.11.2010 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП його визнано винним в тому , що він 28.08.2010 року близько 05.30 години керуючи автомобілем НОМЕР_3 по а/д Київ-Одеса не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з автомобілем марки КАМАЗ, д.н.з. 012-04 ME, який рухався у попутному напрямку (а.с. 7).

Згідно з звітом про оцінку автомобіля НОМЕР_3 від 20.09.2010 року №2039/09/10 матеріальний збиток завданий власнику автомобіля в результаті пошкодження при ДТП становить 104879,28 грн. (а.с. 14-25).

Відповідно до ст.138 Кодексу законів про працю України, для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених ст. 13О цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків.

Відповідно до ч.2 ст. 130 КЗпП України при покладенні матеріальної відповідальності права і інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму і» шкоду, лише в межах і в порядку, передбачених законодавством , і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, установі чи організації» від 29.12.1992 року під прямою дійсною шкодою потрібно розуміти втрату погіршення або зниження цінності майна, єдність для підприємства здійснити затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов’язків, грошові виплати.

Відповідно до ч.2 ст. 131 КЗпП України , працівники зобов’язані бережливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоди.

Відповідно до п. Б п.2.3 Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Як вбачається з матеріалів справи відповідача ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, що також було підтверджено в поясненнях відповідача в судовому засіданні.

Таким чином було доведено наявність винних протиправних дій відповідача, що призвели до заподіяння ним шкоди позивачу .

Відповідно до ч. 2 ст. 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках коли «2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за разовими документами».

Відповідачем ОСОБА_1 був підписаний акт закріплення транспортного засобу за водієм , в якому зазначено, що автомобіль було передано відповідачу у справному стані, а по-друге: відповідачу повідомлено і він з цим погоджується, що він несе відповідальність за технічний стан і за збереження прийнятого ним автомобіля, правильне керування ним, а також за виконання встановленого мінімального міжремонтного пробігу. А оскільки повна матеріальна відповідальність робітника наступає коли майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за разовими документами, суд приходить до висновку, що акт закріплення транспортного засобу є саме таким разовим документом, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача матеріального збитку в сумі 104879, 28 грн., витрати за оплату експертних послуг в сумі 600 грн., та витрати за відправлення телеграми в сумі 48 грн., а всього -105527,28 грн. підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1055,27 грн. сплаченого ним при подачі позовної заяви державного мита та понесені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи в розмірі 120,00 грн.

Керуючись ст.ст. 3,60,61,212-215,218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» 105 527 (сто п’ять тисяч п’ятсот двадцять сім) грн.. 28 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» 1055 (одна тисяча п’ятдесят п’ять) грн. 27 коп. витрат на сплату державного мита та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.І. Скарлат