Справа № 1-26/10 Провадження № 1-26/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.12.2010 Жидачівський районний суд Львівської області

в складі: головуючої -судді Галій О.И.

при секретарі Стасів С.І.

з участю прокурора Сірачинського P.M.

та захисника-адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, м. Жидачеві кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, позапартійного, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 а АДРЕСА_1, приватного підприємця, судженого:

-- 21.06.2006 року Жидачівським районним судом за ч. 1 ст. 296 КК України до позбавлення волі на строк 2 р. 6 міс., звільненого умовно- достроково 13.10.2006 р, невідбутий строк 1 р. 22 дні. — 16.06.2009 року Залізничним райсудом м. Львова за ч. 2 ст. 190, ч. 2, 3 ст. 358,71 КК України 3 роки 6 міс. позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України з випробувальним строком на 2 роки за ч. З ст. 355 КК України ,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, позапартійного, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого, неодруженого, раніше несудженого за ч. З ст. 355 КК України ,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2, згідно усної домовленості з ОСОБА_4, який є фізичною особою - підприємцем, шо має право на здійснення діяльності по перевезенню вантажів, допомагав йому здійснювати підприємницьку діяльність. Так, на початку березня 2009 року в усній формі уклав угоду із ОСОБА_5, відповідно до якої, останній зобов»язаний був в його інтересах здійснити, як водій, рейс по перевезенню вантажу на автомобілі НОМЕР_1, що належить його матері ОСОБА_6 та яким відповідно до договору оренди № 10608/0 від 10.03.09 року користується ОСОБА_4, а отримані гроші за надані послуги по перевезенню вантажів від замовників, після повернення із рейсу, передати йому. 25.03.2009 року ОСОБА_5, на виконання усної домовленості з ОСОБА_2, прибув в м. Донецьк, де невстановлена особа, із автомобіля, яким він здійснював рейс, викрала його паспорт громадянина України та гроші в сумі 4000 грн. які отримав за надані послуги по перевезенню вантажів. 28.03.2009 року ОСОБА_5 повернувся із рейсу, однак ні документів на автомашину, ні коштів, шо отримав за перевезення вантажів ОСОБА_2 "Г. не передав. В цей же день, у вечірний час, потерпілий ОСОБА_5 прибув в магазин смт. Гніздичів Жидачівського району, де зустрівся з ОСОБА_7 При зустрічі з потерпілим ОСОБА_3, який попередньо домовився з ОСОБА_2, що при виявленні ОСОБА_5, приведе його і допомагатиме примусити останнього повернути гроші, які він отримав за надані послуг по перевезенню вантажів від замовників, після повернення із рейсу, наказав останньому сісти в автомобіль ВАЗ 21063, що належить ОСОБА_8 У салоні автомобіля ОСОБА_3 наніс ОСОБА_5 декілька ударів руками в груди та спину, один удар в обличчя, вимагаючи в потерпілого негайного повернення грошей ОСОБА_2 На автомобілі ОСОБА_8 вони прибули до будинку ОСОБА_2, де останній, наносячи удари потерпілому, вимагав передати йому гроші в сумі 4000 грн., на що ОСОБА_5 пояснив, що гроші в нього викрали в м. Донецьку. Однак, ОСОБА_2 на це уваги не звернув, а сівши в автомобіль ОСОБА_8 H.L, сказав останньому відвезти їх до магазину „Чернігівське", звідки необхідно було забрати ОСОБА_7 По дорозі, в салоні автомобіля, ОСОБА_2 наніс ОСОБА_5 кілька ударів ліхтариком по голові. Забравши ОСОБА_7, вони поїхали в с. Лівчиці, де ОСОБА_5 з будинку свого товариша ОСОБА_9 мав взяти гроші та документи і повернути ОСОБА_2 Так як, ОСОБА_5 віддав ОСОБА_2 документи на автомобіль, та не повернув гроші в сумі 4000 грн., пояснивши, що на даний час грошей не має і з часом відпрацює їх, тому ОСОБА_2. щоб примусити ОСОБА_5 повернути згадану суму, сказав відвезти останнього в гаражне приміщення по вул. Привокзальна в смт. Гніздичеві, яке належить його матері ОСОБА_6 В одній із кімнат ОСОБА_2 та ОСОБА_7, виконуючи свою попередню домовленість з метою примусити ОСОБА_5 виконати, відповідно до умов попередньо укладеної з ним усної угоди, цивільно правове зобов'язання - повернення грошей в сумі 4000 грн., зав"язали йому рот та руки за допомогою прозорої клейкої ленти, погрожуючи останньому вбивством, ввімкнули в електричну мережу електроболгарку, яку піднесли до шиї потерпілого, причепили до пальців рук дроти від зварювального апарату, погрожуючи увімкнути його в електромережу, в процесі чого постійно вимагали негайної передачі їм грошей в сумі 4000 грн. та нанесли йому декілька ударів руками і ногами по різних частинах тіла, внаслідок чого причинили ОСОБА_5 тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді однієї рани та синця на голові.

Допитані в судовому засіданні підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_7, свою вину поставлену їм органами досудового слідства визнали, підтвердили факти нанесення ударів потерпілому ОСОБА_5 по різних частинах тіла та застосування погроз за допомогою електроінструментів з метою налякати потерпілого, щоб тим самим примусити його повернути кошти, які він отримав під час рейсу за надані послуги по перевезенню вантажів від замовників. У вчиненому розкаюються, просять суворо їх не карати.

Винність підсудних, крім визнання ними своєї вини, також доказана наступними доказами, зокрема: Показаннями потерпілого ОСОБА_5, який показав, що на початку березня 2009 року влаштувався водієм на роботу до приватного підприємця ОСОБА_2, при цьому жодних письмових договорів про працевлаштування із ним не укладав. Між ними була усна домовленість, що він буде працювати водієм у нього, і за відпрацьований час отримуватиме заробітну плату. За ним закріпили вантажний автомобіль марки «Івекко», який він відразу почав частково ремонтувати. 12.03.2009 року за розпорядженням ОСОБА_2 здійснив вантажне перевезення по території України, а саме: Стрий-Дніпропетровськ-Коростень-Овруч-Донецьк-Дніпродзержинськ-Київ. Перед поїздкою від ОСОБА_2 отримав техпаспорт на автомобіль, техпаспорт на причіп, страхівку, ліцензійну картку, копію ліцензії видану на ім'я ОСОБА_4, свідоцтво про реєстрацію фізичної-особи підприємця на ім"я ОСОБА_6

По вказаних маршрутах здійснював декілька замовлень, деякі замовники розплачувались з ним при доставці обумовленого вантажу. Частину грошей, отриманих від замовників, згідно домовленості із ОСОБА_2, витрачав на придбання пального для автомобіля, яким здійснював перевезення. Він завів зошит, в якому записував куди їхав, який товар віз, де заправлявся та всі інші розходи.

25.03.2009 р. в м. Донецьку, на стоянці «Вольво», виявив пропажу з салону автомобіля барсетки, в якій були його паспорт, талон та 4000 гривень. Він зрозумів, що крадіжку цих речей вчинив пасажир, якого підвозив із Києва до Макіївки. За фактом викрадення у нього документів та грошей звертався із письмовою заявою у Куйбишевський РВ м. Донецька. Після цього зателефонував матері ОСОБА_10, щоб переслала йому гроші сумі 1700 грн, для заправки автомобіля. Гроші матір висилала на ім»я водія з яким він познайомився в м. Донецьку, оскільки у нього викрали паспорт.

Із м. Донецька він поїхав у м. Дніпродзержинськ, де вивантажив вантаж і завантажився іншим вантажем, після чого поїхав у м. Київ. В м. Києві під час розвантаження вантажу, до нього зателефонував ОСОБА_3, який працює диспетчером у ГІП „Давидчак" і повідомив йому, що якщо він хоче, то може залишити автомобіль на стоянці в м. Києві, а попутнім транспортом приїхати в м. Жидачів. В м. Києві залишив вантажний автомобіль на стоянці, а сам попутним транспортом приїхав в м. Жидачів.

По приїзду в смт. Гніздичів 28.03.2009 року додому не пішов, а залишився у ОСОБА_9, так як боявся ОСОБА_2, оскільки кошти, які мав віддати йому після повернення з рейсу, в нього викрали. В помешканні ОСОБА_9 знаходився до 20 год. Від матері, по телефону дізнався, що його розшукують ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_11, які вимагали повернення документів на автомобіль та коштів отриманих від перевезення вантажів. Приблизно в 21 год він разом із ОСОБА_9 поїхали в смт. Гніздичів, в магазин «Чернігівське», де випадково зустрів ОСОБА_3 Останній схопив його за руку і повів до автомобіля, що належить ОСОБА_8 В салоні автомобіля ОСОБА_3 кулаками обох рук наніс йому удари в груди, спину та один удар кулаком в обличчя. Під час нанесення ударів ОСОБА_3 вимагав повернення грошей, які він отримав під час перевезень вантажів. Він розповів ОСОБА_3, що гроші та документи викрадено у м. Донецьку. Однак, підсудний не звертав уваги на його пояснення та продовжував наносити йому удари кулаками по грудях, спині і вимагав повернути гроші. ОСОБА_3 залишився в смт. Гніздичів, а ОСОБА_8 сказав їхати разом зі ним в с. Лівчиці, щоб забрати наявні у нього документи на вантажний автомобіль і ключі від автомобіля. Коли вони заїхали в с. Лівчиці, до ОСОБА_8 передзвонив на мобільний телефон ОСОБА_3 і сказав їхати в смт. Гніздичів до ОСОБА_2 Розвернувшись, вони поїхали до ОСОБА_2 Коли вони приїхали в смт. Гніздичів приблизно в 21 год ЗО хв. по місцю проживання ОСОБА_2, останній наніс йому удари ногами по ногах і сказав, щоб сідав у автомобіль. Вони всі разом поїхали в с. Лівчиці, де він повинен був повернути ОСОБА_2 документи на вантажний автомобіль і ключі від автомобіля. В салоні автомобіля, під час того як вони їхали в с. Лівчиці, він розповів ОСОБА_2 про обставини, при яких у нього було викрадено гроші в сум 4000 грн та документи. Однак, підсудний на його пояснення уваги не звертав, а наніс удари ліхтарем по голові та одночасно вимагав, щоб він негайно віддав гроші у сумі 4000 грн. Він повернув ОСОБА_2 документи від автомобіля, а саме технічний паспорт на автомобіль і ключі. Після цього вони поїхали в смт. Гніздичів до магазину «Чернігівське», оскільки він мав повернути ОСОБА_9 ключі від його будинку. Після того, як віддав ключі ОСОБА_9, ОСОБА_2 сказав, щоб він сідав в автомобіль ОСОБА_8 Н„ і так як він його побоювався, то знову сів у вказаний автомобіль. Також в автомобіль з ним сіли ОСОБА_2, ОСОБА_12 1. ОСОБА_11 на вимогу ОСОБА_2 відвіз їх в гараж, що розташований біля залізничного вокзалу, на територію колишніх хімскладів. Вийшовши із автомобіля, вони зайшли у гараж. ОСОБА_2 підійшовши до нього, схопив його за руки та зв»язав їх за допомогою скотча, а також замотав скетчем йому рот і штовхнув його руками, він впав на бетон на якому лежав лист картону. Після цього ОСОБА_2 почав кричати, нецензурно виражався в його адрес і вимагав, щоб він розповів як сталося, що він втратив гроші. Йому вдалося стягнути із рота скотч і він розповів про обставини при яких в м. Донецьку у нього було викрадено гроші в сумі 4000 грн. і документи. Вислухавши його розповідь ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на протязі 10 хв наносили йому удари кулаками та ногами по його ногах, грудях, спині, животі та інших частинах тіла. Під час нанесення ударів підсудні вимагали, щоб він негайно віддав їм гроші в сумі 4000 грн. Він пояснював, що такої суми не має і з часом відпрацює, однак їх це не влаштовувало і вони продовжували його бити. ОСОБА_3 взяв в гаражі електроболгарку і, ввімкнувши її, вимагав, щоб він негайно віддав гроші, інакше погрожував, що його поріжуть вказаним електроінструментом. ОСОБА_2 говорив, що він буде лежати на бетоні до тих пір, поки не пригонять вантажний автомобіль з м. Києва в смт. Гніздичів. ОСОБА_3 виключивши електроболгарку, причепив йому металічною прищепкою один провід до руки від зварювального апарата, а інший провід взяв у руку і махав ввімкнутим зварювальним апаратом перед обличчям та неодноразово погрожуючи, що вразить його напругою, якщо він не погодиться віддати негайно гроші. Підсудні неодноразово відходили від нього, щось розмовляли між собою та допитували його про обставини крадіжки грошей. Він просив їх, щоб вони його відпустили, так як невдовзі поверне їм гроші в сумі 4000 грн. Почувши його просьби, вони сказали, щоб він віддам їм 3500грн., оскільки 500 грн. він заробив під час перевезення вантажу. ОСОБА_2 розрізав йому ножем скотч на руках та забрав із куртки у нього посвідчення водія видане на його ім»я і довідку, яку йому видали в Куйбишевському РВ і мобільний телефон марки «Нокіа», який дав перед тим як він їхав у рейс, щоб мав змогу підтимувати зв'язок. Погрози підсудних сприйняв як реальні і за даних обставин дуже побоювався та переживав, що вони погрози можуть реалізувати. До підсудних немає жодних претензій, просить їх суворо не карати.

Показаннями свідка ОСОБА_10- матері потерпілого про те, що син працював неофіційно водієм у ПП ОСОБА_2 В березні 2009 року в сина, який перебував у рейсі в м. Донецьку викрали паспорт та 4000 грн., які він отримав від замовників за товар. З приводу чого він звернувся в міліцію, також зателефонував їй і попросив переслати гроші. 25.03.09 року вона переслала йому 1200 грн., а 26.03.09 року - 500 грн. 28.03.09 року син повернувся в с. Лівчиці, проте додому не пішов, а пішов до свого друга ОСОБА_9 ночувати, бо боявся фізичної розправи за те, що не привіз з рейсу гроші. Того ж дня 28.03.09 року до неї додому приїхали, як пізніше їй стало відомо підсудні і розпитували де син. Приблизно в 01-00 год. зателефонував син і питав чи має чеки з банку про те, що пересилала йому гроші. Зранку вона поїхала на роботу. Коли повернулася з роботи приблизно в 17-00 год, побачила, що в сина побита голова, гематома під правим оком, гулі на затилку. Із його слів дізналася, що на території гаражного приміщення, тобто на території колишніх хімскладів, що за адресою смт. Гніздичів, вул. Привокзальна, 4, побили підсудні. Через два дні звернувся в Жидачівську ЦРЛ за медичною допомогою у зв'язку із загостренням головного болю. В міліцію вони зразу не звернулись, тому що син боявся за своє життя, оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 погрожували йому вбивством. Її син не дуже хотів про це говорити. Проте, через кілька днів він також розповів їй, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 його не просто били, а розмахували йому перед обличчям в області шиї ввімкненою в електромережу електроболгаркою, підключали до пальців рук провід від зварювального апарату і погрожували вразити його електричним струмом.

Через декілька днів після цих подій до неї телефонував ОСОБА_3, який працює в ПП Давидчака і говорив, щоб її син повернув їм гроші або відпрацьовує їх.

Показаннями свідка ОСОБА_13 Михайловича- батька потерпілого, про те, що його син неофіційно працював водієм у ПП Давидчака ОСОБА_14. В березні місяці 2009 р. декілька днів син перебував у рейсі. Перебуваючи в рейсі син телефонував до дружини і просив вислати йому гроші, оскільки в м. Донецьку його обікрали. Дружина висилала йому через банк гроші, одного дня 1200 грн., другого - 500 грн., щоб мав можливість заправити автомобіль. 28.03.09 року син повернувся додому, проте він його не бачив, оскільки того дня теж був у рейсі. Близько 12-00 год. до нього на мобільний телефон подзвонила дружина ОСОБА_10 і повідомила, що невідомі особи виламують двері в будинок і хочуть бачити їх сина ОСОБА_15. Він поїхав зразу ж додому. На подвір'ї побачив хлопців, прізвище одного з них ОСОБА_12. Вони розпитували де його син ОСОБА_15, так як має відчитатись за рейс. Переконавшись, що сина немає в будинку вони поїхали. Наступного дня близько обіду син повернувся додому, він був побитий зі синяками та гулями. Із його слів йому стало відомо, що ввечері ОСОБА_3 та ОСОБА_11, силою посадили в автомобіль, відвезли до ОСОБА_2, який йому неодноразово наносив удари, потім відвезли його в гараж на територію хімскладів, які частково орендує ОСОБА_2. В гаражі його зв"язали і били, вимагаючи передати їм гроші в сумі 4000 грн., а також вмикали в електромережу електричну болгарку і приставляли до шиї, причіпали до нього електропровід від зварювального апарату і погрожували увімкнути, тобто різним способом погрожували вбити його, якщо він негайно не передасть гроші в сумі 4000 грн.

Показаннями свідка ОСОБА_12 підтверджено, що весною минулого року на подвір"ї сусідів ОСОБА_10 бачили незнайомих їй осіб, які приїхали на подвір"я автомашиною, стукали у двері. Пізніше із слів матері потерпілого їй стало відомо, що це були підсудні, які шукали її сина ОСОБА_15.

Показаннями свідка ОСОБА_16- дільничного інспектора підтверджено, що весною минулого року до нього звернувся ОСОБА_2 з проханням приїхати в с. Лівчиці до ОСОБА_5, щоб вияснити де знаходиться автомашина, якою він їздив в рейс. Із слів матері їм стало відомо, що сина немає вдома, на телефонні дзвінки він не відповідав.

Показаннями свідка ОСОБА_17 , даними на досудовому слідстві, про те, що. 28.03.09 року приблизно в 21-00 год. до нього додому прийшов ОСОБА_5 і попросив відвезти його в смт Гніздичів. Він розповідав, що в м. Донецьку у нього викрали 4000 тис. грн. та паспорт, і що його шукає ОСОБА_2, у якого він працює водієм. Він підвіз його до магазину-бару «Чернігівське». ОСОБА_15 вийшов з автомобіля і пішов у магазин, а він пішов по своїх потребах. Через декілька хвилин, як він повернувся ОСОБА_5 вже не було. Від незнайомих дівчат дізнався, що ОСОБА_5 в. сів в легковий автомобіль і поїхав. Коли приблизно в 04-00 год. він повернувся додому, то побачив біля будинку ОСОБА_5, який був в його куртці, побитий і весь в крові. На його питання що трапилось, ОСОБА_5 сказав, що його побив ОСОБА_2 і більше нічого не сказав і, віддавши йому куртку, пішов додому. На наступний день- 29.03.09 року ОСОБА_5 розповідав йому, що в смт. Гніздичеві його побили ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які вимагали повернути гроші в сумі 4000 грн., які у нього викрали в м. Донецьку. ОСОБА_5 28.03.09 року був в стані алкогольного сп'яніння, у нього була порушена координація рухів та запах алкоголю.

Довідкою, виданою Жидачівською ЦРЛ , про те, що 31.03.09 року ОСОБА_5 звернувся в медустанову з приводу нанесення йому тілесних ушкоджень у вигляді забійної рани потиличної ділянки голови, забійні гематоми нижньої повіки правого ока і лівої підколінної ямки (а.с. 13 ). Висновком судово-медичної експертизи № 41 від 16.04.2009 року, згідно якого у ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у вигляді однієї рани та одного синця на голові, одного синця на правій нозі, які виникли від дії твердих тупих предметів, могли утворитись 28.03.09 року від ударів кулаками, ногами або іншими твердими тупими предметами, які відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я. Характер та локалізація виявлених тілесних ушкоджень вказують на малоймовірність їх виникнення внаслідок однократного вільного падіння гр. ОСОБА_5 на тверде покриття з висоти власного зросту, так як пошкодження розташовані нарізних площинах тіла (а.с. 15).

Довідкою з Куйбишевського РВ ДМУ ГУ МВС України в Донецькій області від 18.05.2009 року, про те, що 25.03.09 року в Куйбишевський РВ ДМУ дійсно звертався гр. ОСОБА_5 про вжиття заходів до невідомих, які по вул. Софійська таємно викрали у нього гроші з автомобіля „Івекко" (ЖРЗПЗ № 1613 від 25.03.09 р., відмовний матеріал № 1172 від 27.03.09 р. (а.с.47-49 ).

Протоколом обшуку від 14.04.2009 року, під час якого з дозволу ОСОБА_2 в гаражному приміщенні по вул. Привокзальна, 4 в смт. Гніздичів, Жидачівського р-ну було виявлено та вилучено електробологарку марки "Makitta" № НОМЕР_2 зеленого кольору, якою ймовірно ОСОБА_2 "Г.Я. та ОСОБА_3 погрожували вбивством потерпілому ОСОБА_5 (а.с.134 ).

Пред'явленням предметів для впізнання від 25.06.2009 року, під час якого ОСОБА_5М в присутності понятих з трьох представлених для впізнання електричних елекроболгарок впізнав електроболгарку марки „Makitta" № 9558 NB зеленого кольору, і пояснив, що саме цією болгаркою йому погрожували вбивством ОСОБА_2 та ОСОБА_7 за обставин 28.03.09 року (а.с. 147).

Оглядом речових доказів від 25.06.2009 року, під час якого в присутності понятих було оглянуто електроболгарку марки „Makitta" № 9558 NB зеленого кольору, яка була вилучена під час обшуку з гаражного приміщення по вул. Привокзальна, 4 в смт. Гніздичів, Жидачівського р-ну і яку потерпілий ОСОБА_5 впізнав серед інших представлених для впізнання як ту, якою йому погрожували вбивством ОСОБА_2 та ОСОБА_12 i.A. за обставин 28.03.09 року (а.с.148 ).

Оглядом речових доказів від 25.06.2009 року, під час якого в присутності понятих було оглянуто наданий ОСОБА_5 зошит, в якому детально розписані витрати та дохід під час рейсу і після підрахунку встановлено, що сума коштів, яка мала бути наявна у ОСОБА_5 становить 4000 грн (а.с. 151).

Інформаційною довідкою про нерухоме майно за даними Реєстру прав власності виданою Стрийским міжрайонним бюро технічної інвентаризації від 23.06.2009 року, згідно якої нежитлова будівля, що за адресою вул. Привокзальна, 4 в смт. Гніздичів, Жидачівського р-ну на підставі договору купівлі -продажу (реєстр № 808) належить ОСОБА_6 на праві приватної власності, що свідчить про можливість безперешкодного доступу до даного приміщення її сину ОСОБА_2

Довіреністю від 01.02.2007 року, посвідченою приватним нотаріусом ОСОБА_18, згідно якої ОСОБА_6 уповноважує свого сина ОСОБА_2 володіти і користуватись всім її майном, укладати всі передбачені законом правочини (договори), кувати, продавати, приймати в дар, обмінювати, заставляти і приймати в заставу жилі будинки та інше майно, проводити розрахунки по укладених угодах, сплачувати платежі та податки, укладати, пролонгувати та розривати всі право чини (договори), зміст яких відповідає вимогам закону та ін., що в свою чергу свідчить про можливість вільного доступу ОСОБА_2 до належного його матері майна, в тому числі до гаражного приміщення (нерухоме майно) за адресою вул. Привокзальна, 4 в смт. Гніздичів, Жидачівського р-ну (а.е.76 ).

Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, виданого виконавчим комітетом Стрийської міської ради 30.09.2003 року, згідно якого ОСОБА_2 є фізичною особою - підприємцем і відповідно до чинного законодавства має право приймати на роботу осіб, оформивши з ними трудовий договір в передбаченому законом порядку (а.с. 75).

Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, виданого Жидачівського районною державною адміністрацією 17.03.2006 року, згідно якого ОСОБА_4 є фізичною особою - підприємцем і відповідно до чинного законодавства має право приймати на - роботу осіб, оформивши з ними трудовий договір в передбаченому законом порядку (а.с. 70).

Ліцензією, виданою головною державною інспекцією на автомобільному транспорті Міністерства транспорту і зв'язку України 31.05.2006 року, згідно якої ОСОБА_4 отримав дозвіл на внутрішні перевезення вантажів, під час надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі), що свідчить про можливість його здійснювати перевезення вантажу і те, що ОСОБА_2 допомагаючи йому в даному виді діяльності міг дійсно прийняти на роботу водієм ОСОБА_5, що стало підставою для виникнення цивільних прав та зобов'язань у потерпілого (а.с.78).

Довідкою, виданою управлінням пенсійного фонду України в м. Стрий Львівської області 15.06.2009 року, про те, що ПП ОСОБА_2 найманих працівників не має (а.с.55).

Довідкою, виданою управлінням пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області 16.04.2009 року, про те, що ПП ОСОБА_2 на обліку в управлінні пенсійного фонду України в Жидачівському районі як фізична особа - суб"єкт підприємницької діяльності не перебуває (а.с. 93)

Довідкою, виданою Жидачівським районним центром зайнятості від 16.04.2009 року, про те, що ПП ОСОБА_2 трудових договорів з найманими працівниками у Жидачівському РЦЗ не реєстрував (а.с. 53).

Довідкою, виданою ВПМ ДПІ у Стрийському районі Львівської області від 15.06.2009 року, про те, що ПП ОСОБА_2 перебуває на обліку у ДПІ у Стрийському районі як фізична особа - підприємець, найманих працівників не має.(а.с. 90).

Довідкою виданою Стрийським міськрайонним центром зайнятості від 11.06.2009 року, про те, що ПП ОСОБА_2 трудових договорів з найманими працівниками у Стрийському МРЦЗ не реєстрував.(а.с. 95).

Відтворенням обстановки і обставин події від 30.07.2009 року з фототаблицею, під час якої ОСОБА_5 показав та розповів, де його біля бару „Чернігівське" в смт. Гніздичів зутрів ОСОБА_7, де розташоване гаражне приміщення, в якому ОСОБА_2 та ОСОБА_7 нанесли численні удари руками та ногами по тілу, як погрожували йому вбивством, вимагаючи негайної передачі зароблених в рейсі грошей в сумі 4000 грн., підтвердивши цим самим фактичні обставини справи (а.с. 170-172).

Очною ставкою між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 від 25.06.2009 року, під час якої ОСОБА_5 настояв на своїх попередніх показах і ще раз детально та послідовно описав події, які мали місце в березні 2009 до і під час скоєння відносно нього злочину. ОСОБА_2, з метою уникнути відповідальності за скоєний злочин, настояв на попередніх показах, заперечивши факт нанесення ударів потерпілому і погрози вбивством, він показав, що ОСОБА_5 28.03.09 року наніс йому удар в голову, зірвав з шиї золотий ланцюжок, вирвав з рук мобільний телефон і втік. ОСОБА_5 цей факт заперечив повністю, вказавши, що ОСОБА_2 фізично сильніший від нього і він не зміг би встигнути нанести йому удар, вирвати з рук телефон і зірвати з шиї ланцюжок, щоб ОСОБА_2 не зреагував на це, тому це вже не правда.(а.с. 140-146). Очною ставкою між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 від 29.07.2009 року, під час якої ОСОБА_5 настояв на своїх попередніх показах і ще раз детально та послідовно описав події, які мали місце в березні 2009 до і під час вчинення відносно нього злочину. ОСОБА_19, з метою допомогти своїм товаришам уникнути відповідальності за скоєний злочин, настояв на попередніх показах, заперечивши факт нанесення ОСОБА_2 та ОСОБА_7 ударів потерпілому і погрози вбивством (а.сД64- 169).

Очною ставкою між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 від 01.10.2009 року, під час якої ОСОБА_5 настояв на своїх попередніх показах і ще раз детально та послідовно описав події які мали місце в березні 2009 до і під час вчинення відносно нього злочину. ОСОБА_7, з метою уникнути відповідальності за вчинений злочин, настояв на попередніх показах, заперечивши факт нанесення ударів потерпілому і погрози вбивством ( а.с 227-231).

Очною ставкою між ОСОБА_5 та ОСОБА_20 від 22.10.2009 року, під час якої ОСОБА_5 настояв на своїх попередніх показах і ще раз детально та послідовно описав події які мали місце в березні 2009 до і під час скоєння відносно нього злочину. ОСОБА_20 з метою допомоти своїм товаришам уникнути відповідальності за скоєний злочин, настояв на попередніх показах, заперечивши факт нанесення ОСОБА_2 та ОСОБА_7 в його присутності ударів потерпілому і погрози вбивством (а.с. 245- 251).

Проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до обгрунтованого та переконливого висновку, що вина ОСОБА_2 та ОСОБА_7 в інкримінованому їм злочині доведена повністю і, що їх дії слід кваліфікувати за ч. З ст. 355 КК України, так як вони за попередньою змовою групою осіб, із погрозою вбивства, поєднане з насильства, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_5, примушували його до виконання цивільно-правових зобов'язань.

Призначаючи покарання підсудним суд враховує ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу підсудних, які позитивно характеризуються за місцем проживання, розкаюються у вчиненому, думку потерпілого, який просить суворо не карати, а також те, що ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності- це обставини, які пом"якшують покарання, обставин, які обтяжують покарання, суд не знаходить і вважає, що відносно підсудного ОСОБА_21 слід застосувати покарання - позбавлення волі, ближче до мінімальної межі, а відносно підсудного ОСОБА_2 слід застосувати положення ч. 4 ст. 70 КК України. Поскільки виправлення підсудних можливе без відбування покарання, тому міру покарання слід обрати у виді позбавлення волі і згідно ст. 75 КК України звільнити їх від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. З ст. 355 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.

Згідно ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань, призначених за цим та попереднім вироком Залізничного райсуду м. Львова від 16.06.2009 року, визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

У відповідності з ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов»язків: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально- виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та періодично з"являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.З ст. 355 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

У відповідності з ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов»язків: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально- виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.

Речові докази: електроболгарку «Макіttа» ИВ 9558 із корпусом зеленого кольору, яка знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Жидачівського РВ ГУМВСУ знищити, а зошит на 12 арк. залишити при кримінальній справі (а.с. 149, 151).

Запобіжний захід - підписку про невиїзд засудженим залишити до вступу вироку в законну силу.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту проголошення до судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Львівської області через Жидачівський райсуд.

Головуюча суддя