Суддя-доповідач Василенко Л.А.
Головуючий І інстанції суддя Шипович В.В.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
Іменем України
8 вересня 2009 року Справа № 2а-867/09/0521
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Василенко Л.А.,
суддів Бадахової Т.П., Ханової Р.Ф.,
при секретареві Дегтярьовій А.М.,
розглянула апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м.Горлівки Донецької області на постанову Калінінського районного суду м.Горлівки Донецької області від 14 травня 2009 року у справі № 2а-867/09 за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м.Горлівки Донецької області, третя особа - Головне управління Державного казначейства в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, і
В С Т А Н О В И Л А :
25 березня 2009 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м.Горлівки Донецької області, в якому просив визнати дії відповідача протиправними, зобов'язати відповідача нарахувати на його користь недоплачену йому, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу з лютого 2006р. до грудня 2008р. включно, стягнути з відповідача на його користь таку допомогу за 2006 рік в сумі 1290,6 грн., за 2007 рік 1442,7 грн. за 2008 р. - 1289,7 грн., стягнути суму інфляції, зобов'язати відповідача нараховувати йому щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в подальшому при нарахуванні пенсії.
Постановою Калінінського районного суду м.Горлівки Донецької області від 14 травня 2009 року позов задоволений частково: визнана протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачеві щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачеві з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до вищезазначеного закону з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за 2008 рік за період з 22.05.2008р. до 31.12.2008р. за рахунок коштів Державного бюджету; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача витрати з сплати судового збору у сумі 1,7 грн.
Не погодившись з судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права і просить постанову суду скасувати та постановити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Сторони в судове засідання не прибули - про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджено пенсійним посвідченням, знаходиться на обліку у відповідача.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої змінити з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач віднесений до соціальної групи “Дитина війни” відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що підтверджується копією паспорта громадянина України (а.с.4), пенсійним посвідченням (а.с. 6).
Позивачеві у 2008 році підвищення до пенсії виплачено у розмірі 10% від прожиткового мінімуму відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення до змін до деяких законодавчих актів України», що не заперечується відповідачем та визнано ним у довідці (а. с. 7).
Згідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2007 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28 грудня 2007 року № 107-6, який набрав чинності з 1.01.2008 р., внесено зміни до Закону України «Про соціальний дітей інвалідів». Зокрема статтею 6 вказаного закону після внесення передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановлено для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове соціальне страхування” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28 грудня 2007 року № 107-6, що набрав чинності з 1 січня 2008 року („Урядовий кур'єр” від 31 грудня 2007 року № 247), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня 2008 року -470 гривень, з 1 квітня 2008 року - 481 грн., з 1 липня 2008 року - 482 грн., з 01 жовтня 2008 року - 498 грн.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та дійшов до вірного висновку про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати позивачеві щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 22.05.2008р. до 31.12.2008р. та зобов'язав відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії за вказаний період, але допустив помилку, зазначивши, що виплати позивачеві підвищення до пенсії відповідач повинний зробити за рахунок коштів Державного бюджету, оскільки зазначені виплати здійснюються з коштів Пенсійного Фонду України.
Крім того, суд першої інстанції не врахував, що позивач отримував у 2008 році підвищення до пенсії, як дитина війни, в розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тому резолютивну частину постанови про зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії необхідно доповнити фразою: «з врахуванням фактично виплачених сум».
Колегія суддів також не приймає доводів апелянта щодо пропущення строку на звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки судом першої інстанції розглянуто питання про відмову в задоволені позову у зв'язку з пропуском позивачем річного строку звернення до суду та позов задоволений в межах річного строку.
Також колегія вважає неспроможними доводи відповідача щодо не дослідження судом тог, чи є неналежним відповідачем УПФУ, оскільки спірні виплати здійснюються за рахунок коштів бюджету Пенсійного фонду України по окремій бюджетній програмі (дотації УПФУ) на відповідний рік і згідно до чинного законодавства саме до функцій УПФУ відноситься нарахування та виплата вказаного підвищення до пенсії.
Відповідно до приписів ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства на користь позивача з коштів Державного бюджету України пропорційно задоволеним вимогам підлягає стягненню судовий збір в сумі 0,56 грн.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла до висновку, що спірні правовідносини за суттю вирішені правильно і доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, але внаслідок порушення норм процесуального права постанова підлягає зміні.
Керуючись ст.195, ст.196, п.2 ч.1 ст.198, п.1, п.1 ч.1 ст.201, ч.2 ст.205, ст.207, ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м.Горлівки Донецької області задовольнити частково.
Постанову Калінінського районного суду м.Горлівки Донецької області від 14 травня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м.Горлівки Донецької області, третя особа - Головне управління Державного казначейства в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії змінити.
З третього абзацу резолютивної частини постанови виключити фразу: «за рахунок коштів Держаного бюджету України» та доповнити вказаний абзац фразою: «з урахуванням фактично виплачених сум».
П'ятий абзац резолютивної частини постанови викласти в наступній редакції: «Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1судові витрати в сумі 0,56 грн. (56 коп.).»
В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції проголошена в повному обсязі в судовому засіданні 8 вересня 2009 року і набуває законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Л.А. Василенко
Судді: Т.П. Бадахова
Р.Ф.Ханова