Суддя-доповідач Василенко Л.А.
Головуючий І інстанції суддя Федорчук М.М.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
Іменем України
1 вересня 2009 року Справа № 2а-330/09/0522
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Василенко Л.А.,
суддів: Ханової Р.Ф., Сіваченка І.В.,
при секретареві Чуріковій Я.О.,
за участю позивача Полухіна О.Є.,
розглянула апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі м.Донецька на постанову Калінінського районного суду м.Донецька від 14 травня 2009р. у справі № 2а-330/09 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі м.Донецька, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И Л А :
23 березня 2009 року ОСОБА_1. звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м.Донецька, який уточнив до розгляду справи за суттю та просив зобов'язати відповідача нарахувати на його користь недоплачену йому, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007р.р. в сумі 2733,3 грн. та за 2008 рік (а. с. 3, 11)..
Постановою Калінінського районного суду м.Донецька від 14 травня 2009 року позов задоволений частково: зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату за рахунок Державного бюджету України на користь позивача підвищення до пенсії відповідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла в цей період , у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. до 31.12.2008р. у загальному розмірі 1426,14 грн.
Не погодившись з судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального права і просить постанову суду скасувати та постановити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Позивач в судовому засіданні доводи апеляційної скарги вважав необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, просив судове рішення першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися - про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни, у 2008 році отримав підвищення до пенсії, як дитина війни в розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої змінити з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач віднесений до соціальної групи “Дитина війни” відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що підтверджується копією паспорта громадянина України (а.с.5), копією пенсійного посвідчення (а. с. 4).
Позивачеві у 2008 році підвищення до пенсії проведено у розмірі 10% від прожиткового мінімуму відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення до змін до деяких законодавчих актів України», у 2007 році позивач підвищення до пенсії, як дитина війни не отримував, що не заперечується відповідачем та визнано ним у запереченнях на позов (а. с. 12).
Згідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2007р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 р., який набрав чинності з 1.01.2007 р., ст. 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-IV) виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України (3551-ХІІ) "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V, яким була зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Згідно частини 2 статті 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
За приписами абзацу 1 частини 5, частини 3 статті 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19 грудня 2006 року (у редакції Закону України від 15 березня 2007 року N 749-V, який набрав чинності 28 березня 2007 року) для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня 2007 року - 380 грн., з 1 квітня 2007 року - 410 грн. 06 коп., з 1 жовтня 2007 року - 415 грн. 11 коп. Виходячи з цього, підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" складає: з 9 липня 2007 року - 123 грн. 02 коп., з 1 жовтня 2007 року - 124 грн. 53 коп.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008. У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Суд першої інстанції правильно визначив, виходячи з рішення Конституційного суду N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, що передбачене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком діяло з 22 травня 2008 року.
За приписами статті 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць: з 1 квітня 2008 року по 30 червня 2008 року в розмірі 481 грн., з 1 липня 2008 року по 30 вересня 2008 року в розмірі 482 грн., з 1 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 498 грн.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та з врахуванням приписів п. 3 ч. 1 ст. 18, ч. 4 ст. 105 КАС України дійшов до вірного висновку зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачеві підвищення до пенсії відповідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. до 31.12.2008р. у загальному розмірі 1426,14 грн., але допустив помилку, зазначивши, що виплати позивачеві підвищення до пенсії відповідач повинний зробити за рахунок коштів Державного бюджету, оскільки зазначені виплати здійснюються з коштів Пенсійного Фонду України.
Апеляційний перегляд здійснений в межах апеляційної скарги. Позивачем постанова суду не оскаржена.
Відповідно до приписів ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства на користь позивача з коштів Державного бюджету України пропорційно задоволеним вимогам підлягає стягненню судовий збір в сумі 1,13 грн.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла до висновку, що спірні правовідносини за суттю вирішені правильно і доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, але внаслідок порушення норм процесуального права постанова підлягає зміні.
Керуючись ст.195, ст.196, п.2 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.201, ч.2 ст.205, ст.207, ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м.Донецька задовольнити частково.
Постанову Калінінського районного суду м.Донецька від 14 травня 2009р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі м.Донецька, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії змінити.
З другого абзацу резолютивної частини постанови виключити фразу: «за рахунок коштів Держаного бюджету України».
Третій абзац резолютивної частини постанови доповнити реченням наступного змісту: «Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1,13 грн. (одна грн. 13 коп.).».
В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції проголошена в повному обсязі в судовому засіданні 1 вересня 2009 року і набуває законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Л.А. Василенко
Судді: Р.Ф.Ханова
І.В. Сіваченко