Савранський районний суд Одеської області
13.09.2012
Провадження № 2/1525/252/12 р.
Справа № 1525/705/2012р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2012 року Савранський районний суд Одеської області
в складі: головуючого-судді Трачової О.Д.,
при секретарі Швець Т. С., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Саврань справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Трохиміни про визнання договору дійсним та визнання права власності на нерухоме майно, –
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та про визнання права власності на нерухоме майно, посилаючись на те, що 21 квітня 2012 року між ним і відповідачкою ОСОБА_2 було досягнуто домовленості про купівлю-продаж належного їй житлового будинку з господарськими будівлями розташованого в с. Дубинове по вул. Польова, 11, Савранського району Одеської області. Житловий будинок було оцінено у 16000 (шістнадцять тисяч) гривень, які він повністю сплатив відповідачу під розписку в час підписання договору. Договір був укладений в простій письмовій формі, оскільки відповідач на час укладання договору не привела до ладу правовстановлюючі документи на житловий будинок. Водночас в договорі сторонами було погоджено всі належні умови купівлі-продажу житлового будинку, зокрема відповідачка зобов’язалася в строк до 2 серпня 2012 року нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу житлового будинку. Але до цього часу договір купівлі-продажу в нотаріальній конторі не посвідчений.
Позивач у судове засідання не з’явився, надав суду письмову заяву, якою підтвердив позовні вимоги, просив задовольнити позов на підставі доказів, що є в матеріалах справи, та розглянути справу у його відсутність ( а. с. 27).
Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про час та місце слухання справи, до суду не з’явилася ( а. с. 26).
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 158 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
У відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі чи в разі якщо відповідно до положень цивільно-процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, взявши до уваги визнання відповідачем позову, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
21 квітня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, був укладений в простій письмовій формі договір купівлі-продажу належного ОСОБА_2 житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого в с. Дубиново по вул. Польова під № 11, Савранського району Одеської області ( а. с. 3).
Житловий будинок з господарськими будівлями належить відповідачу на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно САС №939512 від 30.07.2012 року (а. с. 6).
Право власності на нерухоме майно зареєстроване в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 30.07.2012 року, реєстраційний №37255136 (а. с. 7).
Відповідно до ст.657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Як встановлено ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як вбачається зі змісту договору купівлі-продажу, сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу нерухомого майна.
Встановлену договором вартість нерухомого майна в розмірі 16 000 (шістнадцять тисяч) гривень позивач сплатив у повному обсязі відповідачу, що підтверджується розпискою ОСОБА_2 від 21 квітня 2012 року ( а. с. 4).
Відповідач передав позивачу у власність нерухоме майно, яке є предметом договору купівлі-продажу, що свідчать про повне виконання сторонами договору купівлі-продажу.
Усі ці обставини відповідачка підтвердила в письмових поясненнях, де позов визнала, вказавши, що ухилення від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна відбулося в звязку з незадовільним станом здоров’я та за браком коштів. Унаслідок саме цих обставин, відповідачка ухилилася від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу ( а. с. 5).
Судом прийнято до уваги, що згідно рекомендацій, викладених у п.13 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року №9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов’язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов’язків для сторін. При розгляді таких справ суди повинні з’ясувати, чи підлягає правочин обов’язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.
Але, як встановлено ч.2 ст.210 ЦК України, перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом. Такого закону досі не має. Тимчасовий порядок державної реєстрації правочинів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року №671, не є законом.
Відповідно до ч.4 ст.4 ЦК України, якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього кодексу або іншого закону.
У разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу (ч.4 ст.8 ЦПК України).
За таких обставин, Тимчасовий порядок державної реєстрації правочинів, затверджений постановою КМУ від 26.05.2004р. №671, не може бути застосований судом.
Між тим, як встановлено ч.9 ст.8 ЦПК України, забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
Таким чином, відсутність закону, яким би було визначено перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів (ч.2 ст.210 ЦК України) не є підставою для відмови у позові.
Як встановлено ч.8 ст.8 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого –суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
У ст.8 ЦК України також зазначено, якщо цивільні відносини не врегульовані цим кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).
За таких обставин, суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин ч.2 ст.220 ЦК України та визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого в с. Дубинове по вул. Польова під № 11, Савранського району Одеської області.
Що ж стосується визнання права власності на нерухоме майно, то як встановлено ч.3 ст.334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. А ч.4 ст.334 ЦК України передбачено, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації. Але, як вже було встановлено, виконати вимоги закону щодо державної реєстрації договору неможливо, внаслідок відсутності відповідного закону.
За таких обставин, враховуючи положення ст. 8 ЦК України, ч.ч. 8, 9 ст. 8 ЦПК України, суд вважає, що право власності у позивача виникає з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання дійсним договору купівлі-продажу спірного майна (ч. 3 ст. 334 ЦК України).
Частиною 1 ст. 214 ЦПК України встановлено, що під час ухвалення рішення суд вирішує серед іншого питання про розподіл між сторонами судових витрат. Згідно ч. 1 ст. 88 цього кодексу, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, проте на прохання позивача суд не стягує з відповідача на його користь судові витрати, які поніс позивач.
Керуючись ст. 16, ст. 203, ч.1 ст. 209, 218, ч. 2 ст. 220, ч.1 ст. 328, ч.1-4 ст. 334, ч. 1 ст. 638, ч.1 ст. 655, ст. 657 ЦК України, ст. ст.3, 8, 10, 60, 88, 174, 212-215 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого в с. Дубинове по вул. Польова під № 11(одиннадцять) Савранського району Одеської області, укладений в простій письмовій формі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями в с. Дубинове по вул. Польова під № 11(одиннадцять) Савранського району Одеської області.
Рішення є підставою для реєстрації права власності та внесення змін до технічної документації житлового будинку з господарськими будівлями, який знаходиться в с. Дубинове по вул. Польова під № 11(одиннадцять) Савранського району Одеської області.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Савранський районний суд Одеської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя (підпис)
Копія вірна: суддя О.Д. Трачова