Справа № 2-А-35/09

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 лютого 2009 року Суддя  Лутугинського районного суду Луганської області  Кутіщева Л.П. ,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги «Дітям війни»  

ВСТАНОВИВ:

    22 січня 2009 року  позивач ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до відповідача управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області, в якому зазначив, що він має правовий статус дитини війни, відповідачем йому  не доплачувалося підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, просив  зобов*язати відповідача  нарахувати йому  підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року.  

    Від  представника відповідача надійшла заява, в якій він просить розглянути справу за його відсутності. В запереченнях на позовну заяву відповідач зазначив, що  ст.7 Закону «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, встановлених цим Законом здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» зазначено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 5 Закону «Про соціальний захист дітей війни» запроваджується з 1 січня 2006 року, а ст. 6 -  у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку визначеному КМУ за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Нормативні документи, які б врегулювали це питання, Кабінетом Міністрів України не приймались. Законом України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 виплачувалось особам, які є інвалідами.

    Від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, а тому відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується посвідченням № 122507 /а. с. № 4/.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед них положення статті 71  Закону України  «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року, що набрав чинності з 1 січня 2007 року (із змінами від 15 березня 2007 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 01 січня  - 380 грн., з 01 квітня - 406 грн., з 01 липня 2007 року – 410,06 грн., з 01 жовтня 2007 року – 415,11 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе визнати неправомірною відмову відповідача УПФ України в Лутугинському районі Луганської області у призначенні та виплаті позивачеві підвищення до пенсії за віком у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, зобов’язати відповідача прийняти рішення, яким призначити та виплачувати позивачеві підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, визначити та виплатити заборгованість з пенсії, яка склалася за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

              Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

      Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області у призначенні та виплаті ОСОБА_1  підвищення до пенсії за віком у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області прийняти рішення, яким призначити та виплачувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, визначити та виплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсії, яка склалася за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

    Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

             Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

              Суддя