Суддя-доповідач - Василенко Л.А.
Головуючий І інстанції Сініцин Е.М.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
Іменем України
27 серпня 2009 року Справа № 2а-243/09/1221
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Василенко Л.А.,
суддів: Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.,
при секретареві Стєблєві О.Л.,
розглянула апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Перевальського районного суду Луганської області від 3 квітня 2009р. у справі № 2а-243/09 за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, і
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Перевальського районного суду Луганської області від 3 квітня 2009р. позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задоволений частково: визнані дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачеві допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку протиправними; зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачеві щомісячну допомогу пр догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дитини віком до трьох років, відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», починаючи з 14.09.2007р. до 31.12.2007р. з урахуванням ст. 62 Закону України «про Державний бюджет на 2007 рік», на час виплати зазначених сум з врахуванням отриманих позивачкою сум за цей період, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням в частині відмови в задоволенні позовних вимог за 2008-2009 роки, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права та задовольнити її позов в повному обсязі.
Від відповідача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, яку він вважає необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного перегляду повідомлені належним чином.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачІНФОРМАЦІЯ_1 р. народила дитину - сина ОСОБА_2, отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 14.09.2007р. до 01.12.2008р. в сумі 1902,08 грн.
Сторони в судове засідання не прибули - про час, дату та місце апеляційного перегляду справи повідомлені належним чином.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Позивач, ОСОБА_1 має неповнолітню дитину -ОСОБА_2., яка народиласяІНФОРМАЦІЯ_1р., що підтверджується свідоцтвом про народження виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Перевальського районного управління юстиції Луганської області (а.с. 6).
Відповідно до довідки відповідача (а.с. 8) позивач знаходиться на обліку в УПСЗН, як особа, що отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 04.09.2007 року та отримала таку допомогу в 2007 році: у вересні - 73,12 грн., у жовтні - 130,64 грн., у листопаді 2007 року - 130,64 грн., у грудні -130,64 грн.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 року відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Частиною 1 статті 1 вказаного закону визначено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 року є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб.
Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. При цьому, колегія суддів зазначає, що за вказаною статтею функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, Кабінету Міністрів України не делеговані.
Відповідач провадив виплати позивачеві допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання призначання і виплати допомоги сім'ям з дітьми» від 11 січня 2007 року № 13.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми" від 11 січня 2007 року № 13 (в редакції постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 900 "Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1751 та від 11 січня 2007 р. N 13") передбачено, що на виконання статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, не застрахованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, призначається та виплачується з метою створення належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини з урахуванням таких особливостей: допомога призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень (мінімальний розмір).
Згідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.
За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року визначено, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Згідно до статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-V допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006, № 489-V було зупинено на 2007 рік дію статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а саме п. 23 ч.1 Розділу ІІ були внесені зміни до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та внесення зазначених змін до теперішнього часу не було визнано неконституційними.
Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік», а саме ст. 46 зазначено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається та здійснюється в розмірах та порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. Вказані положення не конституційними не визнані.
Таким чином, виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, здійснені позивачеві в період з 01.01.2008 р. до 10.03.2009р., є правомірними і вимоги за вказаний період задоволенню не підлягають, тому колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог за цей період.
Апеляційний перегляд здійснено в межах заявленої апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції в межах спірних правовідносин дав правильну оцінку нормам законів, вірно вирішив спір, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст. 195, ст. 196, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Перевальського районного суду Луганської області від 3 квітня 2009р. у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду проголошена в повному обсязі 16 липня 2009 року та набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя Л.А. Василенко
Суддя Р.Ф. Ханова
Суддя М.І. Старосуд