Справа № 11 - 347/09                                 Головуючий у 1 інстанції - Галушка О.Г.

Ст.186 ч.1, 186 ч.2 КК України         Доповідач -  Пазюк О.С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

                                                                                                   4 серпня 2009 року

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного  суду Волинської області  в складі:

головуючого - судді  Пазюка О.С.

суддів     Олексюка Я.М., Опейди В.О.

з участю прокурора Артиш Н.В.

захисника ОСОБА_1

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луцьку кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 на вирок Нововолинського міського суду від 25 травня 2009 року, яким ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, учня ВПУ №1 м.Нововолинська, не судимого згідно ст.89 КК України,

- засудженого за ч.1 ст.186 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі, за ст.186 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття визначено 3 (три) роки позбавлення волі.

Строк відбуття покарання визначено рахувати з 25 травня 2009 року і в цей строк зараховано час перебування під вартою з 25 по 27 лютого 2009 року.

Міру запобіжного заходу змінено з підписки про невиїзд на утримання під вартою.

Вироком вирішено долю речових доказів.

Колегія суддів, розглядаючи справу в апеляційному порядку, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за те, що 16 січня 2009 року знаходячись на перехресті вулиць Заводської та Зеленої у м.Нововолинську  відкрито, шляхом ривка викрав з рук потерпілої ОСОБА_2 жіночу сумку, в якій знаходились її речі, чим заподіяв потерпілій шкоду на суму 2923,30 грн.

22 лютого 2009 року біля 21 години він же знаходячись на АДРЕСА_2 повторно із застосуванням насильства відкрито викрав у ОСОБА_3 сумку з речами, чим заподіяв їй шкоду на загальну суму 823 грн.

Не погоджуючись з вироком суду захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_4 вважає вирок незаконним, оскільки суд зайве кваліфікував дії підзахисного за ч.1 ст.186 КК України і при призначенні покарання не врахував ряд пом'якшуючих обставин, зокрема, написав явку з повинною, розкаявся, вину визнав. Просить вирок скасувати і призначити ОСОБА_4 покарання не пов'язане з позбавленням волі.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким і в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляції, захисника ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які підтримали апеляцію захисника, думку прокурора, який рахує, що апеляція безпідставна, перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що апеляція до задоволення не підлягає.

Згідно вимог ст.275 КПК України суд розглядає справу тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення.

Органами досудового слідства ОСОБА_4 було пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених частинами 1 і 2 ст.186 КК України, у такому обсязі воно було підтримано державним обвинувачем і розглянуто судом першої інстанції.

Така кваліфікація дій засудженого ОСОБА_4 відповідає вимогам ч.2 ст.33 КК України, тобто при сукупності злочинів кожен із них підлягає кваліфікації за відповідною статтею або частиною статті особливої частини цього Кодексу.

За таких обставин апеляція захисника не може бути задоволена через те, що у разі виключення із судового рішення кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч.1 ст.186 КК України як зайвої та кваліфікування їх за епізодом він 16 січня 2009 року за ч.2 ст.186 КК України буде погіршення його становища, оскільки його було засуджено за цим епізодом за ч.1 ст.186 КК України.

Відповідно до ст.65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Як видно з матеріалів справи хоча ОСОБА_4 і щиро розкаявся у вчинених злочинах, частково відшкодував заподіяні збитки, один із злочинів скоїв у неповнолітньому віці, на що посилається в апеляції захисник, але він притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння тяжкого злочину і до нього застосовувалась ст.75 КК України, знову скоїв два злочини один з яких середньої важкості, а другий відносять до категорії тяжких. Крім того, другий злочин скоїв під час розслідування кримінальної справи від 21 січня 2009 року, продовжуючи злочинну діяльність.

Як особа ОСОБА_4 характеризується посередньо, часто пропускає заняття в Нововолинському ВПУ, а в другому семестрі до занять не приступав, до нього застосовувались і примусові заходи виховного характеру.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства та обрав покарання з застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі.

Покарання засудженому ОСОБА_4 призначено у відповідності до вимог ст.50, 65 КК України і воно є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Підстав для пом'якшення покарання та застосування ст.75 КК України щодо ОСОБА_4 колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах, -

У Х В А Л И Л А  :

Вирок Нововолинського міського суду від 25 травня 2009 року щодо ОСОБА_4 залишити без зміни, а апеляцію захисника ОСОБА_1 - без задоволення.

Головуючий /підпис/ Пазюк О.С.

Суддя /підписи/ Олексюк Я М., Опейда В.О.

Згідно оригіналу:

Суддя апеляційного суду

Волинської області                                 О.С. Пазюк