Миронівський районний суд Київської області
м. Миронівка, вул. Першотравнева, 3, 08800, (04574) 5-56-68
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К РА Ї Н И
8 грудня 2010 року м. Миронівка
Миронівський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Биби Ю.В.,
при секретарі -- ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миронівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю та виселення з будинку,—
ВСТАНОВИВ:
Позивач, звернувшись до суду з вказаним позовом, просив суд зобов'язати відповідачів по справі не чинити перешкод йому в здійснення права власності на житловий будинок № 179 по вул. Комсомольській в м. Миронівка Київської області шляхом зняття з реєстрації із зазначеного будинку, виселити відповідачів з зазначеного будинку без надання іншого житлового приміщення.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є власником житлового будинку в м. Миронівка по вул. Комсомольській № 179. В належному йому будинку проживає відповідачка ОСОБА_3 та її син ОСОБА_4
Він нетривалий час проживав з відповідачкою по справі в цивільним шлюбом. В подальшому їхні стосунки припинились, відповідачка почала вести аморальний спосіб життя, періодично без будь-яких попереджень на тривалий час виїжджає з місця реєстрації в невідомому напрямку. На даний час вони не проживають з відповідачкою та її сином однією сім'єю, спільного бюджет не ведуть. Він неодноразово просив відповідачку та її сина виселитись з будинку. Між ним та ОСОБА_3 часто виникають конфлікти і систематичне порушення правил співжиття з боку відповідачки, робить неможливим проживання з ними в одному будинку.
Крім того відповідачка на даний час перебуває в зареєстрованому шлюбі ОСОБА_5
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та посилався на обставини, викладені в позовній заяві, проте зазначив, що відповідачка та її син вселилась у вказаний будинок як члени його сім"ї і з ними він проживав однією сім"єю з 1995 року.
Відповідачка ОСОБА_6 та її представник позовні вимоги не визнали та надали заперечення в яких зазначила, що вона з позивачем проживала в фактичних шлюбних стосунках з 1995 року, за період спільного проживання вони придбавали майно, і ростили сина ОСОБА_7 спільного проживання зафіксовано в будинковій книзі.
16 грудня 1995 року позивачем було куплено будинок, зареєстровано право власності за ним. Вказаний будинок купувався для сім"ї. За час спільного проживання вони зробили капітальний ремонт будинку, як зовні так і в середині. Вона своє працею та коштами приймала участь в реконструкції будинку. Під час спільного проживання вони тримали спільне господарство.
Під час спільного проживання вони також придбали автомобіль марки «Таврія», який був спочатку зареєстровано на неї, а потім на позивача.
На даний час позивач поставив її перед фактом про те, що він має намір привести в будинок іншу жінку та її двох дітей, а її з сином намагається позбавити житла. На їх відмову виселитись викликав працівників міліції. Відповідачка не вважає себе наймачем вказаного житла, оскільки вселялась у вказане житло як член сім»ї.
Відповідачка ОСОБА_3та її представник просили суд відмовити в позові.
Відповідач ОСОБА_8 в судове засідання не з"явився, просив справу розглядати без його участі, оскільки він на даний час перебуває на службі в збройних силах України
Заслухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши письмові матеріали справи, дослідивши докази в їх сукупності суд прийшов висновку, що вказаний позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Так ст.9 Житлового Кодексу України передбачено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений в праві користування жилим приміщенням інакше як і з підстав і порядку передбаченому законом.
В судовому засіданні встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу будинку від 16.12.1995 року позивач є власником будинку №179 по вул. Комсомольській в м. Миронівка, що підтверджується договором купівлі продажу будинку.
Як вбачається з оглянутого в судовому засіданні витягу з будинкової книги відповідачі зареєстровані у вказаному будинку з 5.06.1996 року, що підтверджується витягом з будинкової книги (а.с. 18,19.)
Як вбачається з показів сторін та допитаних судовому засідання свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, позивач придбав будинок вже під час спільного проживання з відповідачкою. Сторони під час спільного проживання проживали однією сім"єю разом зробили капітальний ремонт в середині та зовні будинку, що також підтверджується доданими до заперечення фотографіями. Під час спільного проживання сторони тримали господарство, що підтверджено обома сторонами в судовому засіданні. Під час спільного проживання позивач піклувався про сина відповідачки.
За таких обставин суд вважає, що відповідачі вселились в будинок як члени сім"ї власника житла та в установленому законом порядку зареєструвались і мають право на проживання у вказаному будинку.
Відповідно ст. 405 Члени сім"ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Член сім"ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім"ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або законом
Доводи позивача в тій частині, що відповідачка перешкоджає йому в здійсненні права власності на будинок, своєю аморальною поведінкою робить неможливим спільне проживання у вказаному будинку не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Так допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 заперечили, факти аморальної поведінки відповідачки, та зазначили, що причиною сварок, є наміри позивача привести в будинок іншу жінку. Суд не приймає до уваги довідки видані Миронівським РВГУ № 5534 від 10.09.2010 року та № 7508 від 30.11.2010 року, оскільки як вбачається з вказаних довідок, інформація про те що відповідачка ОСОБА_3 зловживає спиртними напоями була внесена зі слів самого позивача і нічим більше не підтверджена.
За таких обставин суд вважає, що доводи позивача, що відповідачі своїм систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одному будинку і мають бути виселені з будинку за правилами ст. 116 ЖК України не підтвердились в судовому засіданні і позовні вимоги є безпідставними.
Враховуючи викладене та керуючись ст.9 ЖК, ст.405 ЦК України ст. ст. 10 58, 59, 60, 212, 213, 214, 215, ЦПК України суд,
ВИРІШИВ:
В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю та виселення з будинку відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя підпис ОСОБА_12
Згідно з оригіналом
Суддя Ю.В. Биба