справа № 2-о-9/2007р.
рішення
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2007 року, Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Тищук М.Ф.;
з участю народних засідателів: - ОСОБА_1,
- ОСОБА_2.,
при секретарі - Боярській Г.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_3, зацікавлена особа: Орган опіки та піклування Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання громадянина недієздатним та встановлення опіки, -
встановив:
Звернувшись до суду з даною заявою, громадянка ОСОБА_3. просить суд ухвалити рішення, яким визнати її сина ОСОБА_4 недієздатним і встановити над ним опіку.
Свою заяву заявниця обґрунтовує тим, що її син ОСОБА_4 в 1986 році у віці 9 років комісією ВТЕК психоневрологічного диспансеру Радянського району м. Києва був направлений на виховання в Святошинський будинок-інтернат м, Києва. 17 травня 1993 року син був визнаний інвалідом з дитинства 2-ої групи безстроково, непрацездатним з діагнозом „розумова відсталість в стадії імбецильності".
20 травня 1996 року у віці 19 років, перед переводом сина до дорослого інтернату для психічно хворих, син був забраний нею додому на власне утримання, на якому знаходиться і зараз.
На сьогоднішній день син перебуває на обліку в психоневрологічному диспансеру.
Внаслідок хвороби син не здатний усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, а тому потребує встановлення опіки над ним.
В судовому засіданні заявниця свою заяву підтримала.
Представник. Органу опіки та піклування Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації проти даної заяви не заперечує.
Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Згідно ст. 237 ЦПК України, справа про визнання громадянина недієздатним може бути розпочата також за заявою членів його сімї.
В матеріалах справи є копія свідоцтва про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1., з якого вбачається, що заявниця ОСОБА_3 являється його матір'ю.
Згідно ст. 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними.
Згідно висновку судової психіатричної експертизи НОМЕР_1 від 21 грудня 2006 року вбачається, щ оОСОБА_4 страдает психическим расстройством: олигофрения в степени нерезко выраженной имбецильности. По своему психическому состоянию в настоящее время ОСОБА_4 не может осознавать значение своих действий и руководить ими.
Таким чином, заява ОСОБА_3. в судовому засіданні знайшла своє підтвердження, а тому підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та ст. ст. 39,40 України, керуючись ст. ст. 10, 15, 60, 212, 213,214,215,237 ЦПК України, суд-
вирішив:
Заяву ОСОБА_3 задовольнити.
Визнати громадянина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1., уродженця м. Києва, недієздатним та встановити над ним опіку.
На дане рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва на протязі двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження може бути подана на протязі десяти днів з дня проголошення рішення.