ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а-982/08
02 вересня 2008 року Львівський окружний адміністративний суд
в складі : головуючого - судді Дем'яновського Г.С.,
при секретарі Хома Ю.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту Яворівської райдержадміністрації про нарахування і виплату соціальної грошової допомоги.
в с т а н о в и в :
Адміністративний позивач -ОСОБА_1. звернулась з позовом до Управління праці та соціального захисту Яворівської райдержадміністрації про стягнення грошової допомоги,покликаючись на те,що їй ,як учаснику війни відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 року з доповненнями щорічно до 05 травня має виплачуватись одноразова грошова допомога в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. В 2005-2006рр й виплатили 100 грн., 2007 році їй виплатили 55 грн ,а повинні були виплатити :
2005 рік- 332 грн. х 3 = 996 грн.,2006 рік-359 грн .х 3 = 1077 грн.,
2007 рік-410 грн.х3=1230 грн. і таким чином їй недоплачено 3148 грн. ,які вона і просить стягнути.
В судовому засіданні представник позивачки позов підтримав повністю,доповнивши ,що просить нарахувати і виплатити допомогу. .
Представник відповідача в судове засідання не з'явився ,подав заперечення ,в яких просить в позові відмовити,врахувати пропущений строк звернення до суду,справу слухати в його відсутність. Суд вважає,що справу слід розглядати в відсутність представника відповідача.
Вислухавши пояснення сторін,перевіривши інші докази, зібрані в справі, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту Яворівської райдержадміністрації про стягнення грошової допомоги. підлягає до задоволення частково з наступних підстав:
-з посвідчення вбачається,що ОСОБА_1 є учасником війни і відповідно до ст.14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і має право на одержання щорічної разової грошової допомоги до 05 травня кожного року у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком,
-відповідачем виплачено ОСОБА_1 лише 100 грн.за 2005\06 рр. і 55 грн.за 2007 рік.
- управління праці та соціального захисту-відповідач по справі відмовило позивачці в отриманні одноразових допомог,мотивуючи це тим,що видатки вони проводять лише в межах бюджетних асигнувань.
Суд вважає,що означене рішення є частково неправомірним ,оскільки статтею 22 Конституції України визначено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Це ж підтверджено Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року по справі №1-29\2007 ,де зазначено,що зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України. У статті 64 Конституції України вичерпно визначено такі випадки і обмеження прав і свобод громадян,які закладені в Закон України „Про державний бюджет” ,не можуть бути підставою для невиплати учасникам війни одноразових грошових допомог в повному обсязі. Оскільки рішення Конституційного Суду України має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами,які виникли внаслідок положень статей зазначених законів, то суд вважає, що соціальні гарантії учасникам війни не можуть бути обмежені або скасовані іншими правовими актами.
Верховний Суд в своєму листі 14.07.2006 року №1-5\400 надав роз'яснення, що реалізація особою права на отримання бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, судами не повинні прийматися до уваги, у випадках, коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права. Тому суд не приймає до уваги заперечення відповідача про невиділення бюджетних асигнувань та інші
Однак,разом з тим, суд вважає,що позовні вимоги можуть бути задоволені лише в межах виплат 2007 бюджетного року,оскільки в 2005-2006 рр. Конституційний Суд України не розглядав питань відповідності Конституції України норм Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік” і норм Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік” і таким чином слід зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Ярорівської райдержадміністрацїї Львівської області нарахувати та виплатити позивачці одноразову грошову допомогу за 2007 рік в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком,яка діяла на момент строку виплати допомоги,а в решті позову відмовити.
Визначаючи розмір соціальної допомоги,яка підлягає виплаті ,суд виходить з вимог ст.62 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік” з наступними змінами та доповненнями,де зазначено,що для осіб які втратили працездатність,розмір прожиткового мінімуму,що у відповідності до ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне страхування” тотожній з мінімальним розміром пенсії за віком,станом на день виплати згаданої разової допомоги становить 410 грн.06 коп. Таким чином позивачці в 2007 році повинні були виплатити 1230 грн.18 коп.,а виплатили 55 грн.,то їй належить отримати ще 1175 грн.18 коп.
Оскільки відповідач наполягає на застосуванні пропущеного строку звернення до адміністративного суду,то суд вважає,що хоча і позов розглядається по суті,це є також підставою для відмови в позові в частині ,що стосується виплат за 2005-2006 рр.,оскільки позивачка не навела поважних причин для поновлення пропущеного строку,знаючи про порушення свого права в 2005-2006 рр..
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7, 14, 23, 86, 94, 99, 100, 158,159,160, 161, 163, 162, 128 КАС України, Законом України „Про статус ветеранів війни,гарантїї їх соціального захисту” від 22.10.1993 року, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року по справі №1-29\2007 ,суд
п о с т а н о в и в :
Позов задоволити частково. Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Яворівської райдержадміністрації Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1одноразову грошову допомогу за 2007 рік в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. тобто з врахуванням часткової виплати стягнути з управління праці та соціального захисту населення Яворівської райдержадміністрації Львівської області на користь ОСОБА_1 1175 грн.18 коп. В решті позову відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок Державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського адміністративного апеляційного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови суду і подання після цього протягом 20-днів апеляційної скарги з поданням її копії до Львівського адміністративного апеляційного суду.
Суддя: Дем'яновський Г.С.