Справа № 2а-231/2009 рік.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2009 року Залізничний районний суд р. Сімферополя Автономної Республіки Крим, в складі:
головуючого – Корогодіної О.Е.
при секретарі – Самбурської Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги «Дітям війни», -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги «Дітям війни», мотивуючі свої вимоги тим, що він, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року є дитиною війни. Згідно статті 6 вказаного Закону з 01.01.2006 йому повинна сплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно п. 2.1. Постанови правління Пенсійного фонду України «О затвердженні Положення об управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах в містах» від 30 квітня 2002 року № 8-2, основним завданням органів Пенсійного фонду України є забезпечення своєчасного і в повному об'ємі фінансування і виплати пенсій, допомоги на поховання і інших виплат, які згідно законодавству здійснюються за рахунок коштів фонду і інших джерел, визначених законодавством. Таким чином, виплата надбавки до пенсії повинна здійснюватись Відповідачем. Всупереч положенням ст. 22 Конституції України, якими передбачено, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до законів, що діють, не допускається звуження вмісту і об'єму існуючих прав і свобод, пунктом 17 статей 77 і статтею 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року і пактом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12 2006 року дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено нам 2006 і 2007 років відповідно. Пунктом 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік про внесенні змін до деяких законодавчих актів України» від 28.32.2007 року положення статті 6 Закону було викладено в новій редакції, згідно якої право на державну соціальну допомогу дітям війни було обмежене. Проте, вирішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 і № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. положення, зупиняючі дію статті 6 Закону, були покликані не відповідними Конституції України (є неконституційними) і втратили свою дію з дня їх прийняття. Таким чином Відповідач зобов'язаний був здійснювати ви ат; належній мені допомозі у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2007 і роки. Згідно положенням ст. 92 Конституції України виняткова законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. Частиною 20 ст. 1 Бюджетного кодексу України визначено, що закон про Державний бюджет України - це закон, що затверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України а перебігу бюджетного періоду. Як наголошувалося вище, положення ст. 22 Конституції України передбачають заборону звуження вмісту і об'єму існуючих прав і свобод при ухваленні нових законів або внесенні змін до законів, що діють. Зупинка Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дії ст. 6 Закону на 2006 рік була грубим порушенням положень Основного закону України. Тому я вважаю, що Відповідач зобов'язаний був керуватися Конституцією України як законом прямою дії і здійснити нарахування державній соціальній допомозі у розмірі 30 відсотків і за 2006 рік також. З цих же міркувань виходив Конституційний Суд України, приймаючи Рішення № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., зокрема в п. 5.4. якою було встановлено, що «законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію або відміняти їх. оскільки по об'єктивних причинах це створює протиріччя в законодавстві, і як наслідок — відміну і обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі потреби зупинки дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх недійсними повинні використовуватися окремі закони». Керуючись вищезазначеними вирішеннями Конституційного Суду України і чинним законодавством України, мною19.02.2009 р., було напрямлено письмове звернення до Відповідача з вимогою здійснити нарахування покладеної мені, як дитині війни, соціальній державній допомозі у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком за 2006 - 2008 роки і забезпечити її виплату. Не дивлячись на те, що Конституція України, як закон прямої дії, має вищу юридичну силу, а Вирішення Конституційного Суду є обов'язковими для виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені, Відповідач, як орган владних повноважень, відмовив мені в моєму гарантованому Конституцією України і ст. 6 Закону праві. Вважає, що відмова Відповідача є незаконною, оскільки згідно частини 2 статті 3 Закони, державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. У свою чергу, згідно частини 2 статтю 19 Конституцій України органи державної влади і органи місцевої самоврядності, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і в спосіб, що передбачені Конституцією і законами України. Таким чином, відмова Відповідача в здійсненні перерахунку і виплаті мені соціальній державній допомозі, передбачені статтею 6 Закону, є протиправним і таким, що суперечить Конституції і законам України. Розмір підвищення до пенсії відповідно ст. 6 Закону складає 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно ст. 28 Закону України «О загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванні» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб. які втратили працездатність. Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, складає: з 1 січня - 350 гривень, з 1 квітня -359 гривень, з 1 жовтня - 366 гривень. Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, складає: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня -406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, складає: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривень, з 1 жовтня — 498 гривень. Таким чином, сума неоплаченої державної соціальної допомоги за 2006 - 2088 роки складає: (4302 + 4809 + 5793) х 30% / 100 - 4471 гривня 20 копійок. Тому просить суд визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим по не сплаті щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком – протиправною, зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим нарахувати та виплатити на його користь недоплачену щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за 2006-2008 роки в розмірі 4471 гривню 20 копійок.
Позивач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в своєму клопотання до суду прохав слухати справу в його відсутність, та задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим, в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року є дитиною війни. Згідно статті 6 вказаного Закону з 01.01.2006 йому повинна сплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно п. 2.1. Постанови правління Пенсійного фонду України «О затвердженні Положення об управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах в містах» від 30 квітня 2002 року № 8-2, основним завданням органів Пенсійного фонду України є забезпечення своєчасного і в повному об'ємі фінансування і виплати пенсій, допомоги на поховання і інших виплат, які згідно законодавству здійснюються за рахунок коштів фонду і інших джерел, визначених законодавством.
Таким чином, виплата надбавки до пенсії повинна здійснюватись Відповідачем. Всупереч положенням ст. 22 Конституції України, якими передбачено, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до законів, що діють, не допускається звуження вмісту і об'єму існуючих прав і свобод, пунктом 17 статей 77 і статтею 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року і пактом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12 2006 року дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено нам 2006 і 2007 років відповідно. Пунктом 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік про внесенні змін до деяких законодавчих актів України» від 28.32.2007 року положення статті 6 Закону було викладено в новій редакції, згідно якої право на державну соціальну допомогу дітям війни було обмежене
Проте, вирішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 і № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. положення, зупиняючі дію статті 6 Закону, були покликані не відповідними Конституції України (є неконституційними) і втратили свою дію з дня їх прийняття. Таким чином Відповідач зобов'язаний був здійснювати ви ат; належній мені допомозі у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2007 і роки.
Згідно положенням ст. 92 Конституції України виняткова законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Частиною 20 ст. 1 Бюджетного кодексу України визначено, що закон про Державний бюджет України - це закон, що затверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України а перебігу бюджетного періоду.
Як наголошувалося вище, положення ст. 22 Конституції України передбачають заборону звуження вмісту і об'єму існуючих прав і свобод при ухваленні нових законів або внесенні змін до законів, що діють.
Зупинка Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дії ст. 6 Закону на 2006 рік була грубим порушенням положень Основного закону України.
Тому суд вважає, що Відповідач зобов'язаний був керуватися Конституцією України як законом прямою дії і здійснити нарахування державній соціальній допомозі у розмірі 30 відсотків і за 2006 рік також. З цих же міркувань виходив Конституційний Суд України, приймаючи Рішення № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., зокрема в п. 5.4. якою було встановлено, що «законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію або відміняти їх. оскільки по об'єктивних причинах це створює протиріччя в законодавстві, і як наслідок — відміну і обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі потреби зупинки дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх недійсними повинні використовуватися окремі закони».
Керуючись вищезазначеними вирішеннями Конституційного Суду України і чинним законодавством України, мною19.02.2009 р., було напрямлено письмове звернення до Відповідача з вимогою здійснити нарахування покладеної мені, як дитині війни, соціальній державній допомозі у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком за 2006 - 2008 роки і забезпечити її виплату.
Не дивлячись на те, що Конституція України, як закон прямої дії, має вищу юридичну силу, а Вирішення Конституційного Суду є обов'язковими для виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені, Відповідач, як орган владних повноважень, відмовив мені в моєму гарантованому Конституцією України і ст. 6 Закону праві.
Вважає, що відмова Відповідача є незаконною, оскільки згідно частини 2 статті 3 Закони, державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
У свою чергу, згідно частини 2 статтю 19 Конституцій України органи державної влади і органи місцевої самоврядності, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і в спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Таким чином, відмова Відповідача в здійсненні перерахунку і виплаті мені соціальній державній допомозі, передбачені статтею 6 Закону, є протиправним і таким, що суперечить Конституції і законам України.
Розмір підвищення до пенсії відповідно ст. 6 Закону складає 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно ст. 28 Закону України «О загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванні» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб. які втратили працездатність.
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, складає: з 1 січня - 350 гривень, з 1 квітня -359 гривень, з 1 жовтня - 366 гривень. Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, складає: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня -406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, складає: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривень, з 1 жовтня — 498 гривень.
Таким чином, сума неоплаченої державної соціальної допомоги за 2006 - 2088 роки складає: (4302 + 4809 + 5793) х 30% / 100 - 4471 гривня 20 копійок.
Тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі вищенаведеного та у відповідності до ст. 8, 19, 22, 55, 95 Конституції Україні, Закону Україні «Про соціальний захист дітей війни», ст. І04-108 КАС України, керуючись ст.ст. 11, 71, 159, 160, 162, 163 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим по не сплаті ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком – протиправною.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за 2006-2008 роки в розмірі 4471 гривню 20 копійок.
Постанова може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя: