РІШЕННЯ (заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №2-23/2007 р.   ,

 14 лютого 2007 року Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судці   - Антоненко   В.А.

при секретарі              - Дудка О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом,

ВСТАНОВИВ :

Позивачка в позовній заяві вказала, що в ІНФОРМАЦІЯ_1 року уклала шлюб із ОСОБА_2, який зареєстрували в відділі РАГС Талалаївського району Чернігівської області.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року , внаслідок приватизації позивачка , її донька ОСОБА_3, , її мати -ОСОБА_4  та ОСОБА_2  набули права приватної власності на житловий будинок по АДРЕСА_1. Відповідно кожен з членів родини отримав право власності на 1/4 частину вказаного будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року позивачка розірвала шлюб із відповідачем і припинили спільне проживання.

ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_2 подарував належну йому частину будинку дочці ОСОБА_3, про що було укладено нотаріально завірений договір дарування частини житлового будинку від ІНФОРМАЦІЯ_4 року і втратив право власності на зазначену частину будинку та став проживати окремо по АДРЕСА_2.

На даний час відповідач прописаний за старою адресою в АДРЕСА_1  і в добровільному порядку знятись з реєстрації відмовляється, чим створює перешкоди в користуванні житловим будинком позивачці та її доньці. ОСОБА_1 не має можливості оформити субсидію на виплату комунальних послуг. Вона працює на посаді спеціаліста ІНФОРМАЦІЯ_5  Талалаївської РДА, отримує заробітну плату близько 500 гривень і не отримує від відповідача допомогу на утримання дитини. Відмова відповідача виписатись з будинку створює тяжке матеріальне становище позивачці та її доньці.

Таким чином, з моменту укладення договору дарування 1/4 частини житлового будинку , а саме з ІНФОРМАЦІЯ_4 року відповідач втратив право на житло і в будинку не проживає, тому позивачка просить суд визнати його таким ,що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1  та зобов'язати ГГІРФО Талалаївського РВ УМВС зняти його з реєстраційного обліку.

В судовому засіданні позивачка суть позову підтримала.

Відповідач в судове засідання не з»явився.

Суд, заслухавши сторону, свідків, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню по слідуючих  причинах.

Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім»ї власника житла втрачає право на користування цим   житлом у разі відсутності члена сім»ї без поважних причин

2

понад один рік, якщо інше не встановлено домовласністю між ним і власником житла або законом.

Так, сторони з серпня 1987 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 року проживали в зареєстрованому шлюбі, від якого мають доньку ОСОБА_3.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року сторони приватизували жилий будинок в АДРЕСА_1 разом із матір»ю позивачки та неповнолітньою донькою,

тобто набули право власності на ¹А частину даного домоволодіння.

Відповідно договору дарування від ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_2  свою ¹А частину домоволодіння подарував своїй доньці - ОСОБА_3.  В п.7 даного договору вказано , що право власності у обдарованої на дарунок виникає з моменту прийняття його. Прийняттям дарунку вважається одержання оригінального примірника цього договору обдаровуваного після його нотаріального посвідчення.

В п.9 договору вказано , що цей договір складено та посвідчено в 2-х примірниках, один з яких видається обдаровуваній, тобто вона отримала право на дарунок з ІНФОРМАЦІЯ_4 року. Як пояснила позивачка , що у зв'язку з втратою оригіналу договору ІНФОРМАЦІЯ_6 року вона отримала дублікат його та зареєструвала право власності на 1/4 частину жилого будинку за ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_7 року.

13   показів позивачки слідує, що відповідач після розірвання шлюбу в будинку

проживав рідко, комунальні послуги не сплачував , а починаючи з жовтня місяця 2005

року перейшов на постійне місце проживання в інший жилий будинок по вул.АДРЕСА_2.

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пояснили, що сторони розлучились в липні місяці 2004 року. Через рік ОСОБА_2 подарував свою частку в будинку доньці ОСОБА_3 і з цього часу рідко появлявся в будинку поАДРЕСА_1 , а з осені 2005 року повністю поміняв місце проживання і в даний будинок не приходить. Комунальні послуги за весь будинок сплачує ОСОБА_1.

Таким чином , суд вважає , що поскільки ОСОБА_2  з моменту укладання договору дарування ¹А частини житлового будинку , тобто з ІНФОРМАЦІЯ_4 року втратив право на житло і в будинку не проживає більше року , то він може бути визнаний таким , що втратив право користування житлом.

На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 5,10,15 ЦПК України та згідно т. 405 ЦК України , суд

ВИРІШИВ:

1.              Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8  року народження таким , що втратив право користування житловим будинком по АДРЕСА_1.

2.              Зобов'язати ГГІРФО Талалаївського РВ УМВС зняти ОСОБА_2 з реєстраційного обліку за вказаною адресою.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яку він повинен подати до суду протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення.

На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення його та апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом 20 днів після подачі заяви через Талалаївський районний суд.

Головуюча : підпис

Голова   суду              В.А.Антоненко