Справа № 22ц - 111/07                                             Головуючий у 1 інстанції Кузьмич Г.Л.

Категорія № 39                                                            Доповідач Сівчук Є.І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

7 лютого 2007 року                                                                                                            місто Луцьк

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого Сівчука Є.І.

суддів Мудренко Л.І., Русинчука М.М.

при секретарі Антонюк О.В.

з участю відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Камінь-Каширської районної лікарні про укладення трудового договору за апеляційною скаргою позивачки ОСОБА_1 на рішення Камінь-Каширського районного суду від 12 грудня 2006р., -

ВСТАНОВИЛА:

В поданій позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що у 2005 р. вона закінчила Новоград-Волинський медичний коледж і одержала кваліфікацію фельдшер.

Після закінчення коледжу з 11 травня по 30 червня 2005 р. працювала в Луцькій міській поліклініці №2 на посаді медичної сестри. Звільнилась за власним бажанням у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання в Тюменську область до чоловіка ОСОБА_3.

В березні 2006 р. повернулась на Волинь і стала проживати в будинку батьків в с.Оленіне.

23 березня 2006 р. звернулась до головного лікаря ЦРЛ ОСОБА_2 по питанню працевлаштування. На цей час перебувала на 7-му місяці вагітності.

Відповідач категорично не відмовив у працевлаштуванні, але повідомив, що на цю посаду влаштовується ОСОБА_4, який має намір вступати до вищого медичного закладу.

В серпні 2006 р.   взнала, що ОСОБА_4 зарахований на навчання.

Звернувшись в серпні 2006 р. в лікарню їй повідомили, що є інша кандидатура на цю посаду.

В цей час вона народила сина і до 15 вересня 2006 р. перебувала на лікарняному.

2

5 жовтня 2006 p. відповідач заявив, що місце в с.Оленіне вже зайняте і запропонував місце акушера у Тоболівській амбулаторії, що її не влаштувало.

Вважає, що їй безпідставно відмовили в прийнятті на роботу, віддавши перевагу ОСОБА_5.

Просила зобов'язати відповідача укласти з нею трудовий договір, призначивши на посаду акушера ФАП с.Оленіне.

Ухвалою суду від 28 листопада 2006 р. в якості співвідповідача залучена Камінь-Каширська районна лікарня.

Рішенням Камінь-Каширського районного суду від 12 грудня 2006 р. в задоволенні позову відмовлено.

В поданій апеляційній скарзі позивачка зазначає, що судом грубо порушені норми матеріального і процесуального права та не вказано, з яких підстав їй відмовлено в задоволенні позову.

Просила скасувати рішення суду та постановити нове.

Заслухавши представника Камінь-Каширської районної лікарні та відповідача ОСОБА_2, який апеляційну скаргу заперечив, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення скарги із слідуючих підстав.

Відповідно до ст. 184 КЗпП України, забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років.

При відмові у прийнятті на роботу зазначеним категоріям жінок власник або уповноважений ним орган зобов'язані повідомити їм причину відмови у письмовій формі. Відмову у прийнятті на роботу може бути оскаржено у судовому порядку.

При розгляді справи судом встановлено, що позивачка в 2005 р. закінчила Новоград-Волинський медичний коледж і здобула кваліфікацію фельдшера (а.с.8).

В кінці березня 2006 р. позивачка з мамою в усній формі зверталась до відповідача по питанню працевлаштування, а в серпні 2006 року від позивачки у відділ кадрів по пошті надійшла заява з проханням прийняти на роботу на посаду фельдшера-акушера в ФАП с.Оленіно

після закінчення декретної відпустки (а.с.4, 28).

Встановлено також, що позивачка 28 травня 2006 р. народила сина, а тому з 30.03.2006 р. по 25.09.2006 р. перебувала у декретній відпустці, що стверджується випискою із постанови ЛКК НОМЕР_1.

Звернувшись до відповідача 5.10.2006 р. по питанню працевлаштування взнала, що на посаду медсестри в с.Оленіно прийнята по направленню з центру зайнятості ОСОБА_5, а їй була запропонована посада фельдшера в сусіднє село Тоболи, на яку вона погодилась, а потім відмовилась (а.с.27, 40).

За результатами прокурорської перевірки, яка була проведена по заяві ОСОБА_1 відсутні підстави для внесення документів відповідного реагування, про що було повідомлено позивачку -листом прокурора Камінь-Каширського району НОМЕР_2 (а.с.34).

З

Таким чином, суд, аналізуючи встановлені обставини, підставно прийшов до висновку, що відповідачем не порушені гарантії та права позивачки, передбачені трудовим законодавством при прийнятті на роботу.

Рішення суду відповідає встановленим обставинам та вимогам закону. Порушень норм матеріального і процесуального права при його ухваленні не допущено, а тому підстав до його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Камінь-Каширського районного суду від 12 грудня 2006 р. залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.