Справа № 2-а- 836 2010 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2010 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді - Мартинова Є.О.,

при секретарі - Макаревич Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Бориспіль Київської області про визнання протиправною відмову по нарахуванню та виплаті пенсії неправомірними, зобов»язання виплату державної пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

24.09.2010року ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду з даним адміністративним позовом з проханням визнати дії посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в м. Бориспіль Київської області по нарахуванню та виплаті пенсії неправомірними, такими, що звужують її конституційні права, як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, інваліда 2-ї групи; зобов»язати посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в м. Бориспіль Київської області зробити виплату державної пенсії з дня звернення з заявою в Управління Пенсійного Фонду України в м. Бориспіль Київської області учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, інваліда 2-ї групи - в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, а також зробити виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з подальшим перерахунком згідно ч. З ст. 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і ст. 87 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з 01.01.2009 року.

Позовні вимоги обґрунтував наступним. Він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інвалідом 2 групи захворювання, яке пов»язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС зі значним обмеженням життєдіяльності. Встановлено, що причинний зв»язок захворювання пов»язано з аварією на Чорнобильській АЕС, в зв»язку з чим державна пенсія не може бути нижчою 8 мінімальних пенсій за віком. Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пункту 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.1997 року № 523, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по і І групи інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком. Крім того, відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах: інвалідам 11 групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком. Частиною 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено підвищення розміру пенсії, визначеного відповідно до статті 54 цього Закону, а також розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, віднесеним до категорії 1 у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Позивач стверджує, що посадові особи Управління Пенсійного фонду України у м. Бориспіль Київської області не виконують вказаних вимог закону.

03.09.2010року він звернувся до Управління Пенсійного фонду України у м. Бориспіль Київської області з проханням провести нарахування та виплату державних пенсій та додаткових пенсій особам, які перебувають на обліку в Управлінні, проте відповідач не задовольнив зазначених вимог. На його заяву було надано відповідь в якій було відмовлено в задоволені заяви, посилаючись не на закони, а на підзаконні нормативно-правові акти.

У судове засідання позивач не з’явився, надійшла заява, відповідно до якої позовні вимоги повністю підтримав та просив справу розглянути без його присутності.

Представник Управління Пенсійного фонду України у м. Бориспіль Київської області в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, надав заяву в якій просив справу слухати без його участі. Згідно з письмовими запереченнями Управління Пенсійного фонду України у м. Бориспіль Київської області вони наголошують, що розмір мінімальної пенсії за віком визначався постановами Кабінету Міністрів України, в яких визначались обмеження щодо їх застосування при визначенні певних видів виплат, а також що відповідно до ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення” мінімальний розмір пенсії за віком на рівні прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до цього Закону, та вважають, що ці положення не поширюються на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». З 01.01.2008року Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до ч.4 ст.54 Закону-У^раїни "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та визначено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році по II групі інвалідності - 200% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008року №530 встановлено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році по II групі інвалідності - 965 гривень, а згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008року №654 з 1.07.2008року розмір пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема ля учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році по II групі інвалідності - 1090 гривень. Відповідач стверджує, що у 2008 році ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено в новій редакції, якою не передбачено підвищення розміру пенсії у зв’язку зі зростанням прожиткового мінімуму. Відповідач стверджує, що додаткова пенсія особам, потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС обчислювалась, виходячи з розрахункової величини 16,62 гривні, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року №831 та №836, та 19,91гривні, визначеною постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року №1. Відповідач стверджує, що діє на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України.

Дослідивши надані заяви, письмові заперечення відповідача, матеріали даної справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 49 ЗУ України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно зі ст. 50 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції закону, що діяла до 1.01.2008 року, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах: інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком. Нова редакція вказаної статті, введена в дію Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007року, передбачала, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам І групи - ЗО процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, проте вказані зміни рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції закону, що діяла до 1.01.2008року, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по II групи інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі змінами, внесеними до вказаної статті, введені в дію Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, ч. З ст. 54 було передбачено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році по 11 групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідні положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими були внесені зміни до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції закону, що діяла до 1.01.2008року, передбачено, що має здійснюватись підвищення розміру пенсії, визначеного відповідно до статті 54 цього Закону, а також розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, віднесеним до категорії 1 у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Зміни, внесені до вказаної статті відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007року рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до вимог ст. 71 ЗУ України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Позивач ОСОБА_1 є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується посвідченням Серії А № 404455 виданого 28.11.1997 року Київською облдержадміністрацією та має право на пільги і компенсації встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян», які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та вкладкою № 102821 та є інвалідок другої групи , причиною якої є професійне захворювршя, пов»язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ( а.с. 6-9).

З урахуванням викладеного, суд вважає, що вимоги позивача щодо його права на отримання державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є обґрунтованими та повністю доведеними в судовому засіданні.

Зі змісту ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" слідує, що за основу нарахування розмірів державної пенсії та додаткової пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно чинного законодавства визначається лише за правилами, передбаченими ч.І ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Так, в ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що при наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімум для осіб, які втратили працездатність.

Суд не бере до уваги положення ч. З ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання державної пенсії та додаткової пенсії у розмірі, визначеному Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Враховуючи, що відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, то новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Оскільки позивач має право на державну пенсію та додаткову пенсію, яку слід визначати з мінімальної пенсії за віком та яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд прийшов до висновку, що при визначенні розміру державної соціальної допомоги позивачеві застосуванню підлягають ст. ст. 49, 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції закону від 05.10.2006 року, та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також Закон України „Про Державний бюджет України” на відповідний рік в частині встановленого розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Посилання відповідача на те, що позивачу виплачувалась щорічна допомога в розмірі, визначеному постановами Кабінету Міністрів України, а також відповідно ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки Верховною Радою України до 1.01.2008року включно не вносились зміни щодо розміру державної та додаткової пенсії, а зазначені відповідачем зміни, внесені Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» є неконституційними.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що дії відповідача по нарахуванню та виплаті державної пенсії та додаткової пенсії позивачу не відповідали вищенаведеним вимогам ст. ст. 50, 54, 67 Закону У країни "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в зв’язку з чим позовні вимоги в частині зобов’язання Управління Пенсійного фонду України у м. Бориспіль Київської області зробити перерахунок у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду., заподіяну здоров’ю у розмірі 75 мінімальної пенсії за віком з дотриманням вимог частини 3 статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 69, 71, 86, 128, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Бориспіль Київської області про визнання протиправною відмову по нарахуванню та виплаті пенсії неправомірними, зобов»язання виплату державної пенсії.

Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Бориспіль Київської області зробити перерахунок ОСОБА_1 державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у м. Бориспіль Київської області починаючи з 03.09.2010 року провести перерахунок належної ОСОБА_1 державної пенсії у розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком з дотриманням вимог ч. З ст. 67 Закону України від 1991 року № 796 « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: