РІШЕННЯ                   Справа № 2-444/09 р.                                                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            09 вересня 2009  року  Карлівський  районний  суд  Полтавської  області  в складі:    

                 головуючого - судді                                    Чолана М.В.                          при  секретарі                                                Козловій Т.В.

                 за участю представника позивача                Кизь Н.П.

                 відповідача                                                     ОСОБА_1

           розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  в  м.  Карлівці  цивільну справу  за  позовом   АБ «Полтава-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -

ВСТАНОВИВ:

            Позивач - АБ «Полтава-банк»   звернувся до суду з позовом і просить суд розірвати кредитний договір №1393 від 02.06.2008 р. укладений між АБ «Полтава-банк» та ОСОБА_1 та стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по кредитному договору     №1393 від 02.06.2008 р.     у сумі 7509 грн. 04 коп., а також стягнути з ОСОБА_1 витрати по сплаті державного мита в сумі 75 грн. 09 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 30 грн., а всього в сумі 7614 грн. 13 коп.

У позовній заяві зазначається, що Згідно кредитного договору № 1393 від «02» червня 2008 року Полтавським акціонерним банком "Полтава-банк" було надано ОСОБА_1 споживчий кредит на придбання меблів, а саме: стінки «Фараон», шафи - купе, кухні «Оля», спальні «Антоніна» у сумі 10000 грн. строком на 24  місяці з 02 червня 2008 року по 01 червня 2010 року зі сплатою 24 процентів річних. Відповідно вищевказаного кредитного договору позичальник зобов'язується :

«п.4.2.1 Забезпечити повернення одержаного кредиту та сплати відсотків за користування кредитом відповідно до умов даного договору. Сплату кредиту та відсотків за користування ним проводити щомісячно, згідно графіку погашення заборгованості, шляхом безготівкового перерахунку або готівкою в касу банку; п.4.2.2. Сплатити банку суму пені, штрафу, а також суму збитків у випадках передбачених п.п.5.2, 5.3. цього договору». Згідно п.4.3.1. Банк має право у разі виникнення простроченої заборгованості по кредиту або прострочення сплати відсотків по ньому, стягувати пеню згідно умов п.п.5.2,5.3 цього договору. В п.4.3.2. вказано, що банк має право достроково розірвати договір і вимагати повернення кредиту в разі: затримання сплати частини кредиту, та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць; перевищення заборгованості суми кредиту більш як на 10%; несплати споживачем більше однієї виплати, яка перевищує 5% суми кредиту; іншого істотного порушення умов договору про надання кредиту. Пунктом 5.2 кредитного договору передбачено, що при порушенні строків погашення основної суми кредиту, або при неповній сплаті позичкової заборгованості, при порушенні строків погашення нарахованих процентів або при неповній сплаті нарахованих процентів, Позичальник сплачує Банку суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Пунктом 5.3 кредитного договору передбачено, що при порушенні строків погашення основної суми кредиту, або при неповній сплаті позичкової заборгованості, при порушенні строків погашення нарахованих процентів або при неповній сплаті нарахованих процентів, Банк має право нарахувати та стягнути пеню в розмірі до 1 відсотка від суми несплаченого платежу за кожний день прострочення але не нижче подвійної облікової ставки Національного Банку України , яка діяла в період , за який сплачується пеня. 16 лютого 2009 року ОСОБА_1 було надіслано акціонерним банком «Полтава банк» Претензію-вимогу за вихідним №1443, яку позичальник отримав 20.02.2009 року (згідно повідомлення про вручення поштового відправлення) ОСОБА_1 суму боргу та відсотки за користування кредитом не сплачує з 26.02.2009 року, в зв'язку з чим його заборгованість перед АБ "Полтава-банк", згідно кредитного договору № 1393 від «02» червня 2008 року, становить 7509 грн. 04 коп., так як :

•   -     сума боргу по тілу кредиту до 2010 року 6256 грн. 00 коп.;

•   -     сума боргу по тілу кредиту за даний період 832 грн. 00 коп.;

•   -     сума прострочених відсотків за користування кредитом 135 грн.12 коп.;

•   -     сума прострочених відсотків за користування кредитом понад 31 день 146 грн. 92 коп.;

•   -     пеня 139 грн. 00 коп.;            

Згідно ст.610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). ОСОБА_1 порушив зобов'язання, що призвело до настання правових наслідків, встановлених договором або законом, вказаних в ст.611 Цивільного кодексу України.

Згідно договору застави №1393 від 02 червня 2008 року ОСОБА_1 передано в заставу АБ "Полтава-банк" меблі, а саме: стінку«Фараон», шафу - купе, кухню«Оля», спальню «Антоніна» заставною вартістю   10000 грн. АБ «Полтава-банк» 24 лютого 2009 року вручив ОСОБА_1 лист за вихідним № 1460 з вимогою забезпечити фізичний доступ до предмета застави для перевірки наявності та стану зберігання заставного майна. Лист вручено ОСОБА_1 під особисту розписку. Не дивлячись на це, ОСОБА_1 представників АБ «Полтава-банк» не допустив до предмета застави для перевірки наявності та стану зберігання заставного майна.

               В судовому засіданні представник позивача змінив позовні вимоги в сторону збільшення і просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АБ «Полтава-банк»  заборгованість по кредитному договору № 1393 від 02.06.2008 р., що становить 9533 грн. 03 коп. з них: заборгованість по тілу кредиту  становить 7088 грн., заборгованість по відсоткам 1015 грн. 77 коп., пеня 1429 грн. 26 коп. Окрім того АБ «Полтава-банк» просить суд звернути стягнення на користь АБ «Полтава-банк» на заставне майно  ОСОБА_1 згідно договору застави № 1393 від 02.06.2008 р., а саме належні йому на праві власності меблі: стінки «Фараон», шафи-купе, кухні «Оля», спальні «Антоніна», заставною вартістю 10000 грн. та за рахунок вартості заставного майна відшкодувати АБ «Полтава-банк» заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору № 1393 від 02.06.2008 р.

 Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнає частково, а саме визнав позовні вимоги без змін внесених в судовому засіданні і пояснив, що причиною не виконання ним умов кредитного договору є нестабільна економічна ситуація в країні. З нового року значно зменшилися його доходи і тому він не має можливості погашати кредит.

                Суд, заслухавши пояснення сторін  та дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги, з урахуванням змін внесених в судовому засіданні, є обґрунтованими  і такими, що   підлягають   частковому задоволенню з наступних підстав.

            Із матеріалів справи вбачається, що 02.06.2008 р. між АБ «Полтава-банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1393 згідно якого банк надав ОСОБА_1 споживчий кредит у сумі 10000 грн. строком на 24 місяці з 02.06.2008 р. по 01.06.2010 р. зі сплатою 21% річних. ( а.с.9-10).

            Також   02.06.2008 р. між АБ «Полтава-банк» та ОСОБА_1 було укладено договір застави №1393 відповідно до якого ОСОБА_1 передав у заставу АБ «Полтава-банк» належне йому на праві власності майно.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

            Відповідно до ст.  526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

           В судовому засіданні було встановлено, що відповідач  ОСОБА_1 не виконує своє зобов’язання , щодо щомісячного погашення кредиту.

             Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.651   ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, при цьому істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до 60 КПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як  на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином суд вважає, що представником позивача в судовому засіданні надано достатньо доказів неналежного виконання зобов’язання, а саме умов кредитного договору № 1393 від 02.06.2008 р., що є підставою для розірвання договору та стягнення з ОСОБА_1 заборгованість по тілу кредиту, що  становить 7088 грн., заборгованість по відсоткам - 1015 грн. 77 коп., пеню - 1429 грн. 26 коп., а всього в сумі 9533 грн. 03 коп.

                Керуючись ст. ст. 526, 549, 651, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 57, 60,  212-215  ЦПК України  суд , -  

    ВИРІШИВ:

Позов АБ «Полтава-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зі змінами внесеними в судовому засіданні, задовольнити частково.

Розірвати кредитний договір №1393 від 02.06.2008 р. укладений між АБ «Полтава-банк» та ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АБ «Полтава-банк» заборгованість по кредитному договору № 1393 від 02.06.2008 р. в сумі 9533 грн. 03 коп. та витрати по сплаті державного мита в сумі 75 грн. 09 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 30 грн., а всього в сумі 9638 грн. 12 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                    М. Чолан