Справа №2-117/2009р.

                                                                   РІШЕННЯ

                                                            ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

  14 серпня 2009 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі: головуючого – судді Слурденко О.І., при секретарі Шиловій І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чугуєві цивільну справу за позовом виконкому Чугуївської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2   ОСОБА_3  та ОСОБА_4  про визнання осіб як такими що втратили право користування житлом,  -

                                                                  ВСТАНОВИВ:

  Позивач звернувся із позовом до відповідачів про визнання осіб як такими, що втратили право користування кімнатою гуртожитку у зв’язку з тим, що вони понад шість місяців без поважних причин не проживають та не користуються житлом.

  В позовній заяві він вказав та у судовому засіданні його представник пояснив, що на підставі ордеру на житлову площу у гуртожитку за НОМЕР_1  від 02.07.1990 року ОСОБА_1  і його сім’ї у складі дружити та двох дітей була надана кімната АДРЕСА_1  загальною площею 17,2 кв. метри за рішенням адміністрації ВАТ „Чугуївській завод паливної апаратури”. В наступному за рішенням сесії Чугуївської міської ради від 26.11.2004 року будівля гуртожитку була прийнята у комунальну власність міської громади та передана на баланс КЖРЕП Чугуївської міської ради. В результаті неодноразових перевірок працівниками КЖРЕПу було встановлено що відповідачі в кімнаті гуртожитку не проживають, кімната стоїть зачинена, вони нею не користуються протягом року з червня 2007 року. За складаними актами цих перевірок у 2008 році ці обставини були зафіксовані і оскільки відповідачі не проживають в гуртожитку понад шість місяців без поважних причин, просить суд у порядку ст.ст.71,72,109 ЖК України визнати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ., ОСОБА_3 . та ОСОБА_4  як такими що втратили право користування житлом.

  Відповідачі позов не визнали і надали право представляти їх інтереси у суді одному ОСОБА_1 . В судовому засіданні ОСОБА_1  пояснив, що вони фактично не тільки проживають в кімнаті гуртожитку та користуються нею, але і проводять капітальний ремонт, як самої кімнати так і санвузла секції де розташовані кімнати за НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3  та НОМЕР_4  Протягом 2007-2008 років вони не з одним із працівників КЖРЕПу не спілкувалися, в актах наданих позивачем не приймали участь їх сусіди по вказаних кімнатах. До обстеження їх кімнати на предмет встановлення проживання були залучені жильці з кімнат з інших поверхів, які практично не могли і не можуть знати проживає хто-небудь в їх кімнаті чи ні. Тоді як їх сусіди по кімнатах за НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3  можуть реально підтвердити вказані обставини. Просить суд відмовити в позові.

  Заслухавши сторони, допитавши свідків та працівників КЖРЕПу, суд надходить до наступного.

  Порядок користування гуртожитками встановлений Главою 4 Житлового кодексу України і до цих правовідносин не застосовуються норми ст.ст.71 та 109 ЖК України на які посилається позивач, оскільки ці норми стосуються наймачів та членів їх сімей. Як вбачається із наданої копії ордеру за НОМЕР_1  від 02.06.1990 року сім’ї ОСОБА_1  була надана для проживання кімната НОМЕР_4  в гуртожитку ВАТ „Чугуївський завод паливної апаратури”, а у 2004 році за рішенням сесії Чугуївської міської ради даний гуртожиток був прийнятий в комунальну власність територіальної громади міста Чугуєва і його статус гуртожитку залишився до наступного часу.

  У відповідності до вимог ст.132 ЖК України можуть бути виселені з гуртожитків сезоні, тимчасові працівник і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи, що вчились у навчальних закладах і вибули з них, без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв’язку з роботою чи навчанням. Інших працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку в зв’язку з роботою, може бути виселено без наданя іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину. Осіб які припинили роботу з інших підстав, а також перелічених у ст.125 ЖК України, може бути виселено лише з наданням їм іншого житлового приміщення.

  Надаване громадянам у зв’язку з виселенням з гуртожитку інше жиле приміщення має відповідати вимогам, передбаченим частиною другою ст.114 ЖК України.

  Осіб, які проживають у гуртожитках, виселяють також у разі знесення будинку або переобладнання будинку (жилого приміщення) в нежилий, а також якщо будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом. При цьому виселюваним надається інша жила площа в гуртожитку або інше жиле приміщення.

  У відповідності до ст.125 ЖК України без надання іншого житлового приміщення у випадках, зазначених у статті 124 ЖК України, не може бути виселено з службових приміщень осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надала їм службове приміщення не менш як десять років. Тобто на гуртожитки розповсюджується правили користування службовими приміщеннями. А позивач прийнявши у комунальну власність гуртожитки фактично зобов’язався виконувати ці вимоги закону та забезпечувати прав їх жильців.  

  Як вбачається відповідач пропрацював на підприємстві, від якого отримав гуртожиток, більш ніж десять років, і за таких обставин його із сім’єю можливо виселити тільки із наданням іншого жилого приміщення.

  За показами відповідача та свідків – сусідів по кімнатах однієї секції, відповідачі фактично проживають в своєї кімнаті, мають там майно та меблі, проводять капітальний ремонт санвузла секції за свої кошти. Надані позивачем акти: від 20.06.2008 року про перевірку від 17.06.2008 року, від 07.07.2008 року про перевірку від 14.05.2007 року та від 07.07.2008 року про перевірку 04.07.2008 року, викликають у суду сумніви щодо правдивості фактичних даних цих перевірок, оскільки вони складені протягом двох тижнів 2008 року одними і тими ж особами та за участю жильців гуртожитку з інших поверхів та секцій які не можуть знати жильців спірної кімнати. У гуртожитку відсутній комендант або інша посадова особа, яка б мала постійне місце знаходження у гуртожитку або інформаційна дошка про місце знаходження такої посадової особи. Як пояснив представник позивача, відповідачам не передавалася будь-яким чином інформація про проведення перевірок та вимоги про явку до адміністрації КЖРЕПу для дачі пояснень на предмет проживання у гуртожитку, більш того оплата за користування гуртожитком та комунальні послуги сплачуються відповідача своєчасно і не якої заборгованості у них немає. За таких обставин суд доходить до висновку, що позивач не навів доказів та підстав для виселення відповідачів з гуртожитку.        

  Керуючись ст.ст.10,11,209,212,214,215,218 ЦПК України, ст.ст.124,125,127-132 ЖК України, суд –

                                                                     ВИРІШИВ:

  В позові виконкому Чугуївської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2   ОСОБА_3  та ОСОБА_4  про визнання осіб як такими що втратили користування житлом – відмовити.

  Рішення може бути оскаржене до судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області шляхом подачі через суд першої інстанції у 10-денний строк з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подачею після цього протягом 20 днів апеляції або у порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

                                             Суддя: