Справа № 22-4726                                               Головуючий у 1 інстанції:

2008 р.                                                                             Галущенко Ю.А.

Суддя-доповідач: Прокопенко О.Л.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2008 року                                                                                  м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:     Бондара В.О.

Суддів:                              Прокопенка О.Л.

Маловічко С.В. При секретарі:    Вертелецької І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07 жовтня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди.

В позові зазначав, що з 1999 року відповідачка зверталась до органів внутрішніх справ, суду зі скаргами та позовами до нього, чим змусила його нести матеріальні витрати, пов'язані зі зверненням до адвоката для захисту своїх прав у суді. Крім того, в заявах і привселюдно відповідачка дозволяла собі висловлювання, що принижували його честь, гідність та авторитет, як голови садівництва «Мічурінець», чим спричинила йому моральну шкоду.

Просив суд стягнути з відповідачки на його користь матеріальні збитки в розмірі 6 000 грн., моральну шкоду у розмірі 5 000 грн., судові витрати покласти на відповідачку.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07 жовтня 2008 року у задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив рішення суду скасувати та ухвалите нове, по суті позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, доводи апелянта, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Згідно ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Як видно з матеріалів справи позивач на підставі ст.ст. 22, 23 ЦК України просив суд першої інстанції стягнути з відповідачки на його користь матеріальні збитки в розмірі 6000 грн. та моральну шкоду в розмірі 5000 грн., покласти судові витрати на відповідачку.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у принижені честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Позивач вважає, що саме необгрунтованими зверненнями позивачки в правоохоронні органи та суд йому була спричинена моральна шкода, матеріальними збитками він вважає його витрати на юридичні послуги.

Колегія суддів вважає, що позивач не надав суду як першої так і апеляційної інстанції доказів того, що йому діями відповідачки були спричинені матеріальні збитки та моральна шкода.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з

додержанням  норм  матеріальною  і  процесуального прана.  Не може бути  скасоване привильне по суті і справедливе рішення суду ч одних лише формальних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Статтею 55 Конституції України гарантовано право громадян на звернення до суду за захистом порушених прав, а тому дії відповідачки не можуть розглядатись як такі що порушують праві позивача.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 304, п.1 ст. 307, 308, 313, п.1 ст. 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07 жовтня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.