Суддя-доповідач Василенко Л.А.
Головуючий І інстанції суддя Ромашка В.П.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
Іменем України
18 серпня 2009 року Справа № 2а-776/09/1231
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Василенко Л.А.,
суддів: Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.,
при секретареві Козловій О.М.,
розглянула апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Стаханівського міського суду Луганської області від 30 квітня 2009р. у справі № 2а-776/09 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Стаханівської міської ради Луганської області про визнання бездіяльності неправомірною, стягнення суми, і
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Стаханівського міського суду Луганської області від 30 квітня 2009р. в задоволенні позову Управління праці та соціального захисту населення Стаханівської міської ради Луганської області відмовлено в повному обсязі. В даті винесення постанови судом першої інстанції була допущена описка, зазначено 28 квітня 2009р. замість 30 квітня 2009р., яка в подальшому була виправлена ухвалою суду від 12.05.2009р. (а.с.15-17,30)..
Не погодившись з рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права і просить постанову суду скасувати та постановити нову постанову, якою задовольнити його позов в повному обсязі.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду сповіщені належним чином.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є інвалідом війни першої групи, що підтверджено посвідченням позивача. Суд першої інстанції визнав доведеним виплату щорічної грошової допомоги у розмірах, визначених позивачем у позові, оскільки вони не оспорювалися відповідачем під час розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив, що позивач є інвалідом війни 1 групи з 11.12.2008р., що підтверджено посвідченнямНОМЕР_1 (а. с. 6), до 11.12.2008р. позивач мав статус інваліда 2 групи, що визнано відповідачем у запереченнях на апеляційну скаргу (а. с. 38, 39) та запереченнях на адміністративний позов (а. с. 10-11), у зв'язку з чим та відповідно до вимог ч. 5 ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” мав право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) за 2004-2008 роки в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Позивачеві виплачена допомога у 2004-2007 р.р. в розмірах передбачених відповідними Законами України «Про державний бюджет» на 2004р. 2005р., 2006р., 2007р. в твердій грошовій сумі, а за 2008 рік в травні 2008р. у розмірі 400,0 грн. (а. с. 10, 39) на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 183 від 12.03.2008р.
Відповідач у запереченнях на позов наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог до 18.03.2008р. у зв'язку з пропуском позивачем річного строку звернення до адміністративного суду.
Питання про наслідки пропущення строку розглядається на етапі судового розгляду першочергово, та якщо позивач заперечує проти заявленої відповідачем заяви, тоді цей факт підлягає доказуванню.
Позивачем не надано доказів поважності причин пропущення річного строку звернення до адміністративного суду, тому суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову у відповідності до ст. 100 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін, а відповідач в даному випадку на цьому наполягає. Тому пропуск такого строку є підставою для відмови в позові.
За приписами ч.2 ст. 99 КАС України для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів не приймає доводи апелянта про те, що з огляду на п.3 ч.1 ст.268 Цивільного кодексу України позовна давність не розповсюджується на спірні вимоги, оскільки вони не відносяться до вимог, вказаних в зазначеній нормі матеріального права.
Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову у задоволенні позову, але допустив процесуальне порушення, яке не привело до невірного вирішення справи за суттю, а саме невірно визначив дату пропуску річного звернення до суду. Позивач звернувся до суду 19.03.2009р. (а.с.1), тобто позовні вимоги не підлягають задоволенню з цих підстав до 19.03.2008р.
Що стосується позовних вимог за 2008 рік, то оскільки позивачеві здійснена виплата щорічної грошової допомоги до 5 травня 2008 року, то позовні вимоги за 2008 рік не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008р.) щорічно до 5 травня інвалідам війни 2 групи виплачується разова грошова допомога у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Підпунктом б підпункту 2 пункту 20 розділу 2 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-IV від 28.12.2007 р частина п'ята Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту викладена в такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
Зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 2 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.
Відповідно до інформації Управління праці та соціального захисту населення Стаханівської міської ради Луганської області про виплату спірних сум (а.с. 39) позивач отримав щорічну разову грошову допомогу до 5 травня 2008 року в розмірі 400,0 грн. до 5 травня 2008 року. Розмір такої виплати визначений Постановою Кабінету Міністрів України № 183 від 12 березня 2008 року.
Відповідач здійснив вищезазначену виплату у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 183 від 12 березня 2008 року, тобто, сплатив визначену діючим на час виплати законодавством суму щорічної разової допомоги до Дня Перемоги в квітні 2008р., тобто коли Закон України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ще не був визнаний неконституційним, внаслідок чого на час вчинення оскаржуваної дії (сплати певної суми) орган владних повноважень діяв в межах закону, тому його дії не можна вважати протиправними.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і спір за суттю вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.195, ст.196, ст.198 ч.1 п.1, ст.200, ст.205 ч.1 п.1, ст.206, ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Стаханівського міського суду Луганської області від 30 квітня 2009р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Стаханівської міської ради Луганської області про визнання бездіяльності неправомірною, стягнення суми залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду проголошена в повному обсязі 18 серпня 2009 року та набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя Л.А. Василенко
Судді: Р.Ф. Ханова
М.І. Старосуд