Справа №22ц-1021/08                                                 Суддя першої інстанції Батченко О.В.

Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

22 травня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої                                                                              Буренкової К.О.

суддів:                                                                             Довжук Т.С., Козаченка В.І.,

при секретарі судового засідання Соколовій Н.М., без участі сторін,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою Вознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської області (далі - Прокурор)

на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 лютого 2008 p., постановлену по справі за позовом Прокурора в інтересах ОСОБА_1 до приватного підприємства „Ісіда" (далі - ПП „Ісіда") про стягнення заборгованості по орендній платі,

ВСТАНОВИЛА:

21 лютого 2008 р. Прокурор в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом до приватного підприємства „Ісіда" про стягнення 1006 грн. 32 коп. заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою на підставі договору оренди землі від 25 лютого 2005 р.

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 лютого 2008 р. позовну заяву повернуто Прокурору в зв'язку з непідсудністю справи цьому суду.

В апеляційній скарзі Прокурор просив ухвалу скасувати та передати матеріали до того ж суду для розгляду по суті, посилаючись на відсутність підстав для застосування правил виключної підсудності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву, суддя виходив з того, що відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, яким є також і земельна ділянка, пред'являються за місцем знаходження цього нерухомого майна.

Оскільки земельна ділянка, оренда якої призвела до виникнення спору, знаходиться на території Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, то на думку судді спір не підсудний Центральному районному суду м. Миколаєва.

Колегія суддів вважає, що такі висновки судді місцевого суду не тільки не суперечать вимогам процесуального законодавства, а й відповідають правилам виключної підсудності.

Так, з матеріалів позову вбачається, що адреса відповідача у м. Миколаєві є житловою квартирою, а тому є лише місцем реєстрації підприємства. Фактично відповідач здійснює свою діяльність на території Вознесенського району. Місце проживання директора та засоби зв'язку підприємства зазначені у м. Вознесенську.

Доцільність поширення на цей спір правил виключної підсудності обумовлена також і особливостями розгляду таких спорів. Наприклад, необхідністю вчинення певних процесуальних дій за місцем знаходження об'єкту оренди, витребування документів, допит свідків, залучення спеціалістів тощо.

Крім того, така підсудність співпадає з місцем проживання позивача, а тому відповідає його інтересам, як особи, яка неспроможна самостійно захищати свої права. До того ж доцільним є представництво інтересів позивача в суді тим прокурором, який проводив перевірку порушень земельного законодавства та на підставі отриманих документів готував позов.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування ухвали судді постановленої з додержанням норм процесуального закону.

Керуючись статтями 303, 312-315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Вознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської області відхилити, а ухвалу судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 лютого 2008 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.