Суддя-доповідач Василенко Л.А
Головуючий І інстанції суддя Цукуров П.М.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
Іменем України
1 вересня 2009 року Справа № 2а-15/09/0548
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Василенко Л.А.,
суддів: Ханової Р.Ф., Сіваченка І.В.,
при секретареві Чуріковій Я.О.,
за участю представника позивача ОСОБА_1.,
розглянула апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області на постанову Тельманівського районного суду Донецької області від 24 квітня 2009 р. у справі № 2а-15/09/0548 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області про зобов'язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И Л А :
9 лютого 2009 р. ОСОБА_2. звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області в якому просила зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену їй, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки в загальній сумі 3891,9 грн.
Постановою Тельманівського районного суду Донецької області суду від 24 квітня 2009р. позов задоволений частково: визнана протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачеві щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. та з 22.05.2008р., виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; зобов'язано відповідача здійснити позивачеві нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії, як дитині війни, за період з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично отриманих сум; стягнуто на користь позивача з Держбюджету України витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,4 грн.
Не погодившись з рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального права і просить постанову суду скасувати та винести нову постанову, якою позов залишити без задоволення за необґрунтованістю.
Позивач та представник відповідача в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду сповіщені належним чином.
Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарга вважала необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, просила судове рішення першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач належить до соціальної групи «діти війни», що підтверджено пенсійним посвідченням.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду зміні з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач віднесена до соціальної групи “Діти війни” відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що підтверджується копією паспорта громадянина України (а.с.11), копією пенсійного посвідчення (а.с.10). Листом за № 6628/03 від 16.12.2008р. позивачеві відмовлено у виплаті підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за відсутністю правових підстав (а. с. 5,6). Ці обставини не є спірними.
Відповідач оспорює висновок суду першої інстанції про зобов'язання здійснення перерахунку та виплати соціальної допомоги позивачеві на підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. та з 22.05.2008р.
Згідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2007р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 р., який набрав чинності з 1.01.2007 р., ст. 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-IV) виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України (3551-ХІІ) "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V, яким була зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Згідно частини 2 статті 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
За приписами абзацу 1 частини 5, частини 3 статті 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19 грудня 2006 року (у редакції Закону України від 15 березня 2007 року N 749-V, який набрав чинності 28 березня 2007 року) для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня 2007 року - 380 грн., з 1 квітня 2007 року - 410 грн. 06 коп., з 1 жовтня 2007 року - 415 грн. 11 коп. Виходячи з цього, підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" складає: з 9 липня 2007 року - 123 грн. 02 коп., з 1 жовтня 2007 року - 124 грн. 53 коп.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008. У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Суд першої інстанції правильно визначив, виходячи з рішення Конституційного суду N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, що передбачене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком діяло з 22 травня 2008 року.
За приписами статті 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць: з 1 квітня 2008 року по 30 червня 2008 року в розмірі 481 грн., з 1 липня 2008 року по 30 вересня 2008 року в розмірі 482 грн., з 1 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 498 грн.
З огляду на викладене, колегія зазначає, що суд першої інстанції з врахуванням другого речення ч. 2 ст. 11 КАС України дійшов до правильного висновку про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування позивачеві щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. та з 22.05.2008р., виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та зобов'язав відповідача здійснити позивачеві нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії, як дитині війни, за період з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично отриманих сум.
Але, суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги за 2008 рік не визначив межі задоволення позовних вимог, тому резолютивну частину постанови необхідно доповнити кінцевою датою задоволених позовних вимог за 2008 рік - 31.12.2008р.
Колегія суддів відповідно до приписів ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України з Державного бюджету присуджує на користь позивача сплачений ним судовий збір в сумі 1,13 грн., оскільки позов задоволений частково, тому постанова суду в цій частині також підлягає зміні.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції правильно по суті вирішена справа, але з помилковим застосуванням норм процесуального права, що обумовлює зміну постанови суду першої інстанції.
Позивачем постанова не оскаржена.
Керуючись ст.195, ст.196, п.2 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.201, ч.2 ст. 205, ст. 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Тельманівському районі Донецької області задовольнити частково.
Постанову Тельманівського районного суду Донецької області від 24 квітня 2009 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області про зобов'язання вчинити певні дії змінити.
Другий та третій абзаци після дати «22 травня 2008 року» доповнити текстом: «до 31 грудня 2008 року».
В п'ятому абзаці суму судового збору, який підлягає відшкодуванню позивачеві змінити з «3,4 грн.» на «1,13 грн. (одна грн. 13 коп.).».
В решті постанову залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції проголошена в повному обсязі в судовому засіданні 1 вересня 2009 року та набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Л.А. Василенко
Судді: Р.Ф. Ханова
І.В. Сіваченко