Справа № 2-2306/09
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2009 р. м. Харків
Ленінський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Ольховського Є.Б.
при секретарі Ященко Є.І.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного вищого навчального закладу Харківський інститут економіки ринкових відносин та менеджменту про стягнення заробітної платні ,-
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заробітної плати, посилаючись на те, що ОСОБА_1 у грудні 2005 року – січні 2006 року працював за контрактом у Приватному вищому навчальному закладі Харківський інститут економіки ринкових відносин та менеджменту ( ПВНЗ ХІНЕМ). Остаточний розрахунок з ОСОБА_1 було виконано у вересні 2006 року. При цьому згідно наказу ректора було виплачено компенсація за дев’ять днів невикористаної відпустки. При цьому позивач зазначив, що йому було виплачено 231,45 грн. – компенсації за невикористану відпустку, згідно довідки відповідача від 14.11.2007 року, але повинне було були виплачено 424,98 гривень, тобто позивач вважає, що йому було недорахована, як компенсація за невикористану відпустку, 193,53 ( сто дев’яносто три) гривні 53 коп, які позивач просить суд стягнути з відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав повністю, та зазначив, що відповідно до довідки наданій ПВНЗ ХІНЕМ у зв’язку з розглядом іншої справи у суді, середня заробітна плата ОСОБА_1 складала 47,44 гривні на день, а компенсація за дев’ять днів невикористаної відпустки повинна скласти 424,98 гривень, але згідно довідки від 14.11.2007 року було виплачено компенсацію 231,45 грн., тобто недоплата склала 193,53 грн.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала та вказала, що дійсно позивач з 30.11.2005 р. по 31.01.2006 р. працював на посаді доцента кафедри та виконував обов’язки завідуючого кафедрою ПВНЗ Харківський інститут економіки ринкових відносин та менеджменту. При цьому заробітна плата ОСОБА_1 склала – за грудень 2005 року – 1634, 00 гривень (в тому числі 1062, 00 грн. посадовий оклад та 572,00 гривень – надбавка за виконання обов’язків завідуючого кафедри), виплачено 978,93 грн , згідно відомості від 10.01.2006 року, за січень 2006 року нарахована 1466,37 гривень ( у тому числі 1062,00 гривень – посадовий оклад та 404,37 гривень – компенсація за невикористану відпустку) – депоновано 1237,44 грн. згідно відомості від 13.02.2006 року – у зв’язку з неявкою отримувача. Виплачено 1659,95 гривень, згідно відомості від 18.09.2006 року, у тому числі депоненті 1237,44 грн. и 422,51 грн. компенсації за затримку виплати заробітної плати, виплачено також 7,35 грн. компенсації за затримку виплати заробітної плати згідно видаткового касового ордеру №269 від 18.09.2006 року. При цьому компенсація за невикористану відпустку ОСОБА_1 було нарахована у сумі 404,37 гривень за 9 календарних днів з рахунку середньої заробітної плати 44,93 гривні за один день, вказана компенсація була виплачена ОСОБА_2 18.09.2006 року. До суду було надано довідку яка підтверджує зазначені нарахування та виплати. Щодо довідки від 14.11.2009 року представник позивача пояснила, що сума компенсації за невикористану відпустку у розмірі 231,45 грн. було зазначено помилково, та вказана довідка видавалась на вимоги суду, при розгляді іншої дати для розрахунку можливої компенсації за вимушений прогул. Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. №100 (далі - Порядок), у випадку вимушеного прогулу середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана ця виплата, тому для розрахунку цієї компенсації у загальну суму виплат були враховано компенсацію за невикористану відпустку, що й стало наслідком невірного зрозуміння позивачем суми середньої заробітної плати згідно довідки від 14.11.2007 року - 47,44 гривні на день, але ж для розрахунку самої компенсації за невикористану відпустку повинні включатися лише посадовий оклад та надбавка. Представник відповідача зазначила, що у ПВНЗ ХІНЕМ не має заборгованості перед ОСОБА_1 та просила суд у позові відмовити.
Суд, вислухавши думку сторін, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 наказом №3/108-а від 30.11.2005 року був прийнятий на роботу з 01.12.2005 року до ПВНЗ Харківський інститут економіки ринкових відносин та менеджменту - на посаду доцента кафедри ”Інформаційних систем та технологій і економічної кібернетики”, та призначений завідуючим кафедри з ”Інформаційних систем та технологій і економічної кібернетики” .
Згідно наказу №3/21 від 30.01.2006 року ОСОБА_1 був звільнений з займаної посади за власним бажанням, при цьому згідно наказу ректора ПВНЗ ХІНЕМ до виплати ОСОБА_1 належала компенсація за невикористану відпустку за 9 днів.
Відповідачем до матеріалів справи було долучено довідку, згідно якої заробітна плата ОСОБА_1 склала – за грудень 2005 року – 1634, 00 гривень (в тому числі 1062, 00 грн. посадовий оклад та 572,00 гривень – надбавка за виконання обов’язків завідуючого кафедри), виплачено 978,93 грн , згідно відомості від 10.01.2006 року, за січень 2006 року нарахована 1466,37 гривень ( у тому числі 1062,00 гривень – посадовий оклад та 404,37 гривень – компенсація за невикористану відпустку) – депоновано 1237,44 грн. згідно відомості від 13.02.2006 року – у зв’язку з неявкою отримувача. Виплачено 1659,95 гривень, згідно відомості від 18.09.2006 року, у тому числі депоненті 1237,44 грн. и 422,51 грн. компенсації за затримку виплати заробітної плати, виплачено також 7,35 грн. компенсації за затримку виплати заробітної плати згідно видаткового касового ордеру №269 від 18.09.2006 року. При цьому компенсація за невикористану відпустку ОСОБА_1 було нарахована у сумі 404,37 гривень за 9 календарних днів з рахунку середньої заробітної плати 44,93 гривні за один день ((1634+1062):60= 44,93; 44,93 *9 =404,37 гривень.
Позивач у судовому засіданні не заперечував, що отримав зазначені кошти у повному обсязі.
Копія довідки від 14.11.2007 року додана позивачем до позовної заяви в обґрунтування позовних вимог, містить у собі розрахунок середньої заробітної плати для компенсації за вимушений прогул та включає у себе загальну суму виплат з врахуванням нарахованої компенсації за невикористану відпустку, крім того сума у 231,45 грн., вказана у копії довідки, як нарахована компенсація за невикористану відпустку не відповідає дійсності та вказана помилково. Загальна сума здійснених ОСОБА_1 виплат відповідно обох довідок є тотожними.
Згідно ст. ст. 10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Твердження позивача про те, що йому при виконанні остаточного розрахунку з ним у вересні 2006 року були недоплачені суми які підлягали виплаті не знайшли свого підтвердження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215 ЦПК України,
в и р і ш и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного вищого навчального закладу Харківський інститут економіки ринкових відносин та менеджменту про стягнення заробітної платні – залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя підпис ОСОБА_3