АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________
Справа № 22-ц-27827/2010 року Головуючий 1-ї інст. - Григор'ева А.О.
Категорія: про право власності Суддя-доповідач - ОСОБА_1
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Солодкова А.А.,
суддів колегії - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
при секретарі - Потюк А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 липня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Державного підприємства «48 завод залізничної техніки» про стягнення заборгованості по заробітній платі і вихідної допомоги, індексації середнього заробітку за час затримки розрахунку, відшкодування моральної шкоди , -
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ДП «48 завод залізничної техніки» про стягнення заборгованості по заробітній платі і вихідної допомоги, індексації середнього заробітку за час затримки розрахунку, відшкодування моральної шкоди. В процесі розгляду справи неодноразово уточнював свої позовні вимоги та збільшував суми. В останній уточненій позовній заяві ОСОБА_4 просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі та вихідній допомозі за період з квітня 2004 року по липень 2010 року включно у розмірі 236 897 грн. 66 коп.; компенсацію за несплачену заробітну плату за квітень, травень, червень 2007 року і вихідну допомогу за величиною приросту індексу споживчих цін за період з травня 2007 року по березень 2010 року включно у розмірі 34 705 грн. 15 коп.; компенсацію за недораховану заробітну плату за період з квітня 2004 року по березень 2007 року у розмірі приросту індексу споживчих цін за період з травня 2007 року по березень 2010 року включно у розмірі 555 262 грн. 63 коп.; моральну шкоду у розмірі 50 000 грн. В обґрунтування позову зазначив, що з жовтня 2003 року по 25 червня 2007 року перебував у трудових відносинах з відповідачем. Працював нагрівальником металу в особливо важких умовах праці на кузнечно - термічній ділянці. ОСОБА_4 вважає, що відповідач на протязі всього часу, як він перебував з ним в трудових відносинах, допускав порушення вимог КЗпП України, ЗУ «Про охорону праці», Колективного договору та інші. У зв’язку з цими порушеннями заробітна плата нараховувалась йому неправильно.
Представник ДП «48 завод залізничної техніки» позовні вимоги визнаав частково. Відповідач не визнав позовні вимоги щодо заборгованості по виплаті заробітної плати з квітня 2004 року по липень 2010 року в розмірі 236 897 грн. 66 коп., оскільки позивач був звільнений з роботи 25 червня 2007 року. Представник відповідача визнав заборгованість перед позивачем по виплаті заробітної плати у розмірі 1523 грн. 88 коп., борг вихідної допомоги у розмірі 1642 грн. 50 коп. і не визнав позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 50 000 грн., тому що позивач не надав жодних доказів на підтвердження заподіяної йому моральної шкоди.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 липня 2010 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ДП «48 завод залізничної техніки» на користь ОСОБА_4 заборгованість по заробітній платі за квітень, травень, червень 2007 року - 1523 грн. 88 коп., вихідну допомогу у розмірі - 1642 грн. 50 коп. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
В поданій до суду апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги. Обґрунтовуючи скаргу, посилається на те, що підставою для скасування рішення суду першої інстанції є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в справі доказами, що ОСОБА_4 з жовтня 2003 року працював нагрівальником металу в особливо важких умовах праці на кузнечно - термічній ділянці Державного підприємства “48-й завод залізничної техніки”.
14 березня 2005 року позивач був звільнений за п.1 ст. 40 КзпП України в зв'язку із скороченням штату.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 22 серпня 2006 року був поновлений на роботі та на його користь стягнута середня заробітна плата за час вимушеного прогулу в сумі 7687 грн. 40 коп.
Згідно наказу начальника Державного підпрємства “48-й завод залізничної техніки” від 25 червня 2007 року ОСОБА_4 звільнений за п.1 ст.40 КзпП Украпїни з виплатою вихідної допомоги в розмірі середньомісячної заробітної плати.
При звільненні з позивачем не був своєчасно проведений розрахунок та виникла заборгованість по заробітній платі за квітень, травень, червень 2007 року в розмірі 1523,88 грн., вихідній допомозі у розмірі 1642,50 грн., а всього 3166,38 грн.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення вказаних позовних вимог.
Судова колегія не може прийняти до уваги посилання позивача про необхідність стягнення компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату на підставі Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” від 19 жовтня 2000 року.
Частиною 3 вказаного Закону встановлено, що компенсація нараховується виходячи з нарахованого, але невиплаченого доходу. Але, з матеріалів справи вбачається, що позивачу не був нарахований дохід за не виплату якого він вимагає сплатити компенсацію.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України та п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди” № 4 від 31 березня 1995 року, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди.
Ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції позивачем не було надано доказів на підтвердження спричинення моральної шкоди.
Що стосується посилання позивача на обов'язок суду запропонувати сторонам проведення еспертизи, то відповідно до ч.1 ст. 143 ЦПК України суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі. Оскільки сторонами не було заявлене клопотання про призначення експертизи, то суд першої інстанції не мав підстав для її призначення.
Відповідно до ч.3 ст.309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не є суттєвими.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 липня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий -
Судді: