^{РІШЕННЯ                                                                                2-1757/31/9-2007р.}

Ім"ям     України

2 лютого 2007 року                                                  Бершадський районний суд

Вінницької області

В складі головуючого                                                ГуцолаВ.І.

при      секретарі                                                        Дончик О.А.

3 участю адвоката                                                      ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь

справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Бершадської міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на нерухоме майно та зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Бершадської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності,

встановив:

Позивачі-відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися з позовом до відповідача Бершадської міської ради та відповідачів-позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання прав власності на нерухоме майно з тих підстав, що як стверджують в заяві та їх представники в суді 24.04.1997р. вони приватизували будинок АДРЕСА_1, але до маси нерухомого майна міськрада не включила підсобне приміщення-погріб, про належність якого до їх будинку вони взнали тільки в 2005 році. В даний час цим погребом користуються ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Оскільки будинок був переданий їм без погребу, котрий належить до приватизованого ними будинку, просять визнати за ними право власності на цей погріб та зобов'язати міськраду внести зміни до рішення про приватизацію будинку з урахуванням того, що до приватизованого житлового будинку належить допоміжне господарське приміщення - погріб.

Представник відповідача Бершадської міськради Байдалюк Р.П. в судовому засіданні позову не визнав, зустрічний позов визнав частково і пояснив, що ні по яких документах спірний погріб не числиться за приватизованим сім'єю ОСОБА_1 житлом. В наявності є рішення виконкому Бершадської міськради НОМЕР_1, згідно з яким, ОСОБА_5 було дозволено будівництво, серед іншого, погреба зі сносом старого спірного погреба. Що ОСОБА_5 і зробив. Тому право власності на цю споруду необхідно визнати за ОСОБА_5, а ОСОБА_1,ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в позові та ОСОБА_4 в зустрічному позові слід відмовити.

Відповідач-позивач ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав, підтримує зустрічний позов з тих підстав, що як стверджує, що з 1992р. він та

2

ОСОБА_5 користуються спірним погребом, котрий відноситься до будинку АДРЕСА_2, провели капітальний ремонт цього погреба. Тому просить визнати його на праві спільної власності за ним та ОСОБА_5

Відповідач -позивач ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнав, підтримує зустрічний позов, пояснив, що спірний погріб ніколи не належав і не належить до будинку, приватизованого сім'єю ОСОБА_1. Цей погріб ще в 1992р. був наданий в користування йому та ОСОБА_4 дирекцією цукрового заводу, так як житло відносилось до цукрозаводу.

Про те що погріб не його, ОСОБА_1 також знав ще в 1992 році. В 1998 році. Бершадська міська рада дала йому дозвіл на будівництво нового погреба на місці старого, що він і зробив. Тому не вбачає ніяких підстав для визнання за ОСОБА_1 права власності на цю споруду. Просить визнати право власності на погріб за ним та ОСОБА_4.

Заслухавши сторін, їх представників та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, зустрічний позов підлягає частковому задоволенню зі слідуючих підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що погребом, про визнання права власності на котрий звернулися позивачі-відповідачі та відповідачі-позивачі з 1992 року на підставі розпорядження адміністрації Бершадського цукрокомбінату від 21.07.1992р., у власності котрого на той час знаходилось житло та підсобні приміщення, користувались ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Рішенням НОМЕР_1 виконавчого комітету Бершадської міськради від 26.02.1998р. ОСОБА_5 дозволено будівництво на місці старого погреба нового, що він і зробив.

Цього факту не заперечує ніхто із сторін.

Згідно зі ст. 331 ч.2 ЦК України право власності на новостворене майно(житлові будинки, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва і створення майна, тому право власності на погріб слід визнати за ОСОБА_5

Згідно зі ст.. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, доказування не може грунтуватись на припущеннях.

Висновок судової будівельно-технічної експертизи суд оцінює критично, оскільки в ухвалі про її призначення вже дана відповідь про належність погреба до будинку АДРЕСА_1, відсутні будь-які об'єктивні дані про його забудову в 1890 році.

Оскільки з поетажного плану будинку АДРЕСА_1 (а.с.64) видно, що до цього будинку відноситься погріб, який вже приватизований позивачами, належність ще одного погреба до цього будинку вони не довели, тому суд вважає позов не обґрунтованим, безпідставним і таким, що задоволенню не підлягає.

2

Оскільки відповідач-позивач ОСОБА_4 в судовому засіданні не довів, що він   будував   спірний   погріб   та   йому   надавався   на   це   відповідний   дозвіл компетентними органами, в задоволенні зустрічного позову в частині визнання права власності на цю споруду за ОСОБА_4. також слід відмовити.

На підставі вищенаведеного, ст.ст. 2, 12, 48 Закону України „Про власність", ст.ст. 328, 331 ч.2 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 213, 214-215 ЦПК України, суд,

вирішив:

В позові ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Бершадської міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на нерухоме майно - відмовити.

Зустрічний позов задоволити частково.

Визнати за ОСОБА_5 право приватної власності на погріб, розташований по АДРЕСА_2 вартістю 4486 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк 20 днів, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.