Справа № 22-4835 Головуючий у 1 інстанції
2008 р. Кляшторний B.C.
Суддя-доповідач: Поляков О.З.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" грудня 2008 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Полякова О.З.
Суддів: Боєва В.В.
Давискиба Н.Ф. При секретарі: Белименко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1, ОСОБА_2
на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06 листопада 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, -
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2008 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.
В позові зазначали, що їм на праві власності належить земельна ділянка, розташована по АДРЕСА_1, що підтверджується державними актами Запорізької міської ради на право власності на земельну ділянку: серія ЯГ № 715269 від 04 жовтня 2006 p.; серія ЯГ № 715270 від 04 жовтня 2006 р.
На суміжній земельній ділянці по АДРЕСА_1, розташований житловий будинок «Б», який на праві власності на підставі договорів купівлі-продажу від 29.08.1978 року, реєстровий № 2-1708 та від 01.09.2001 року, реєстровий № 1900, належить відповідачу ОСОБА_3. 3азначений жилий будинок «Б» фактично знаходиться на межі земельної ділянки позивачок, що не відповідає вимогам ДБН 360-92 «Містобудівництво. Планування та забудова міських та сільських поселень», будівельним нормам і
правилам, згідно яким відстань від стін будівель та споруд до межі з сусідньою повинна складати не менш 1 метра, що підтверджується висновком № 252 судової будівельно-технічної експертизи від 05.03.2007 року Дніпропетровського науково-дослідницького інституту судових експертиз. Знаходження будинку відповідача на межі з їх земельною ділянкою, порушує їх права, як власників земельних ділянок, встановлені ст.. 90 Земельного кодексу України.
Просили суд визнати житловий будинок під літ. «Б» згідно технічного паспорту Орендного підприємства Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації по АДРЕСА_1 самочинним будівництвом. Усунути перешкоди зі сторони ОСОБА_3 у користуванні та розпорядженні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельною ділянкою по АДРЕСА_1. Зобов'язати ОСОБА_3 у місячний термін частково знести житловий будинок під літ. «Б» згідно технічного паспорту ОП ЗМБТІ по АДРЕСА_2 на відстань до 1, 0 м від межі суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_2.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06 листопада 2008 року у задоволені позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1, ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування матеріального права, просили рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши доповідача, пояснення осіб, які брали участь у судовому засіданні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи позивачі є власниками земельної ділянки по АДРЕСА_2. Відповідач володіє суміжною земельною по АДРЕСА_1.
Позивачі просили визнати житловий будинок « Б» розташований на земельній ділянці відповідача самочинним будівництвом , та зобов'язати останнього перенести його на відстань 1 метра від межі сумісної земельної ділянки.
Згідно до ч.1 ст.379 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.
Згідно виписки з рішення виконкому Шевченківської районної Ради народних депутатів № 242 від 03, 08.1978 року колишній власниці будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_4 було надано право па оформлення документів про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1.
Відповідач ОСОБА_3 у встановленим законом порядку на підставі договорів купівлі - продажу від 29.08.1978 року та 01.09.2001 року став власником житлового будинку « Б» по АДРЕСА_1.
Згідно технічного паспорту на будинок , за адресою АДРЕСА_1 самочинних побудов не має.
Тобто з 1978 року власники суміжної земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 не заперечували і не зверталися до суду з вимогами
про визнання житлового будинку « Б» за адресою АДРЕСА_1 самочинним будівництвом.
Крім цього згідно до ч.7 ст.376 ЦК України , у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил за позовом відповідного органу держаної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення яким зобов'язати особу , яка здійснила будівництво .провести відповідну перебудову.
Таки вимоги до відповідача з боку органів державної влади відсутні.
Також при розгляді справи районний суд , надав вірну оцінку тому, що позивачі , яки стали власниками будинку по АДРЕСА_2 в 2006 році, не надали суду переконливих доказів про те, чим перешкоджає будинок відповідача їм в користуванні земельною ділянкою
На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та матеріалам справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06 листопада 2008 року по цій справі - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.