Справа №2-а-1401/2009р.

                                                              ПОСТАНОВА 

                                                          ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

   25 серпня  2009 року Чугуївський міський суд Харківський області у складі: головуючого – судді Слурденко О.І., при секретарі Шиловій І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чугуєві адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  про визнання неправомірною постанову інспектора державної автомобільної інспекції про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України, -

                                                         

                                                             ВСТАНОВИВ:

 

  Позивач подав до суду адміністративний позов за яким просить визнати постанову інспектора ДАІ по справі про адміністративне правопорушення від 11.05.2009 року  та  накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 255 гривень  за вчинення порушення Правил дорожнього руху України неправомірною.  

  Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказав,  що 07 серпня 2009 року  поштовим листом він отримав постанову серії НОМЕР_1 по справі про адміністративне правопорушення складену 11.05.2009 року працівником ДПС ВДАІ м. Полтави ОСОБА_2  на підставі  фіксації спеціальним технічним засобом  в якій зазначено, що він, 09.05.2009 року о  17 год. 50 хв. по автомобільній дорозі Київ-Харків, 319 км. в с. Циганське Полтавського району, автомобіль  марки Мазда-6  державний номер НОМЕР_3, рухався зі швидкістю  96 км/год,  перевищуючи встановлену швидкість більш як на 20 км/год., чим   порушив п. 12.4. Правил дорожнього руху України. Цією постановою  на нього було накладено штраф в розмірі 255 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.122 КУпАП.

   Однак, за надісланому позивачу фотознімком  не можливо встановити напрямок руху самого автомобіля та чи рухається він взагалі. На  якій саме автомобільній дорозі була зроблена фіксація. А відсутність будь-якого дорожнього знаку на знімку, ставить під сумнів те, що фото-фіксація дійсно була зроблена саме на дорозі Київ-Харків, 319 км. в с. Циганське Полтавського району.

   Окрім того, прилад «Візир» ОСОБА_2  на який посилається в постанові відповідач, відповідно до методичних рекомендацій по роботі з ним, не є засобом автоматичної фіксації тому за своїми технічними можливостями може фіксувати швидкість будь-якого іншого автомобіля, який рухається поруч.

   Також у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію, бо до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів.

Тому, позивач просить визнати постанову про накладення адміністративного штрафу неправомірною та скасувати її.

  Відповідач до судового засідання не прибув, про час, дату та місце судового розгляду були належним чином повідомлений, тому у відповідності до вимог ч.4 ст.128 КАС України суд розглядає справу на підставі наявних в неї доказів.

  Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд надходить до наступного.

  На позивача інспектором ДПС ВДАІ м. Полтави 11.05.2009 року була  складена постанова серії НОМЕР_1   по справі про адміністративне правопорушення в якій зазначено: «09.05.2009 року о  17 год. 50 хв. по автомобільній дорозі Київ-Харків, 319 км. в с. Циганське Полтавського району, автомобіль  марки Мазда-6  державний номер НОМЕР_3, який належить Григоренко Д.Л. рухався зі швидкістю  96 км/год,  перевищуючи встановлену швидкість більш як на 20 км/год.» Цією постановою  на нього було накладено штраф в розмірі 255 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.122 КУпАП.  Дана постанова була складена на підставі  фіксації спеціальним технічним засобом «Візір» НОМЕР_2 ,  фото якої позивач також отримав.

   Позивач не заперечує, що на надісланому йому фото, дійсно зображено автомобіль марки Мазда-6  державний номер НОМЕР_3.

Але, за надісланим йому  фотознімком, де проглядається номер авто, не можливо  встановити чи дійсно він рухається, чи він стоїть на місці. Також не можливо встановити напрямок руху автомобіля  та на якій саме частині автомобільної дороги  чи швидкісної автомагістралі зроблена фіксація.

   Згідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

   Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до відповідальності.  Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є данні про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладання розгляду справи. Такого права позивач був позбавлений, оскільки не був повідомлений про час і місце розгляду справи, а саму постанову отримав поштовим листом лише 07.08.2009 року.

   Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право зокрема: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто  чи за дорученням.

   Відповідно до положень КУпАП, Закону України «Про дорожній рух», у разі порушення Правил дорожнього руху України, водій повинен бути зупинений, постанову складено на місці, а у випадку  незгоди з порушенням – повинен бути складений протокол, у порядку передбаченому ст. 256 КУпАП, із зазначенням відомостей про особу, що скоїла правопорушення, пояснень цієї особи та роз’ясненням її права на правову допомогу та на право оскарження даної постанови.

   Відповідно до ч.2 ст.254, 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення , у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Частиною 6 ст.258 КУпАП, передбачений  випадок коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, зокрема, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функцію фото-і кінозйомки,відеозапису.

   Відповідно до методичних рекомендацій по роботі з радіолокаційним відео записуючим вимірювачем швидкості  «Візир», цей прилад не є засобом автоматичної фіксації. В розділі 2 даної інструкції «Основні технічні характеристики» визначено, що прилад працює виключно у режимі вимірювання швидкості як «стаціонарний»,  або  «патрульний».    Пристрій «Візир» має регулювання полю зору: воно може бути спеціально звуженим при використання прибору, щоб в нього не потрапили сусідні автомобілі, що може слугувати причиною фіксації швидкості іншого автомобіля, який рухався поруч, але не потрапив до поля зору прибору.

  Крім того, прилад має похибку +- 2 км/год, що підтверджується методичними рекомендаціями. Самими методичними рекомендаціями передбачена зупинка автомобіля, який перевищив швидкість. А саме фіксування порушення відбувається за допомогою натискання кнопки приладу співробітником ДАІ. Методи роботи, які передбачені методичними рекомендаціями також передбачають подальшу зупинку автомобіля порушника.

   Також у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фіксацію, які були налаштування приладу, яким вона проводилася, які були погодні умови, тощо. Це має суттєве значення для встановлення провини та повинно бути зафіксовано в постанові, оскільки пунктом 13.2 Інструкції з діяльності підрозділів ДПС Державтоінспекції МВС України (затвердженої наказом МВС № 1111 від 13.01.2006 року) встановлено, що до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються тільки співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ДПР необхідно мати відомості про цих співробітників та про те, вивчали вони інструкцію з експлуатації цього приладу та чи склали залік за її знання.

    Пристрій «Візир» має регулювання полю зору: воно може бути спеціально звуженим при використання прибору, щоб в нього не потрапили сусідні автомобілі, що може слугувати причиною фіксації швидкості іншого автомобіля, який рухався поруч, але не потрапив до поля зору прибору.

  У відповідності до ст.ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результат може бути використаний у якості доказів по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника вимірювальної техніки. Згідно до листа № 8/1-817 від 25.03.2009 року Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України пристрій «Візир» процедур державної експертизи або сертифікації не проходив. Зробити висновок щодо неможливої довільної зміни отриманих за допомогою пристрою відомостей, їх коригування несанкціонованого доповнення можна лише у разі позитивних результатів державної експертизи або сертифікації.

   Таким чином, показання приладу «Візир» не можуть бути допустимими доказами по справі, що унеможливлює визначення складу адміністративного правопорушення і тягне за собою неправомірність постанови про накладення адміністративного стягнення.

   На підставі викладеного та керуючись ст.ст.158-163 КАС України, ст.ст. 256, 258, 268, 287-289 КУпАП, суд  -

                                                         ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора  ДПС ВДАІ м. Полтави ОСОБА_2  про визнання неправомірною  постанови по справі про  адміністративне правопорушення – задовольнити.

Визнати протиправною постанову серії НОМЕР_1  по справі про адміністративне правопорушення від 11.05.2009 року стосовно   ОСОБА_1   та визнати її не чинною з моменту складення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського адміністративного апеляційного суду шляхом подачі через суд першої інстанції у 10-ти денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подачею після цього протягом 20 днів апеляції або у порядку ч.5 ст.186 КАС України.

                                     

                                          Суддя: