Справа № 22-а-37/07 Головуючий в 1 інстанції Кухтей Р.В.
Категорія-38 Доповідач Расевич C.I.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У ХВАЛА
іменем України
8 лютого 2007 року м. Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в
складі:
головуючого - судді Расевича С.І.,
суддів Киці С.І., Шевчук Л.Я.
при секретарі Гордійчук І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Волинського державного університету ім. Л. Українки про скасування рішення вченої ради за апеляційною скаргою позивача на ухвалу судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 грудня 2006 року. Особи, які беруть участь у справі: позивач - ОСОБА_1;
відповідач - Волинський державний університет імені Лесі Українки; представник відповідача - Качан Тетяна Петрівна. Колегія суддів
встановила:
Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 грудня 2006 року позовна заява ОСОБА_1 до Волинського державного університету ім. Л. Українки про скасування рішення вченої ради залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
В апеляційній скарзі позивач, покликаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати.
Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а ухвала зміні з таких підстав.
Залишаючи позовну заяву без руху, суддя виходив з того, що позивачем не сплачено судовий збір і не подано доказів щодо звільнення від його сплати, а також не зазначено докази, про які позивачу відомо і які можуть бути використані судом.
Відповідно до підпунктів 1 і 2 п. З Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита і при цьому розмір судового збору визначається відповідно до підпункту „б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито", крім випадків, встановлених підпунктом 3 цього пункту.
Згідно із підпунктом „б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито" за подачу до суду скарг за неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян сплачується державне мито в розмірі 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що становить 3,4 грн.
2
Оскільки при подачі позовної заяви судовий збір у зазначеному розмірі сплачено не було і докази про його сплату відсутні, суддя обгрунтовано в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначив, що слід сплатити судовий збір відповідно до вимог ч. З ст. 106 КАС України. Отже в цій частині ухвала судді є правомірною і такою, що відповідає нормам процесуального права.
Однак в частині не зазначення в позовній заяві доказів про які відомо позивачу і які можуть бути використані судом на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги суддя безпідставно зобов'язав позивача надати зазначені докази.
Із позовної заяви слідує, що ОСОБА_1 просив визнати незаконним рішення вченої ради і при цьому посилався на докази, які просив суд витребувати.
Крім того, відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 111 КАС України суддя при проведенні попереднього судового засідання з'ясовує, якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення, та встановлює строки для їх надання.
Таким чином ухвалу судді слід змінити, виключивши з неї посилання на зазначення доказів, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
Керуючись ст.ст. 199, 201,206 КАС України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 грудня 2006 року в даній справі змінити.
Виключити із мотивувальної частини зазначеної ухвали речення „Крім того на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються свої позовні вимоги, позивач не зазначає докази, про які йому відомі і які можуть бути використані судом".
В решті ухвалу залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.