Справа №2а – 670/2009 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 серпня 2009 року Крюківський районний суд м. Кременчука , Полтавської області в складі головуючої судді Усенко Т.І., секретаря Кобзар А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду Крюківського району м.Кременчука, Управління праці та соціального захисту населення виконкому Крюківської районної Ради м.Кременчука Полтавської області, Центру по нарахуванню та здійсненні соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної держадміністрації про стягнення недоплаченої щорічної соціальної допомоги
Встановив:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до суду, згідно якої проохала поновити пропущений строк та стягнути з Крюківського пенсійного фонду м.Кременчука на її користь недоплачену суму державної соціальної допомоги в сумі 4938 грн. за період з 2005 року по 2008 рік.
В своїй заяві вказала, що являється ветераном війни і згідно до ст. 12 України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання від держави соціальної щорічної допомоги до 9 травня в розмірі 3-х мінімальних пенсій за віком.. На протязі з 2005 року по 2009 рік ці виплати проводилися в розмірі 50 грн., а в 2009 році – 70 грн., тому недоплата склала вищевказану суму. Рішеннями Конституційного суду від 1 грудня 2004 року, 7 липня 2007 року звернено увагу на недопустимість звуження прав і свобод ветеранів.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з»явилася, про день слухання справи належним чином увідомлена, мається письмова заява про слухання справи у її відсутності.
Відповідач - Представник Управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м.Кременчуці в судове засідання не з»явився, про день слухання справи належним чином увідомлений, надійшло письмове заперечення згідно якого вказали, що управління не є належним відповідачем, так як виплата щорічної соціальної допомоги до 9 травня відповідно до ст. 12 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» здійснюється органами соціального захисту населення., тому прохають відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м.Кременчуці.
Відповідач – Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області в судове засіданні не з»явився, про день слухання справи належним чином повідомлений, мається письмове заперечення згідно якого прохали залучити в якості основних відповідачів Міністерство фінансів України, Державне казначейство та Міністерство праці та соціальної політики України. В задоволенні позовних вимог до Центру проохали позивачці відмовити повністю за безпідставністю, як таких, що не грунтуються на чинному законодавстві, а саме за 2005-2007 роки за пропуском термінів позовної давності відповідно до вимог ст. 99 КАС України, за 2008 рік в зв»язку з тим, що допомогу ОСОБА_1 отримала в квітні 2008 року, тобто до рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп., а рішення Конституційного суду України зворотньої сили не має. Крім того прохали справу розглянути без представника Центру.Одночасно вказали, що виплата щорічної разової грошової допомоги позивачу у 2005-2007 р.р. проводилася відповідно до статей Закону України про Державний бюджет на відповідний рік, якими затверджена категорія ветерана війни - отримувача допомоги та встановлений чіткий розмір допомоги. Виплата щорічної допомоги ОСОБА_1 у 2008 році проводилася відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008 року №183. Одночасно вказують, що виплата щорічної разової грошової допомоги до 5травня здійснюється щороку та має разовий характер, тому право особи на отримання та обов»язок органів соціального захисту населення здійснити таку виплату припиняється з моменту виплати. Центр не мав повноважень здійснювати зазначену виплату у розмірі, встановленому ст. 14 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», встановлювати розмір допомоги та виділяти додаткові кошти для відшкодування щорічної разової грошової допомоги.
Представник Управління праці та соціального захисту наслення виконавчого комітета Крюківської районної ради позов не визнала і суду пояснила, що в 2005-2007 роках допомога позивачці була виплачена Полтавським Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат згідно Постанови КМУ №177 від 18 лютого 2004 року, в 2008 році згідно Постанови КМУ від 12 березня№183, тому вважають, що розв»язання порушенного в позовній заяві питання не належить до компетенції управління і потребує врегулювання на державному рівні.
На підставі вищевикладеного, матеріалів справи, наданих доказів, судом встановлено, що дійсно позивачка ОСОБА_1 є учасником війни і згідно ст.14 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на щорічну грошову допомогу. Розмір останньої повинен був розраховуватися у кратності до мінімальної пенсії за віком.
Законом України « Про внесення змін до Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року за №367 передбачено, що порядок виплати разової грошової допомоги ветеранам війни визначається Кабінетом Міністрів України, якому доручено щорічно у проекті Державного бюджету України передбачати цільові кошти, необхідні для виплати допомоги.
Виплата щорічної разової грошової допомоги позивачці в 2005-2007 роках була проведена відповідно до статей Закону України про державний бюджет на відповідний рік відповідно в квітні 2005-2006 рік в сумі по 50 грн., в 2007 році-55 грн. , згідно Постанови КМУ №177 від18 лютого 2004 року « Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в 2008 році виплачено 65 грн. в квітні місяці відповідно до Постанови КМУ від 12 березня 2008 року №183 « Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та « Про жертви фашистських переслідувань».
Приймаючи до уваги вищевикладене позивачка в 2005-2006р.р. не мала права на отримання допомоги у розмірах встановлених ч.5 статей 12-15 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», так як дія таких на 2005-2006 рік була зупинена Законами України про Державний бюджет України, положення яких неконституційними не визнавались.
По відношенню 2007-2008 р.р. суд враховує наступні обставини: зазначені виплати до 5 травня здійснюються щороку і мають разовий характер і право особи на їх отримання та обов»язок органів соціального захисту населення здійснити такі виплати припиняється з моменту виплати певних сум, розмір яких визначається на час їх здійснення.
З 1.01. 2007 року по 9 липня 2007 року та з 1 січня 2008 року по 22 травня 2008 року конкретні розміри разової грошової допомоги до5 травня були встановлені нормами Законів України « Про державний бюджет України на 2007 рік» та Законом України « Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і тому органи соціального захисту населення, здійснив у квітні 2007 року та у квітні 2008 року. виплату щорічної грошової допомоги до 5 травня в розмірах відповідно 55 грн. та 65 грн. діяли правомірно, тобто у межах своїх повноважень та у спосіб, що визначено діючим Законодавством України, тобто з 1 січня 2007 року по 9 липня 2007 року та з 1 січня 2008 року по 22 травня 2008 року, приймаючи до уваги рішення Конституційного суду від 9 липня 2007 року та від 22 травня 2008 року, органи соціального захисту населення не мали повноважень здійснювати зазначені виплати у розмірах, встановлених частинами 5 статей 12-15 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки протягом цього часу положення цього Закону не діяли.
Застосування законодавства України таким чином ґрунтується на висновках Конституційного Суду України, згідно мотивувальної частини рішення від 13 жовтня 1997 року №-зп., де вказано, що « Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована одно предметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується одно предметний акт, який діяв у часі раніше».
Приймаючи до уваги, що позивачка отримала допомогу в квітні 2007 та в 2008 році, тобто протягом з 1 січня 2007 року до 9 липня 2007 року та з 1 січня 2008 року по 22 травня 2008 року у розмірах встановлених Законом про Державний бюджет на відповідний рік і протягом цього часу органи соціального захисту населення діяли у відповідності з приписами діючого законодавства, а враховуючи разовий характер цих виплат, в момент їх здійснення ОСОБА_1 реалізувала своє право на їх отримання і як наслідок, у органу соціального захисту населення припинився обов»язок щодо їх виплати в розмірах, на які посилається позивачка.
Крім того рішення Конституційного суду України від 9 липня 2007 року та від 22 травня 2008 року не мають зворотньої сили.
Приймаючи до уваги, що органи соціального захисту щодо здійснення виплат до 5 травня застосовували законодавство, яке діяло на час їх вчинення на протязі 2005-2008 роках, в позові ОСОБА_1 слід відмовити в повному обсязі.
.
Керуючись ст. ст. 46, 64 Конституції України, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ч.2 ст. 152 Конституції України, Рішеннями Конституційного суду України від 3 жовтня 1997 року за №4-зп, від 9 липня 2007 року №6-рп./2007, від 22 травня 2008 року №10 рп., від 27 листопада 2008 року № 26-рп./2008, Постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008 року №183,ст.ст. 6, 11, 12, 17, 19, 70, 71, 98, 158-161, 163, 186, 187 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В адміністративному позові ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду, Управління праці та соціального захисту населення виконкому Крюківської районної Ради м.Кременчука Полтавської області, Центру по нарахуванню та здійсненні соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної держадміністрації про стягнення недоплаченої щорічної соціальної допомоги відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Т.І.Усенко