ВІЙСЬКОВИЙ   СУД   СІМФЕРОПОЛЬСЬКОГО   ГАРНІЗОНУ

ВИРОК ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

16 січня 2007 року                                                                                                     м. Феодосія

Військовий суд Сімферопольського гарнізону під головуванням

судді                                                                                                   Лівійського СВ.

при секретарі                                                                                     Мельниковій О.М.

за участю помічника військового прокурора Феодосійського гарнізону підпо­лковника юстиції Кирюхіна C.O., потерпілого ОСОБА_2, підсудного ОСОБА_1 і його захисника-адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкри­тому судовому засіданні в приміщенні клубу частини в присутності особового складу кримінальну справу за обвинуваченням матроса військової частини А 0550

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, грома­дянина України, з повною серед­ньою освітою, раніше не судимого, не одруженого, призваного на війсь­кову службу в листопаді 2005 року Петропавлівським обєднаним рай-віськкоматом,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 406 КК України,

встановив:

Біля десятої години 24 листопада 2006 року в розташуванні частини ОСОБА_1 з надуманих підстав наніс матросу ОСОБА_2, з яким у відно­синах підлеглості не знаходився, удар рукою у вухо, чим заподіяв легкі тілес­ні ушкодження.

В судовому засіданні підсудний винним себе у скоєному визнав повніс­тю і пояснив, що насильство до потерпілого застосував з надуманих підстав.

Суд, оскільки проти цього не заперечували учасники судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин спра­ви, які ніким не оспорювались.

Порушення ОСОБА_1 статутних правил взаємовідносин між військово­службовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що виявилось у заподіянні легкого тілесного ушкодження суд кваліфікує за ч. 2 ст. 406 КК України.

При призначенні покарання підсудному, суд бере до уваги , що він з 13 років виховувався без матері та належного виховання не отримав до при-зиву на військову службу навчався в училищі та характеризується позитивно. Виключнго з позитивного боку характеризувався підсудний і командуванням по службі.

В якості ж обставин, що пом'якшують покарання і істотно знижують сту­пінь тяжкості вчиненого злочину, суд визнає щире каяття підсудного у скоє­ному.

Виходячи з наведених обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд приходить до висновку про можливість перейти ОСОБА_1у до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного у санкції ч. 2 ст. 406 КК України, у вигляді арешту, що на думку суду є необхідним і достатнім для виправлення засудженого.

Керуючись ст.ст. 321-323 КПК України військовий суд,

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 406 КК України, на підставі якої, із застосуванням ст. 69 КК України, та на підставі ст. 60 КК України призначити йому покарання у вигляді арешту строком на 3 (три) місяці.

Строк покарання ОСОБА_1 рахувати з часу його прибуття на гаупт­вахту для відбування покарання.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 - нагляд командуван­ня частини - до набрання вироком законної сили залишити без змін.

На даний вирок сторонами може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Військово-Морських Сил через військовий суд Сімферо­польського гарнізону протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошен­ня.