Справа № 22-ac-42 / 2007                                                   Рішення постановлено під головуванням

Категорія 38                                                                                             судді Сопруна В.В.

Доповідач: Оніщук В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

17 січня 2007 року                                                                                  місто Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого:  ОніщукаВ.В.

суддів:                 Чорного В.І., Морозовського В.І.

при секретарі: Мазур Ю.О.,

за участю ОСОБА_1, представника ОСОБА_1. -ОСОБА_2., представника Вінницької митниці - Македонського О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1, представника Вінницької митниці - Македонського О.В. на постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 02.11.2006 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницької митниці про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу і моральної шкоди, -

встановил а:

В червні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом,

вказуючи, що з листопада 1993 року він працював на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 Могилів-Подільської

митниці і наказом НОМЕР_1від 25.06.2005 року він був звільнений з посади ІНФОРМАЦІЯ_1

вказаної митниці у зв'язку із скороченням штату працівників, однак постановою суду від

05.12.2005. року його було поновлено на зазначеній посаді. В подальшому після поновлення

  на роботі, 12.04.2006 року його було попереджено про наступне звільнення та наказом НОМЕР_2

  від  29.06.2006  року  його  було  звільнено  з  посади  ІНФОРМАЦІЯ_2

 господарсько-експлуатаційного    відділу    на    митному    посту    "Могилів-Подільський"

Вінницької митниці на підставі ст..40 п.1 КЗпП України у зв'язку із скороченням штату і

чисельності працівників. Вважаючи звільнення з роботи незаконним, оскільки він має

переважне право на залишення на роботі, тому просив стягнути з відповідача на його

користь заробітну плату за час вимушеного прогулу при попередньому звільненні за період з

25.06.2005    року по 12.04.2006 року в сумі 12008,71 грн., моральну шкоду в розмірі 5000 грн.,

поновити його на роботі та стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Постановою  Могилів-Подільського міськрайонного суду  Вінницької області від 02.11.2006         року позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 25.06.2005 року по 05.12.2005

року в сумі 6531,59 грн.. В іншій частині позов ОСОБА_1. залишено без задоволення.

2

                   He погодившись із вказаною постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну

скаргу, в якій просить постанову суду змінити через неповноту з'ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального права і винести нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. Представник Вінницької митниці також не погодившись Із постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду в частині стягнення на користь позивача заробітної плати за час вимушеного прогулу скасувати та в цій частині провадження у справі закрити, вказавши на порушення судом норм процесуального права.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши. матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи частково позов, районний суд виходив з.того, що при розгляді справи, щодо першого звільнення позивача з роботи судом не було вирішено питання щодо відмови позивача від вимог по стягненню заробітної плати за час вимушеного прогулу, і тому на користь позивача має бути стягнуто заробітну плату за період з 25.06.2005 року по 05.12.2005 року, а щодо повторного звільнення позивача з роботи, то в даному випадку звільнення є законним та відповідає чинному законодавству і тому всі інші вимоги позивача є безпідставними.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом апеляційної інстанції встановлено і підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 працював на Могилів-Подільській митниці і наказом НОМЕР_1 від 25.06.2005 року його було звільнено з посади ІНФОРМАЦІЯ_1 господарсько-економічного відділу вказаної митниці у зв'язку із скороченням чисельності та штату працівників.

Постановою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 05.12.2005 року позивача було поновлено на роботі на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 господарсько-економічного відділу митного поста "Могилів-Подільський" Вінницької митниці, однак при цьому не було вирішено питання щодо стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 25.06.2005 року по 05.12.2005 року. Фактично позивача було поновлено на роботі лише 12.04.2006 року, що сталося з вини Державної виконавчої служби у Староміському районі м. Вінниці і що підтверджено постановою Могилів-Подільського міськрайонного суду від 12.04.2006 року, згідно якої з ДВС у Староміському районі м. Вінниці на користь ОСОБА_1 стягнуто моральну шкоду та судові витрати.

18.04.2006 року Вінницькою митницею було попереджено ОСОБА_1про

 .наступне вивільнення з 13.06.2006 року та наказом НОМЕР_1 від 29.06.2006 року позивача було

 звільнено з посади ІНФОРМАЦІЯ_1 господарсько-експлуатаційного відділу на митному

посту "Могилів-Подільський" Вінницької митниці в зв'язку із скороченням чисельності та

штату працівників, згідно п.1 ст.40 КЗпП України.

Звільнення ОСОБА_1з роботи погоджено з профспілковим комітетом Вінницької митниці, що видно з протоколу №16 від 09.06.2006 року, хоча в даному випадку відповідно до вимог ст.,43-1 КЗпП України, звільнення могло бути проведено без згоди профспілкової організації.

З матеріалів справи видно, що дійсно відбулась ліквідація митного поста "Могилів-Подільський" Вінницької митниці, що призвело до значного скорочення чисельності і штату працівників і що ОСОБА_1 переважного права на залишення на роботі не має.

На підставі наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, щодо необхідності стягнення на користь позивача заробітної плати за

3

час вимушеного прогулу за період з 25.06.2005 року по 05.12.2005 року, а також, що інші позовні вимоги позивача є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тобто постанова суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для ЇЇ скасування немає.

Керуючись ст. ст. 195,196,198,200,205,206 КАС України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та представника Вінницької митниці - Македонського О.В. - залишити без задоволення.

Постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 02.11.2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця до Вищого Адміністративного Суду України .