Справа № 2-1520/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2010 р.

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі

Головуючий суддя Завірюхи О.В.

при секретрі ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_2

Олександрівни до ОСОБА_3, треті особи: Бориспільське РБТІ, Бориспільський районний відділ земельних ресурсів про визнання факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, визнання права спільної сумісної власності на майно, набуте за час проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, поділ майна, що є у спільній сумісній власності, відшкодування завданої моральної шкоди,

встановив:

Позивач звернулась до суду з вказанім позовом посилаючись на те, що вона з січня 2005 року по квітень 2008р. 1 проживала разом з відповідачем та вони вели з ним спільне господарство, тобто перебували у фактичних шлюбних відносинах. Під час спільного проживання вони спільно побудували будинок в с. Гора Бориспільського району Київської області. 26.03.2008р. у них народилася дочка ОСОБА_4. Увесь час ОСОБА_3 і забезпечував позивача з дочкою матеріально, надаючи кошти для купівлі продуктів споживання та одежі. За період проживання однією сім'єю з ОСОБА_3, ними спільно побудовано будинок на вулиці Київська в с. Гора Бориспільського району Київської області, а також за спільні грошові кошти ОСОБА_3 купував і оформляв -2 своє ім'я земельні ділянки в селах ОСОБА_5, Мартусівка та Проців Бориспільського району Київської області. Оскільки ОСОБА_3 на даний час не надає позивачу та їх дитині користуватися їх спільною власністю, та не назнає факт проживання у фактичних шлюбних відносинах, тому позивач вимагає виділення в натурі та поділу майна, що набуте під час проживання однією сім'єю з ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу між собою, в період : січня 2005 року до квітня 2008 року. Крім того позивач вважає, що діями відповідача щодо не надання останній та їх дитини можливості користуватися спільно набутим майном, їй завдано моральну шкоду, яку ОСОБА_2 оцінює в 10000 грн. та просить стягнути з відповідача на свою користь.

З судовому засідання позивач та її представник позов підтримали та позивач зазначила, що факт перебування І сторін у шлюбі можуть підтвердити свідки. Крім того на обґрунтування своїх вимог позивач додала, що факт перебування сторін у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу підтверджують наступні обставини. Сторони спільно проживали періодично у будинку її батьків, інколи у батьків відповідача та у спільно І добудованому будинку по вул. Київській, 78, їздили разом відпочивати, разом відвідували святкування днів народжень родичів. Також ОСОБА_3 підвозив позивача на роботу та забирав з роботи. Крім того сторони додавали заяву про укладення шлюбу до РАГСу, їздили в медичний центр «Вимар» з метою планування майбутньої вагітності, а, після пологів ОСОБА_3 забирав її з пологового будинку, що підтверджується фотографіями. Також позивачка зазначила, що її заробіток був не значний, її батьки допомагали матеріально будувати спільно з ОСОБА_3 будинок по вул. Київська 78 в с. Гора Бориспільський район Київська область. Крім того позивач вказує, що її батьки також вкладали кошти у придбання земельних ділянок в с. Проців та с. Мартусівка. При цьому вказати скільки коштів було витрачено її батьками та за які суми вказана нерухомість була придбана, позивач не змогла. Також позивач вказала, що відповідач протягом спільного проживання не проходив стаціонарне лікування.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що позивач намагається протиправно позбавити його права власності на нерухоме майно та свою позицію обґрунтовує наступним. Сторони ніколи разом не проживали, спільно господарство не вели. Періодично вони зустрічалися та проводили разом час, проте відносин притаманних подружжю між ними не було. Факт подачі заяви про реєстрацію шлюбу до РАГСу відповідач не заперечує та пояснює, що такі дії були викликані фізичним станом позивача, яка перебувала у стані вагітності. При цьому відповідач зазначив, що в період з 2005 по 2009р. він зустрічався з іншими жінками окрім ОСОБА_2, що підтверджується фотографіями. Крім того спільно проживати в будинку по вул. Київській , 78 в с. Гора вони не могли, оскільки зазначений будинок не був добудований та умов для проживання дорослих, а тим „ більше дитини не було. Також відповідач зазначив, що спільно з позивачем вони майна не купували, а придбання і земельних ділянок та будівництва будинку по вул. Київській, 78 проводилось за кошти його батьків, які були виручені від продажу земельної ділянки та об’єкту незавершеного будівництва в с. Гора по вул. Яблуневій ,а також будинок по вул. Жовтневій 45. Крім того відповідач роз’яснив, що земельну ділянку в селі Мартусівка він придбав за 101210 грн., земельні ділянку в с. Проців за 330830 грн., а будівництво будинку в с. Мартусівка на даний час коштувала йому близько 95 тис. грн. Земельну ділянку по вул. Київській в с. Гора було надано відповідачу в 2002р. рішенням сесії Гірської сільської ради. Також позивач просить звернути увагу на те, що позивач не знала місцезнаходження находження та вартість майна, яке, як вона зазначає, було ними спільно придбане. Також зазначив, з 15.02.2006р. по 20.02.2006р. він перебував на стаціонарному лікуванні в кардіології, а позивачу не відомий значений факт, що підтверджує неправдивість її показів щодо спільного проживання та перебування у фактичних шлюбних відносинах з ним.

Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, в судовому засіданні дали аналогічні одне одному покази проте, що їх син ОСОБА_3 за адресою місця проживання ОСОБА_2 не проживав та в їх будинку ОСОБА_2 також не доживала, а проживати в будинку по вул. Київській, 78 в с. Гора сторони не могли, оскільки він був недобудований та в ньому не було належних для проживання умов. Також зазначили, що сторони ніколи не проживали як подружжя та не вели спільне господарство, а нерухоме майно, яке належить ОСОБА_3 купували за їх кошти, які останні одержали від продажу земельних ділянок та будинків.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона являється рідною сестрою ОСОБА_3 та проживала з батьками та братом до початку 2009р. ОСОБА_2 1.0 по вул.. Польовій в с. Гора, не проживала. Крім того дідок зазначила, що ОСОБА_3 у будинку батьків ОСОБА_2 також не проживав, а проживання в недобудованому будинку по вул.. Київській було неможливо, оскільки були відсутні комунікації та не було підлоги.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що він являється сусідом ОСОБА_3, оскільки періодично проживає по вул. Польовій. Свідок зазначив, що підтримує дружні стосунки з батьками ОСОБА_2. Йому відомо, до сторони по справі зустрічалися з 2005р., оскільки він часто бачив, як ОСОБА_3 підвозив ОСОБА_2, а -2КОЖ після народження дитини він бачив як остання часто виходила на прогулянку з коляскою із двору ійльченків. Також свідок вказав, що батьки ОСОБА_2 в 2007р. брали в нього 50 тис. доларів в борг та пояснили, що вказані кошти необхідні для допомоги у будівництві ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що її чоловік - хрещений батько ОСОБА_2 У них друже гарні стосунки. Вона з чоловіком часто бували у ОСОБА_2 в будинку та бачили там ОСОБА_3, який залишався вчувати в будинку. Також вона зазначила, що приймала участь у приготування до весілля їй відомо, що весільну сукню ОСОБА_2 купувала разом з ОСОБА_3. Після народження дитини ОСОБА_2 та ОСОБА_3, свідок була в будинку по вул. Київській в с. Гора. Зазначений будинок не був повністю добудований, проте була укомплектована одна кімната де проживали сторони з дитиною.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що вона працювала разом з позивачем та їй відомо зі слів останньої, що вона проживала з ОСОБА_3 в будинку його батьків, а в 2007 вони заручилися, було сватання. Крім того зазначила, що бачила особисто як відповідач привозив ОСОБА_2 на роботу та забирав з роботи, інколи забирав на обідню перерву. Також свідок вказала, що ОСОБА_2 часто відпрошувалась з роботи по сімейним обставинам та як пояснювала остання їй необхідно було поїхати з ОСОБА_3 в магазин за будівельними матеріалами.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що він являється сусідом позивача та зазначив, що він часто бачив, що автомобіль ОСОБА_3 залишався на ніч на подвір’ю ОСОБА_2.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що у сторін по справі 13.01.2007р. було сватання на якому була присутня її сестра з чоловіком, весілля було призначено на квітень, а пізніше перенесли на вересень. їй відомо, що -з весілля замовляли коровай. Свідок особисто бачила, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зустрічалися, відвідували спільно дні народження родичів. Чи проживали сторони разом свідку не відомо.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що він є сусідом ОСОБА_3 та зазначив, що часто відвідує ОСОБА_3, проте будь якій інших жінок окрім матері відповідача та його сестри, проживаючу в будинку по вул. Польовій 17 в с. Гора Бориспільського району він ніколи не бачив.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що вона проживає по сусідству з ОСОБА_3 та зазначила, до з сусідами бачиться кожен день, проте ОСОБА_2 по вул. Польовій 17 в с. Гора Бориспільського району, вона ніколи не бачила.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні зазначив, що він працював у ОСОБА_3 бригадиром та робітником гри будівництві будинку за адресою Київська , 78 в с. Гора. Будівництво тривало з 2006р. по 2008р. Оплачував всі затрати та заробітну плату ОСОБА_3 та його батько. ОСОБА_2 на об’єкті свідок ніколи не бачив та восени Ф зі будинку по вул. Київській, 78 ніхто не проживав, оскільки там не було умов для проживання, а саме: душ та туалет був на вулиці, кухня та сантехніка була відсутня. При цьому свідок не зміг підтвердити факт перебування з ОСОБА_3 у трудових відносинах, оскільки жодних договорів вони не укладали.

Суд, заслухавши пояснення сторін, представників сторін, свідків, дослідивши письмові докази, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

з

судовому засіданні встановлено, що 26 березня 2008р. народилася ОСОБА_4. Як вбачається з пояснень сторін та матеріалів справи ОСОБА_4 являється дочкою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Відповідно до копії заяви про реєстрацію шлюбу від 27.08.07р. вбачається, що сторони по справі планували одружитися.

Нормами ст. З СК України передбачено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не доживають спільно.

відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 р. № 11, при застосуванні ст. 74 СК, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та злими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ураховуючи вищезазначені норми закону суд вважає, що вимоги ОСОБА_2 є не обґрунтованими, а факти складені у позові не доведеними в судовому засіданні виходячи з наступних підстав.

З судовому засіданні встановлено, що сторони по справі тривалий час знайомі. При цьому посилання позивача на :акт проживання разом, веденні спільного господарства та спільного придбання нерухомості не підтвердились в судовому засіданні. Свідки, допитані в судовому засіданні з боку позивача пояснювали, що вони часто бачили, як ОСОБА_3 підвозив ОСОБА_2, що останні планували весілля, що зі слів ОСОБА_2 їм відомо, що вони спільно проживали, та бачили, що автомобіль ОСОБА_3 періодично залишався на ніч на подвір’ю ОСОБА_2, : також те, що сторони зустрічалися та відвідували спільно дні народження родичів. Проте вказані пояснення свідчать про те, що сторони мали певні стосунки, періодично зустрічались та планували одруження для створення сім’ї, при цьому не можуть свідчити, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 спільно проживали, були пов'язані щільним побутом та мали взаємні права та обов'язки, як подружжя. Інших доказів, щодо перебування сторін у фактичних шлюбних відносин позивач в судовому засіданні не надала.

Вказаний факт також спростовується тим, що згідно довідки від 22.02.2006р., ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні в кардіології, проте ОСОБА_2 про цей випадок не відомо, хоча за умов спільного проживання та за наявності відносин притаманних подружжю це було б неможливо.

Крім того той факт, що ОСОБА_16 не було відомо, яке саме нерухоме майно (його місце знаходження) було придбане ОСОБА_3 та їх вартість, також свідчить, що спільного бюджету та взаємних права та обов'язків у сторін не було.

Також свідки, які були викликані за клопотанням відповідача повністю заперечують факт проживання однією сім’єю сторін по справі, а також спільного придбання нерухомості.

Пояснення свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та відповідача щодо, джерел надходження коштів на придбання нерухомого майна підтверджуються матеріалами справи, а саме. Згідно договорів купівлі-продажу від 08.04.2004р. ОСОБА_3 продав ОСОБА_17 земельну ділянку розміром 0,10га, що знаходиться в с. Гора Бориспільського району Київської області за 20 000 грн. та незавершене будівництво в с. Гора по вул. Яблуневій за 219850 грн. Крім того відповідно до договорів купівлі-продажу від 29.03.2006р. ОСОБА_3, який діяв від імені ОСОБА_6 продав ОСОБА_18 житловий будинок № 56 по вул.. Чубинського в с. Гора Бориспільського району Київської області за 585758 грн. та земельну ділянку в с. Гора Бориспільського району Київської області за 183742 грн. Відповідно до рішення сесії сільської ради від 11.01.2002р. ОСОБА_3 було виділена земельна ділянка площею 0,10га. під забудову.

Також факт передачі ОСОБА_8 в борг батькам ОСОБА_2 50 тис. доларів для допомоги у будівництві ОСОБА_2 та ОСОБА_3 викликає сумнів у правдивості за відсутності боргової розписки чи договору позики, оформлених належним чином.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що сторони по справі (кожен окремо), з 2004 по 2008р. не мали значного доходу, оскільки відповідач не працював, а позивач мала заробіток близько 1500 грн., що підтвердити сторони в судовому засіданні, а тому вказаний факт відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягає

4

додатковому доказуванню. Вказана обставина також підтверджує недоведеність факту спільного придбання

нерухомого майна. Беручи до уваги вищезазначене суд вважає, що факт спільного придбання нерухомості ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а також факт спільного проживання у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу не доведено в судовому засіданні та не відповідає фактичним обставинам справи.

Враховуючи вищезазначене, вимога позивача щодо відшкодування спричиненої їй діями відповідача моральної

шкоди, яку остання обґрунтувала як моральні страждання, через заборону відповідачем вільно користуватися

спільним набутим майном, не підлягає задоволенню, оскільки факт наявності такого майна не доведено.

Оскільки встановлення факту перебування сторін у фактичних шлюбних відносинах необхідно позивачу для

поділу спільного майна придбаного під час шлюбу, а тому позовні вимоги щодо встановлення факту перебування у шлюбі та поділ спільного майна правомірно розглядаються в одному (позовному) провадженні (ч. 6 ст. 235 ЦПК

України).

На підставі наведеного, керуючись: ст. З Сімейного кодексу України, ст.ст. 10,16, 60, 61 ч. 1, 114, 208, 209, 212-215, 135,256,259 ЦПК суд,

вирішив:

н задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Бориспільське

РБТІ, Бориспільський районний відділ земельних ресурсів про визнання факту проживання однією сім’єю без

реєстрації шлюбу, визнання права спільної сумісної власності на майно, набуте за час проживання однією сім’єю

без реєстрації шлюбу, поділ майна, що є у спільній сумісній власності, відшкодування завданої моральної шкоди

відмовити повністю.

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду від 29.07.2010р. про накладення арешту на нерухоме майно

скасувати.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний

суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: