Справа № 1-16/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2010 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого судді - Мельника 1.1,

секретаря - Матейко О.С.

прокурора - Головашкіна В.А.

адвоката - ОСОБА_1

представника потерпілого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Галичі справу про обвинувачення ОСОБА_3, 24 серпня 1980 року

народження, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодруженого, непрацюючого, військовозобов’язаного, несудимого громадянина України, за ст. ст. 296 ч. 1, 187 ч. 1 КК України, -

встановив:

ОСОБА_3 вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, а також вчинив розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу. Злочини вчинено при слідуючих обставинах:

10 лютого 2008 року близько 07 год. ОСОБА_3, знаходячись в під’їзді будинку № 8 по вул. Січових Стрільців в м. Бурштині Івано-Франківської області, на грунті ревнощів до своєї співжительки ОСОБА_4, яка проживає в одній з квартир цього під’їзду, пристав до ОСОБА_5, який в той час вийшов з квартири ОСОБА_4 При цьому ОСОБА_3 став виражатись в адресу ОСОБА_5 брутальною лайкою, чим принизив його людську гідність та проявляючи свою зверхність, став наносити ОСОБА_5 в присутності сторонніх осіб удари в область голови та туловища, спричинивши потерпілому легкі тілесні ушкодження, що призвели до короткочасного розладу здоров’я.

Коли після чергового удару потерпілий впав на бетонне покриття сходової площадки, підсудний з метою заволодіння чужим майном,

продовжуючи наносити удари руками та ногами по туловищу потерпілого метою заволодіння чужим майном, незважаючи на присутність сторонніх ос усвідомлюючи те, що вони спостерігають за його діями, напав на Вишив;-. Р.І., розірвав йому зовнішню кишеню куртки, в яку той був одягнутий відкрито заволодів мобільним телефоном моделі «Самсунг-500», вартістю 2“ грн. та грошима в сумі 70 грн., чим заподіяв потерпілому матеріальної пшо­на загальну суму 2770 грн. З викраденим телефоном та грошима підсудний місця вчинення злочину скрився.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою винність пред’явленому йому обвинуваченні визнав частково і суду пояснив, що до ' лютого 2008 року він більше року проживав у своєї співжительк:- ОСОБА_6 в її квартирі по вул. С.Стрільців, 8/10 в м. Бурштин. 08 лютого 2008 року він поїхав додому до своїх батьків в с. Тенетник:- Галицького району. Повернувся в м. Бурштин 10 лютого 2008 року ранко1/ близько 07 год. і зразу ж направився до будинку, де проживає ОСОБА_6; ОСОБА_7 входом в під’їзд будинку побачив незнайомого хлопця, приблизно одного з ним віку, який був у нетверезому стані. Цей хлопець попросиз переслати з його мобільного телефону CMC, оскільки не знав, як це робити Показавши на телефоні, як пересилається CMC, він залишив того хлопця біля під’їзду, а сам піднявся на третій поверх до квартири, де проживає ОСОБА_4 Знаходячись на сходовій площадці побачив, що із загального коридору вийшов незнайомий йому чоловік, віком приблизно 30 років. Запідозривши, що той вийшов з квартири ОСОБА_8, підійшов до нього та запитав, з якої квартири він вийшов. Отримавши відповідь, що вийшов він саме із квартири № 10 запитав в того хлопця, що він там робив і чи ночував у ОСОБА_4, на що той в зухвалій формі щось йому відповів. Така поведінка незнайомого хлопця його образила і він штовхнув його правою рукою в груди і той, спіткнувшись за його ногу, впав на бетонне покриття сходової клітки. Після цього він ще кілька разів вдарив того хлопця кулаком в обличчя і з його носа почала текти кров. В той час із сусідньої квартири вийшла жінка і почала кричати на нього, сказала що викличе міліцію. Нічого не відповідаючи, він ще кілька разів вдарив потерпілого руками в область грудей і, побачивши біля його ніг мобільний телефон, забрав його і положив в кишеню своєї куртки. Побоюючись, щоб його не затримали працівники міліції, він швидко вийшов з під’їзду і почав вткати за ріг будинку. По дорозі мобільний телефон, який забрав у потерпілого, викинув.

Після цього випадку додому до батьків та до ОСОБА_4 він не приходив і вночі, 13 лютого 2008 року, разом із своїм знайомим з м. Бурштина поїхав на роботу в Чехію, де знаходився до 05 листопада 2008 року.

Стверджує, що удари потерпілому він наносив один і в цьому йому ніхто не допомогав. Вину визнає частково, оскільки мети заволодіти мобільним телефоном потерпілого в нього не було, а взяв він його випадково, грошей в потерпілого не викрадав.

В даний час він відшкодував потерпілому завдану шкоду, у вчиненому щиро розкаюється, просив суворо його не карати та не позбавляти волі.

Крім часткового визнання підсудним своєї вини, його винність доводиться показаннями потерпілого ОСОБА_5, свідків, протоколами слідчих дій, висновком судово-медичної експертизи.

Потерпілий ОСОБА_5 суду пояснив, що приблизно з середини літа

2007 року він знаходився у відрядженні в с. Сівка-Войнилівська калуського району, де ВАТ «Чернівецький трансміст» проводив роботи по спорудженню моста через р. Дністер. В грудні 2007 року в одному з магазинів м. Бурштина він познайомився з Воціховською г.И., яка працювала там продавцем. 09 лютого 2008 року він зустрівся з нею в м. Бурштині і залишився ночувати у її квартирі. Ранком 10 лютого 2008 року, близько 07 год. він вийшов з квартири ОСОБА_6, щоб їхати на роботу. Відчинивши двері, які ведуть на сходову клітку, побачив там двох незнайомих хлопців. Один з них, без будь- яких пояснень наніс йому удар рукою в обличчя. Від несподіваного удару він впав на бетонне покриття сходової клітки. Уже лежачого його продовжували бити. Бив як підсудний, так і другий хлопець, прізвище якого йому стало відомо пізніше - ОСОБА_9. Коли він лежав, ОСОБА_3, наносячи удари, став обшукувати його куртку, в правій кишені якої знаходився мобільний телефон та гроші в сумі 70 грн. Телефон з куртки ОСОБА_3 вирвав із силою, порвавши при цьому кишеню куртки. Із сусідніх квартир стали виходити мешканці будинку, які стали кричати на ОСОБА_3 та ОСОБА_9, говорили, що викликають міліцію. Після цього, забравши телефон та гроші ОСОБА_3 та ОСОБА_9 з під’їзду вийшли.

В даний час ОСОБА_3 відшкодував йому завдану шкоду і особливих претензій до нього він не має та не наполягає на суворості його покарання. Однак вважає, що до його побиття причетний ОСОБА_9, відносно якого досудовим слідством безпідставно відмовлено в порушенні кримінальної справи. В зв’язку з цим, просив справу направити на додаткове розслідування.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 суду пояснив, що 09 лютого 2008 року він знаходився в кафе «П’ятий елемент» в м. Бурштині. Близько 02 год. ночі разом із своїми знайомими дойшов до центру міста, а потім самостійно направився додому. В кафе випив приблизно 150 г горілки і коли йшов додому, втратив пам’ять. Прийшовши близько 06 год. ранку до себе виявив, що знаходиться на вул. С.Стрільців в м. Бурштині біля одного з під’їздів будинку № 8, а також відсутність шкіряної куртки, в яку був одягнутий. Він зайшов у під’їзд будинку, щоб шукати куртку, а також стукати в двері квартир, щоб отримати будь-яку інформацію про себе та з приводу втраченої куртки. Дійшовши до п’ятого поверху, став телефонувати своїй дружині, щоб не хвилювалася. В цей час нижче поверхом почув шум, та крики, характерні при бійці. На сходовий площадці третього поверху побачив, як біля дверей лежав незнайомий хлопець, а інший, теж незнайомий йому чоловік, наносив лежачому удари по туловищу. Він став відтягувати хлопця, який наносив удари лежачому чоловікові. Однак, той вирвався від нього, підбіг до лежачого і наніс йому ще кілька ударів по туловищу. В той час із сусідньої квартири вийшла жінка, яка стала кричати на всіх, та сказала, що викликає працівників міліції. Після цього хлопець, який наносив удари потерпілому вибіг з під’їзду. Він (ОСОБА_10) побіг за ним і, наздогнавши на виході з будинку запитав, що сталося. У відповідь почув нецензурну лайку в свою адресу. В цей час по дорозі йшли працівники міліції і побачивши їх, той хлопець почав втікати. Він (свідок) теж налякався і почав йти геть, але пізніше був затриманий працівниками міліції. Потерпілого він жодного разу не вдарив, а навпаки, намагався йому допомогти.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що в кінці 2007 року вон^ познайомилася з ОСОБА_5 і він кілька разів бував у неї вдома. 09 лютого 2008 року вона зустрілася з ним і той залишився ночувати в неї в квартир; ОСОБА_5 10 лютого 2008 року ОСОБА_5 вийшов з квартири і через деякий час вона почула в коридорі крики і лайку нецензурними словами. Колі: привідкрила двері, побачила в коридорі ОСОБА_5 та ОСОБА_3, якого знає близько трьох років і з яким перебувала в близьких стосунках Зрозумівши, що між хлопцями назріває бійка, повернулася в квартиру . зателефонувала в міліцію. Повернувшись до дверей та не відчиняючи їх почула, як ОСОБА_3 запитував у ОСОБА_5І.І., чи має він її (свідка номер мобільного телефону, а потім чула як ОСОБА_5 говорив ОСОБА_5} М.В., щоб той не забирав його мобільний телефон. Через деякий час в її двер: постукала сусідка ОСОБА_10, яка сказала що прийшли працівники міліції. Вона вийшла з квартири і побачила в коридорі ОСОБА_5, в якого під оком була сильна гематома, сам він був у крові. ОСОБА_3 в той час уже в коридорі не було. Після цього вона провела ОСОБА_5 до його товариша, який проживає в м. Бурштині.

Свідок ОСОБА_10 JI.K. суду пояснила, що вона проживає на першому поверсі будинку № 8 по вул. С.Стрільців, 8 в м. Бурштині. Ранком 10 лютого

1) року, близько 06 год. вона почула в під’їзді вище поверхом шум та крики, характерні для бійки. Вона піднялася вище по сходах і на сходовій клітці третього поверху побачила ОСОБА_9, який стояв безпосередньо на сходовій клітці і був одягнутий тільки в кофту. По його зовнішньому вигляді зрозуміла, що той перебуває в стані алкогольного сп’янінняна. В коридорі, який веде до двох квартир побачила, як молодий хлопець, одягнутий в шкіряну куртку наносив удари ногами по тілу ще одному хлопцеві, який лежав на підлозі коридору. Вона піднялася на сходову клітку і стала кричати та говорити хлопцеві, який наносив удари, щоб він припинив бійку, на що той не реагував і продовжував бити лежачого. В той час на коридор вийшла мешканка однієї з квартир третього поверху - ОСОБА_11, яку вона попросила, щоб та викликала працівників міліції. Після цього хлопець, який бився та ОСОБА_9 пішли по сходах вниз та вийшли з під’їзду. Потерпілий був сильно побитий і хотів в неї помитися. Вона запитала в нього, звідки він вийшов і коли той вказав на квартиру № 10 вона постукала у двері і після того, як з квартири вийшлв ОСОБА_4 сказала останній, щоб та забрала потерпілого.

З вигляду ОСОБА_9 вона знає, але особисто не бачила, щоб той бив потерпілого. Одяг його був без слідів крові, а сам він перебував у стані сп’яніння. Коли підсудний бив потерпілого, ОСОБА_9 стояв поряд, тримав руки в кишенях. Також вона не бачила, щоб підсудний щось брав у потерпілого.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні дала аналогічні показання, що й свідок ОСОБА_10 і теж ствердила суду, що не бачила, щоб ОСОБА_9 бив потерпілого.

З висновку судово-медичної експертизи за № 193/29-Е від 21.09.2008 року (а.с. 70 - 72) вбачається, що у ОСОБА_5 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, забій лівого очного яблука з підкон’юктивальним крововиливом лівого ока, ускладненим травматичним мідріазом зліва, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров’я, а також забій м’яких тканин в ділянці голови з травматичним набряком, синцями і саднами в цій ділянці, забій м’яких тканин в ділянці лівої кисті з травматичним набряком і підшкірною гематомою в цій ділянці, забійні рани обличчя, підшкірна гематома лівої сідниці, які відносяться до легких тілесних ушкоджень і які утворилися від дії тупих твердих предметів.

За наведених вище у вироку доказів та обставин справи в їх сукупності суд вважає, що дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ст. ст. 296 ч. 1 та 187 ч.І КК України, оскільки він вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, а також вчинив розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу і винність його в цьому повністю доведена в судовому засіданні.

Твердження потерпілого ОСОБА_5 про те, що до його побиття причетний також ОСОБА_9 спростовується постановою слідчого від 10.06.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_9, поясненнями самого ОСОБА_9, свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, протоколом оголошення потерпілому про закінчення попереднього слідства і ознайомлення його з метеріалами справи, копією постанови Галицького районного суду від 03.02.2010 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_5 на постанову слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи, яка ухвалою суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області від 18.03.2010 року залишена без змін.

Призначаючи підсудному покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який у вчиненому розкаюється, сприяв розкриттю злочину, відшкодував потерпілому завдану шкоду і той не наполягає на суворості покарання підсудному.

Як особа, за місцем проживання підсудний характеризується позитивно.

З врахуванням вищенаведених обставин, які пом’якшують покарання і в сукупності істотно знижують фактичну ступінь тяжкості вчиненого злочину суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання з випробуванням.

При цьому остаточне покарання ОСОБА_3 слід призначити за сукупністю вчинених злочинів згідно ст. 70 КК України.

Позов прокурора слід задовольнити та стягнути з підсудного в користь Бурштинської міської лікарні витрати за проведене лікування потерпілого від злочину.

Керуючись ст.ст. 323, 324, 327 КІЖ України суд, -

засудив:

ОСОБА_3 визнати винним за ст. ст. 296 ч.І та 187 ч. 1 КК України і призначити йому покарання:

· за ст. 296 ч. 1 КК України - два роки обмеження волі;

· за ст. 187 ч.І КК України - три роки позбавлення волі.

Згідно ст. 70 КК України ОСОБА_3 визначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим і остаточно призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі..

Застосувавши ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком тривалістю два роки, зобов’язавши його не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та періодично з’являтися в цей орган для реєстрації.

Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_3 залишити раніше обраний- підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь Бурштинської міської лікарні 853 грн. витрат на лікування потерпілого від злочину.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 15 діб з часу проголошення вироку через Галицький районний суд.

Суддя:ОСОБА_12