Єдиний унікальний номер 2-49/12

Номер провадження 2-49/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2012 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді - Мельника І.І.

секретаря - Матейко О.С.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідачів - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Галичі справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк (ПАТ КБ) «ПриватБанк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором кредиту в сумі 414293 грн. 12 коп., -

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк далі (ПАТ КБ) «ПриватБанк» звернулося до Галицького районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і просить стягнути з останніх в солідарному порядку в користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 51981.57 доларів США за кредитним договором № 98 КК від 22.05.2007 року, що за курсом 7.97 грн. відповідно до службового розпорядження НБУ складає 414293 грн. 12 коп.

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі і пояснив, що відповідно до укладеного договору № 98КК від 22.05.2007 року ОСОБА_3 отримав строковий кредит у розмірі 42000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15% на рік на суму залишку заборгованості з кредитом з кінцевим терміном повернення 21.05.2012 року.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється за графіком погашення кредиту та процентів згідно додатку № 1 до кредитного договору.

Протягом строку дії кредитного договору відповідач ОСОБА_3 систематично порушував термін сплати кредиту і процентів за користування ним, в зв’язку з чим, за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну сплату процентів на нього нараховані штрафні санкції, передбачені законом та умовами кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 та ч. 2 ст. 1054 ЦК України наслідками порушення боржником зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв’язку із зазначеними вище порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідач станом на 08 червня 2011 року має заборгованість по кредиту в сумі 51981.57 доларів США, а саме, поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів – 31931.29 доларів США; заборгованість по процентах за користування кредитом - 13637.40 доларів США; 3764.85 доларів США – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором; 31.35 штраф (фіксована частина); 2616.68 – штраф (процентна складова).

Зобов’язання за вказаним договором забезпечено договором поруки, укладеним з поручителем – ОСОБА_4

Відповідно до ст. 554 ЦК України боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Банк звертався до відповідачів щодо добровільного погашення заборгованості по кредитному договору шляхом направлення листів - вимог про необхідність дострокового погашення заборгованості, однак відповідачами заборгованість не була погашена.

Представник відповідача подав суду письмові заперечення, із змісту яких вбачається, що відповідачі позовні вимоги банку заперечують. При цьому, посилається на п. 3.1 кредитного договору, відповідно до якого виконання зобов’язань позичальника забезпечуються договором застави автотранспорту від 22.05.2007 року і в разі невиконання позичальником зобов’язань, забезпечених заставою, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави. Згідно п. 6 договору застави, в забезпечення виконання заставодавцем зобов’язань за кредитним договором заставодавець надав у заставу банку сідловий тягач та бортовий причіп, вартість яких сторони визначили в 233310 грн.

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави і має право за рахунок застави задовольнити свою вимогу в повному обсязі, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 2 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк.

Відповідно до акта прийому-передачі від 04.02.2010 року ОСОБА_3 передав банку предмет застави та поручив передати його на реалізацію по ринковій вартості, а виручені кошти направити на погашення заборгованості. При зверненні банку з даним позовом до суду вказані обставини позивачем враховані не були.

Заслухавши пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

Судом встановлено, що 22 травня 2007 року відповідач ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 51981.57 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15% річних з кінцевим терміном повернення 21 травня 20128 року. Протягом строку дії кредитного договору відповідач систематично порушував терміни сплати кредиту і процентів за користування ним.

Згідно представленого представником позивача розрахунку станом на 08 червня 2011 року заборгованість по кредиту і відсотках становить 51981.57 доларів США, яка складається: заборгованість по поверненню кредитних коштів – 31931.29 доларів США; заборгованість по процентах за користування кредитом - 13637.40 доларів США; 3764.85 доларів США – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором; 31.35 штраф (фіксована частина); 2616.68 – штраф (процентна складова).

Зобов’язання за вказаним договором забезпечено договором поруки, укладеним з поручителем – ОСОБА_4

Відповідно до ст. 554 ЦК України боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається з п. 3.1 кредитного договору, виконання зобов’язань позичальника забезпечуються договором застави автотранспорту від 22.05.2007 року і згідно п. 6 договору застави в забезпечення виконання заставодавцем зобов’язань за кредитним договором заставодавець надав у заставу банку сідловий тягач та бортовий причіп, вартість яких сторони визначили в 233310 грн.

З копії акта прийому-передачі від 04 лютого 2010 року (а.с. 62) вбачається, що ОСОБА_3 передав банку предмет застави та поручив передати його на реалізацію по ринковій вартості, а виручені кошти направити на погашення заборгованості. Як зазначено в акті, на момент передачі сідловий тягач та бортовий причіп були справними.

З висновку судової автотоварознавчої експертизи за № 51-04/12 від 20.06.2012 року (а.с. 104 – 120) вбачається, що ринкова вартість автомобіля «DAF XF 95.430 FТ», реєстраційний номер АТ 0453АК, з врахуванням характеристик, показників його стану, станом на момент передачі – 04 лютого 2010 року становила 183516 грн.

Виходячи з вищенаведеного суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, зменшивши суму боргу за кредитним договором з врахуванням вартості переданого позивачу в заставу автомобіля.

На підставі ст.ст. 526, 572-590, 1050, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст.ст. 213, 214, 215 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в солідарному порядку в користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 230777 грн. 12 коп. заборгованості за кредитним договором, а також 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, а всього стягнути 232597 грн. 12 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий:ОСОБА_6