Справа №2-1786/2009р.

                                                                           РІШЕННЯ

                                                                  ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

  12 серпня 2009 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі: головуючого – судді Слурденко О.І., при секретарі Шиловій І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до виконкому Чугуївської міської ради про визнання права власності на забудову приміщення гаражу в порядку спадкування за законом, -

                                                                        ВСТАНОВИВ:

  Позивачка звернулася з позовом до суду к відповідачу про визнання за нею права власності на самочинне збудоване приміщення гаражу на території провулку Правди міста Чугуєва, оскільки її чоловік ОСОБА_2  як інвалід Великої Вітчизняної війни, за рішенням виконкому Чугуївської міської ради за НОМЕР_1  від 14.12.1981 року отримав дозвіл на будівництво гаражу і йому була виділена відповідна земельна ділянка для цього. За цим рішенням йому було дозволено оформлення та виготовлення технічної документації на гараж, зроблений відвід земельної ділянки на якої розташована будівля гаражу, видане технічне завдання та акт вибору і обстеження земельної ділянки для розташування об’єкта. Вони разом із чоловіком побудували гараж у восьмидесяті роки і до наступного часу вона володіє та користується гаражем. У 2003 році її чоловік помер, але   будівництво яке було зроблене на земельній ділянці, що була надана йому в встановленому порядку дає право на нерухоме майно, тому просить суд визнати за нею право власності на забудову гаражу, що необхідно їй для оформлення та виготовлення технічної документації і юридичного закріплення права власності на нерухоме майно.

  Представник відповідача до судового засідання не з’явився, про час та дату розгляду справи повідомлявся своєчасно, але надав суду письмову заяву про визнання позову, тому суд вважає можливим розглянути справу за наявністю наданих позивачем матеріалів, вважаючи їх достатніми для встановлення меж та природи правовідносин між сторонами.

  Заслухавши позивачку, дослідивши матеріали справи, суд надходить до наступного.

  Згідно ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земляній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під вже збудоване нерухоме майно.

  Як встановлено в ході судового розгляду справи, у 1981 році позивачкою разом із чоловіком було збудоване приміщення гаражу на території міста Чугуєва по провулку Правди, на землі належної Чугуївській міській раді. Будівля була збудована за належним дозволом та за відповідним відводом земельної ділянки для цієї мети у порядку який діяв на той момент, але не введена в експлуатацію. Тобто ця будівля не є самочинним будівництвом, а є об’єктом нерухомого майна не введеним в експлуатацію. У 1981 році виконком Чугуївської міської ради рішенням НОМЕР_1  від 14.12.1981 року чоловіку позивачці надав дозвіл на будування приміщення гаражу та відвів земельну ділянку для цієї мети. Вона разом із чоловіком збудувала гараж, стала їм користуватися та розпоряджатися як своїм нерухомим майном. Але вони у діючому на той час порядку не склали акт вводу будівлі в експлуатацію та не зареєстрували право власності у Чугуївському МБТІ, оскільки тоді таке право власності не реєструвалося. В 2003 році чоловік позивачки помер і вона в порядку успадкування та в порядку спільно нажитого майна подружжя має право на це нерухоме майно. У відповідності до ст.331 ЦК України право власності на новостворене майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва. Згідно п.п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо до цивільних правовідносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Таким чином, позивачка у порядку спільно нажитого майна подружжя є власником половини гаражу і має право на успадкування другої половини гаражу після смерті чоловіка. Об’єкт нерухомого майна на який претендує позивачка збудований на підставі відповідного дозволу та відводу земельної ділянки в порядку який діяв у восьмидесятих роках і може бути визнаний об’єктом права власності та як таким, що введений в експлуатацію з відповідною реєстрацію в МБТІ та виготовленням технічної документації.

  На підставі викладеного і керуючись ст.ст.10,11,209,212,214,215 ЦПК України, ст.331 ЦК України, суд –

                                                                          ВИРІШИВ:  

Визнати право власності на збудований гараж розташований по провулку Правди міста Чугуєва Харківської області  -  за ОСОБА_1  у порядку спільно нажитого майна подружжя та у порядку успадкування після смерті чоловіка.

Вважати збудований гараж введеним в експлуатацію та зобов’язати Чугуївське МБТІ зареєструвати право власності на ім’я ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області шляхом подачі через суд першої інстанції у 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подачею після цього протягом 20 днів апеляції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

                                           Суддя: