Справа № 11-а- 217

Категорія КК: ч.3 ст. 190

Головуючий у першій інстанції Кормушин К.О.

Доповідач Ковальська В.В.

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2008 року             Колегія суддів судової палати у кримінальних

справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Ковальської В.В.,

суддів Коваль С.М., Матієк Т.В.

за участю прокурора Лузана В.Л.

засудженого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу

за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Шевченківського районного

суду м. Києва від 13 червня 2007 року, -

встановив:

Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 13 червня 2007 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає  за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий, засуджений за    ч.   1  ст.190 КК України    до штрафу    у розмірі шістсот вісімдесят гривень; за ч. 1 ст. 15, ч.3 ст. 190 КК України із застосуванням ст.69 КК України до штрафу в розмірі п'ять тисяч сто гривень. На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді штрафу в розмірі п'ять тисяч сто гривень.

Згідно з вироком, з листопада 2002 року до 31 листопада 2019 року ОСОБА_1, як підполковнику запасу, згідно з п. "а" ч. 1 ст. 16 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" було призначено нарахування і виплату надбавки до пенсії як непрацюючому пенсіонеру на п'ятьох непрацездатних членів сім'ї.

14 квітня 2004 року ОСОБА_1, діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення за рахунок держави, після реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності і втратою у зв'язку з цим права на отримання даної надбавки, умисно про факт вказаного працевлаштування до Шевченківського РВК м. Києва не повідомив, хоча об'єктивно повинен був і міг це зробити. Внаслідок цього в період з квітня 2004 року до січня 2007 року включно ОСОБА_1 заволодів коштами у виді надбавки до пенсії на кожного непрацездатного члена сім'ї на загальну суму 6581 грн. 95 коп.„ заподіявши своїми діями державі майнову шкоду.

14 квітня 2004 року ОСОБА_1, продовжуючи свою злочинну діяльність діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення за рахунок держави, після реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності і втратою у зв'язку з цим права на отримання раніше призначеної надбавки до пенсії як непрацюючого пенсіонера на п'ятьох непрацездатних членів сім'ї, умисно про факт вказаного працевлаштування до Шевченківського РВК м. Києва не повідомив, хоча об'єктивно повинен був і міг це зробити, з тим, щоб заволодіти в період з листопада 2002 року до 31 листопада 2019 року коштами у виді надбавки до пенсії на кожного непрацездатного члена сім'ї на загальну суму не менше 90820 грн., що в 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто у великих розмірах, однак не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі.

В апеляції засуджений ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить вирок суду скасувати, а справу закрити, Так, апелянт стверджує, що він не мав умислу на заволодіння державними коштами шахрайським шляхом, не отримував зазначених у вироку коштів, і цей факт стверджується відсутністю банківських або інших документів, які б підтверджували отримання цих коштів. Крім того, суд безпідставно визнав його працевлаштованим, у зв'язку з тим, що він зареєструвався як суб'єкт підприємницької діяльності. Також звертається увага на те, що відповідно до вимог чинного законодавства пенсії і допомоги військовослужбовцям та членам їх сімей виплачуються повністю, незалежно від наявності у пенсіонера заробітку або іншого прибутку. Виплата вказаних у вироку надбавок припиняється при влаштування пенсіонера на роботу, а не реєстрації суб'єктом підприємницької діяльності. Також в апеляції вказано, що висновок суду про те, що він мав умисел в період з листопада 2002 року до 31 листопада 2019 року заволодіти коштами у виді надбавки, ґрунтується виключно на припущеннях.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого, який підтримав свою апеляцію; пояснення прокурора, який вважав, що апеляція засудженого не підлягає до розгляду, позаяк справа розглядалась в порядку, передбаченому ч.3 ст. 299 КПК України і вирок суду є законним та обґрунтованим; виступи учасників процесу в судових дебатах та останнє слово засудженого; перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до задоволення частково, а вирок суду - скасуванню, з направленням справи на новий судовий розгляд, виходячи з таких підстав.

З протоколу судового засідання вбачається, що при розгляді справи суд не досліджував фактичні обставини справи, а обмежився допитом підсудного і дослідив матеріали справи, які характеризують його особу. Також у протоколі судового засідання відмічено про те, що учасникам процесу роз'яснений зміст ст. 299 КПК України і підсудний заявив, що зміст вказаної статті йому зрозумілий.

При цьому протокол судового засідання не містить даних про те, що суд з'ясовував чи правильно розуміє підсудний зміст фактичних обставин справи, чи немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції. Також у протоколі судового засідання не відмічено, що суд роз'яснив підсудному, що у разі не дослідження у судовому засіданні доказів стосовно фактичних обставин справи, він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

В апеляції на вирок суду засуджений ОСОБА_1 оспорює фактичні обставини справи, посилаючись на те, що його дії практично не містять складу злочину, передбаченого ст. 190 КК України. Про обставини, на які засуджений посилається у своїй апеляції, він вказував на досудовому слідстві при допиті його в якості обвинуваченого.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 у пред'явленому йому обвинуваченні визнав себе винним частково і пояснив, що кошти він не привласнював, порушення вчинив через халатність і недбале відношення, пенсію за 4-5 місяців не отримував. Також обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що він не повідомляв військомат про реєстрацію як приватного підприємця, оскільки прибутки від співпраці з ТОВ «Емвей Україна» отримував не систематично, коштів на утримання 4 неповнолітній дітей не вистачало (а.с. 58, 59).

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 заявив, що він повністю визнає себе винним у пред'явленому обвинуваченні і згоден давати показання.         

За таких обставин, суду першої інстанції при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню в судовому засіданні та порядку їх дослідження, належало з'ясувати чи правильно розуміє підсудний фактичні обставини справи та чи немає сумнівів у добровільності і істинності його позиції. Проте суд цього не зробив. З протоколу судового засідання вбачається, що при допиті ОСОБА_1 в судовому засіданні він давав показання лише про обставини призначення йому надбавки до пенсії на утримання непрацездатних членів сім'ї та реєстрації його як суб'єкта підприємницької діяльності. Що стосується обставин, які заперечувались ОСОБА_1 на досудовому слідстві, то в судовому засіданні з приводу цих обставин він пояснень не давав.

Також суд не роз'яснив підсудному наслідків розгляду справи у порядку, передбаченому ч.3 ст. 299 КПК України в сенсі права на апеляційне оскарження висновків суду щодо фактичних обставин справи.

Вказане порушення судом вимог кримінально-процесуального закону є істотним, позаяк суд не міг повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований та справедливий вирок. Таке істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону згідно з ч. 1 ст. 370 та ч. 1 ст. 367 КПК України є підставою для скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 13 червня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі суду.

Запобіжний захід ОСОБА_1 - підписку про невиїзд залишити без змін.