єдиний унікальний номер справи № 423/1136/15-ц номер провадження № 2/423/12/15

УХВАЛА

19 вересня 2016  року Попаснянський районний суд Луганської області

в складі: головуючого судді                                       Мозолєвої Т.В.

              при секретарі                                               Порядіной Н.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1

прокурора Неустроєвої В.В.

розглянувши  у судовому засіданні в залі суду м. Попасна Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державної Казначейської служби України, Міністерства фінансів України, Лисичанської місцевої прокуратури в особі Попаснянського відділу, Попасняського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Луганській області про стягнення моральної шкоди, завданої незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури і суду,-

встановив:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державної Казначейської служби України, Міністерства фінансів України, Лисичанської місцевої прокуратури в особі Попаснянського відділу, Попасняського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Луганській області про стягнення моральної шкоди, завданої незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури і суду, посилаючись на те, що 27 березня 2012 року прокурором Луганської області щодо нього безпідставно було порушено кримінальну справу № 37/12/9054 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, якого він не скоював, бо 23.03.2012року, як голова Калинівської селищної ради Попаснянського району не вимагав і не отримував від ОСОБА_3 грошей у сумі 4500грн. 12.04.2012 року слідчім Кіріним Д.Ю. йому було пред’явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України у відсутність доказів його винуватості. 14 травня 2012 року слідчій ОСОБА_4 виніс постанову про відстрочення його від займаної посади голови Калинівської селищної ради Попаснянського району. 16.05.2012 року слідчій ОСОБА_4 виніс постанову про накладання арешту на його майно. 24 травня 2012 року кримінальна справа за обвинуваченням його у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України була спрямована до Попаснянського районного суду для розгляду по суті. Вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 03.10.2013 року його визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України і призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на п’ять років з позбавленням права займати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими функціями, строком на три роки, з позбавленням 8-го рангу державного службовця, без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України, суд звільнив його від відбуття основного покарання з випробувальним строком на три роки з позбавленням 8-го рангу державного службовця , без конфіскації майна. З огляду на зазначені вище порушення чинного процесуального законодавства з боку суду першої інстанції та органу досудового слідства, враховуючи неповноту слідства, яку в судовому процесі неможливо усунути, Апеляційний суд Луганської області своєю ухвалою від 17 лютого 2014 року скасував вирок Попаснянського районного суду від 03.10.2013 року та направив кримінальну справу № 37/12/9054 прокурору Попаснянського району для організації проведення додаткового розслідування. Суд апеляційної інстанції зобов’язав орган судового розслідування провести слідчі дії на предмет доказування його вини, або спростування його причетності до скоєння злочину. 10 вересня 2015 року прокурор прокуратури Попаснянського району ОСОБА_5 винесла постанову про закриття кримінального провадження № 12014130530000138 від 25.02.2014 року за ознаками кримінального правопорушення. передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, на підставі п.3 ч.1 ст. 276 і п.3 ч.1 ст. 284 КПК України у зв’язку з не встановленням достатніх доказів для доведення його винуватості у суді і вичерпанням можливості їх утримати. Незаконні дії органу досудового слідства, прокуратури і суду тривали з березня 2013 року до 10 вересня 2015 року, тобто протягом майже трьох років і шести місяців. Запобіжний захід до нього було застосовано з 01.06.2012 року до 01.07.2015 року протягом трьох років і одного місяця. Відстороненим з посади він був з 14.05.2012 року до 24.04.2015 року. Його майно під арештом знаходилося з 16.05.2012 року до 01.07.2015 року. У зв’язку з цими грубими порушеннями його прав, весь цей час він знаходився у стані неймовірного душевного болю та страждань і знаходиться до цього часу, бо не може пробачити знущання над ним з боку працівників міліції, слідчого прокуратури, суду. Ці державні службовці усвідомлювали, що вони діяли у незаконний спосіб, що вони грубо порушували законодавство України щодо нього. Йому буде потрібен не один рік, щоб він міг знову почувати себе людиною, якою був до 23 березня 2012 року. Просить стягнути на його користь на відшкодування моральної шкоди завданої йому незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду з Державного Казначейства України 1000000 грн. і судові витрати по справі. Зобов’язати Державне Казначейство України списати у безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України кошти у розмірі 1000000грн. на виплату йому у якості компенсації завданої моральної шкоди та кошти на судові витрати по справі. В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 надав суду письмове пояснення та пояснив, що 27 березня 2012 року прокурором Луганської області щодо нього безпідставно було порушено кримінальну справу № 37/12/ 9054 за ознаками злочину,передбаченого ч.3 ст.368 КК України, якого він не скоював, бо 23.03.2012 року, як голова Калинівської селищної ради Попаснянського району, не вимагав і не отримував від ОСОБА_3 грошей в сумі 4500 грн.Досудове розслідування по справі проводилось старшим слідчим прокуратури Попаснянського району ОСОБА_4, який при виконанні слідчих дій грубо порушував норми процесуального права, його права на захист,честь та гідність. Він достовірно знав про те, що працівниками Попаснянського РВ ГУ МВС України щодо нього ведеться постійна «травля».Ще до порушення кримінальної справи слідчий Кірін Д.Ю. 23 березня 2012 року щодо нього вчинив ряд незаконних дій та грубо порушив його конституційні права. Так, слідчий Кірін Д.Ю. в порушення вимог п.2.1;3.2;3.4 «Інструкції про порядок прийому, реєстрації і розгляду в органах прокуратури України заяв і повідомлень про злочини » затвердженої наказом Генеральної прокуратури України від 24.06.2004 року за № 66 /13-ок, не отримавши в канцелярії прокуратури Попаснянського району матеріал чи за ОСОБА_3 для розгляду в порядку ст. 97 КК України (в редакції 1960 року), виїхав в с. Калиново на неіснуюче місце пригоди. Після 8 години 23 березня 2012 року слідчий Кірін Д. Ю. в його кабінеті голови Калинівської селищної ради Попаснянського району зробив обшук у відсутність судового рішення. Свої незаконні дії він оформив протоколом огляду місця події. При виконанні цих дій слідчий порушив щодо нього вимоги ст. 59 ч. Конституції України, бо не дав йому можливості скористатися правовою допомогою. В порушення вимог ст. 190 КПК України він замість огляду здійснив в кабінеті обшук у відсутність судового рішення. У відсутність постанови прокурора слідчий Кірін Д.Ю. з порушенням вимог ст. 193 КПК України провів освідування його рук. В порушення вимог ст. 29 Конституції України і ст.ст.177,178,184 КПК України ОСОБА_4 зробив обшук не тільки всього, що знаходилося в кабінеті, а ще й одежі, яка була вдягнута на ньому, черевиків та носків , які він за його вимогою роздягав, щоб він міг побачити, що грошей там немає. Також в шафі була ретельно обшукана вся його одежа, навіть були вивернуті кармани, та його особисті речі, на що він дозволу не надавав. В порушення вимог ч.1 ст. 127 КПК України, в якості понятих були присутні зацікавлені особи Лемешко та Філатов, які співпрацювали постійно з міліцією . Його заяви про недовіру цим понятим і їх заміну на інших, слідчий ігнорував. Відеозапис цієї слідчої дії не було продемонстровано учасникам цієї дії в порушення вимог ч. 2 ст. 85-2 КПК України. В ході цих незаконних дій, які тривали з 8 до 15 години, він переніс стрес, у нього трапився серцевий напад і двічі викликалася карета швидкої допомоги, йому надавалася лікарем ОСОБА_6 необхідна допомога і вона наполягала на стаціонарній госпіталізації негайно. Зазначені порушення чинного законодавства, його прав на захист, його честі та гідності зафіксовані слідчим в протоколі огляду місця події від 23 березня 2012 року який міститься в кримінальному провадженні № 12014130530000138 від 25 лютого 2014 року.Після, так званого, огляду місця події він опинився в цей день в неврологічному відділені Попаснянської центральної районної лікарні в стані ішемічного інсульту в басейні ВБС, що підтверджується Випискою з його історії хвороби №781.На цей час він працював головою Калинівської селищної ради Попаснянського району на підставі рішення Калинівської виборчої комісії від 04.11.2010 року. В 2010 році його було обрано головою селищної ради в сьомий раз, що свідчить про довіру до нього мешканців с. Калиново. Те, що сталося з ним 23.03.2012 року перекреслило всі його досягнення на посаді голови і це йому доставляло неймовірних душевних страждань . Він не міг спати, їсти, думати про лікування . Він тільки думав про те, чому з ним так незаконно обійшлися, кому він перейшов дорогу. Пізніше, при ознайомлені з матеріалами кримінальної справи він узнав, що працівниками Попаснянського РВ ще 30.03.2011 року щодо нього була заведена ОРС № 126 по категорії «захист » , яку використали 23.03.2012 року з порушенням вимог ст.6 ; ч.1 і 3 ст. 9; ст. 9-1 Закону України « Об ОРС » для того , щоб сфальсифікувати щодо нього кримінальну справу за ч. 3 ст. 368 КК України.12.04.2012 року слідчим Кіріним Д.Ю. йому було пред’явлено обвинувачення, у скоєнні злочину , передбаченого ч.3 ст. 368 КК України у відсутність доказів його винуватості. Він був допитаний слідчим в якості обвинуваченого і під час допиту заявив, що ніякого злочину не скоював, винним себе не визнає. Слідчим на нього вчинявся психологічний тиск незважаючи на присутність на допиті його захисника. ОСОБА_4 погрожував в якості запобіжного заходу обрати йому утримання під вартою, оскільки він не визнавав факту отримання хабара від ОСОБА_3. Внаслідок психологічного тиску та погроз утримання під вартою він переніс нервовий стрес, у нього стався серцевий напад і із прокуратури Попаснянського району каретою швидкої допомоги його було доставлено до Попаснянської центральної районної лікарні і госпіталізовано у неврологічне відділення, де він лікувався з 23.03.2012 року.Дана обставина підтверджується випискою з історії хвороби №781 на його ім’я, згідно до якої він знаходився на стаціонарному лікуванні з 23.03.2012 року по 16.04.2012 року. 12.04.2012 року після нервового стресу в нього «наблюдалось нарушение сознания, ухудшение зрения, появилась тахикардия, наросла слабость в ногах, появились патологические стопные изменения эпетендорной группы ».У зв’язку з погіршенням стану його здоров’я, з 17.04.2012 року він змушений був пройти курс лікування в Луганській обласній клінічній лікарні. Згідно із виписки з історії хвороби № 27512\402 було встановлено діагноз «бронхиальная астма смешанная ІІІ (третья) ступень, персистирующеетечение, обострение средней степени тяжести, ХЛН ІІ (вторая). Сопутствующий диагноз: резко вьраженный вестибуло-атактический синдром.»До 23 березня 2012 року на протязі року він не лікувався , почував себе задовільно і працював. Але з цього часу в нього з’явилося почуття страху і безпомічності перед нахабним свавіллям слідчого Кіріна Д.Ю. Він не тільки опинився в лікарні, а і став зовсім іншою людиною, він не почував впевненості в майбутньому.14 травня 2012 року слідчий Кірін Д.Ю. виніс постанову про відсторонення його від займаної посади голови Калинівської селищної ради на період досудового розслідування та судового розгляду кримінальної справи в суді,оскільки він обвинувачувався у скоєнні посадового злочину і займаючи посаду голови селищної ради може використати своє службове становище в цілях протидії встановленню істини по справі. Ця постанова була скерована до Калинівської селищної раді для виконання. Більшого позору в своєму житті він не переносив. Все життя присвятив праці для людей, не знав спокою ні вдень, ні вночі і в один день став злочинцем за бажанням працівників правоохоронних органів міліції і прокуратури міста Попасна. Він був відсторонений від займаної посади рішенням сесії Калинівської селищної ради № 22/ 1 від 16 червня 2012 року. Цими незаконними діями слідчого Кіріна Д. Ю. йому було завдано неймовірного душевного болю і страждань. Адже притягнення його до кримінальної відповідальності та відсторонення з посади негативно вплинуло на його репутацію, честь, гідність серед колег, підлеглих. На нього з осудом дивились місцеві мешканці, навіть близькі друзі та сусіди стали його сторонитися. Селищем Калиново поповзли розмови і різні чутки, з ним перестали спілкуватися люди, боялися бути причетними до кримінальної відповідальності. 16.05.2012 року слідчий Кірін Д.Ю. виніс постанову про накладання арешту на його майно, а саме: на земельну ділянку площею 4,81 га , яка розташована за межами населеного пункту на території Калинівської селищної ради Попаснянського району, наданої йому у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( акт на право власності на земельну ділянку серії 1-ЛГ № 068069). У зв'язку з нервовими стресами та нервовими переживаннями у нього різко погіршився стан здоров’я. Він був фактично ізольований від звичної професійної самореалізації , від виконання звичних обов'язків, внаслідок чого у нього знизився рівень матеріальної забезпеченості, рівень моральної самореалізації, виникло почуття непотрібності, безпомічності та страх за майбутнє. На лікування не вистачало коштів. 24 травня 2012 року кримінальна справа за обвинуваченням його у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України була спрямована до Попаснянського районного суду для розгляду по суті. Його моральні страждання підсилилися під час розгляду справи судом, де допитувалися потерпілий ОСОБА_3 та свідки - працівники правоохоронних органів, які його оговорювали і давали суду завідомо не правдиві покази. 01 червня 2012 року постановою Попаснянського районного суду йому був обранйй запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. Відсутність можливості вільного пересування у зв’язку з підпискою про невиїзд відбилася на формах проведення вільного часу, сімейного відпочинку, можливості оздоровлення. Він не міг виїхати за межі селища, щоб провідати своїх рідних. Судом не були задоволені клопотання його захисника ОСОБА_7, яка двічі просила суд повернути справу прокурору Попаснянської районної прокуратури на додаткове розслідування для встановлення або перевірки суттєвих обставин, які свідчили про скоєння злочину проти нього працівниками міліції, та якими підтверджувалась його невинуватість. Вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 03.10.2013 року його було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України і призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на п’ять років, з позбавленням права займати посади пов’язані з організаційно-розпорядчими функціями строком на три роки, з позбавленням 8-го рангу державного службовця, без конфіскації майна. На підставі ст .75 КК України суд звільнив його від відбуття основного покарання з випробуванням строком на три роки, з позбавленням 8-го рангу державного службовця, без конфіскації майна. Його сподівання на те, що суд дотримається основних засад судочинства таких незаконність, рівність учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості не здійснилися, бо суд майже всі клопотання захисника відхиляв. Суд порушив вимоги ст. 62 Конституції України якою передбачається, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню , доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Але суд у вироку від 03.10.2013 року обґрунтував його винуватість доказами, які були слідством отримані незаконним шляхом з порушенням норм процесуального права, з порушенням вимог ст. 8 Закону України « Про оперативно- розшукову діяльність ». Так, в порушення вимог ч.2 ст. 8 Закону, у відсутність судового рішенні на використання технічних засобів, застосування технічних засобів з метою отримання інформації , начальником СДСБЄЗ Попаснянського РВ ОСОБА_8 було застосовано і до одежі ОСОБА_3 була приєднана прихована відеокамера, яка останнім була використана 23.03.2012 року в його кабінеті о 8 годині ранку. Суд, встановивши відсутність відеофіксації моменту передачі грошей ОСОБА_3 йому, навіть не дав цьому доказові оцінки і у відсутність жодних доказів на підтвердження його вини, керуючись лише своїми припущеннями дійшов висновку, що нібито він скоїв злочин.З огляду на зазначені вище порушення чинного процесуального законодавства з боку суду першої інстанції та органу досудового слідства , враховуючи неповноту слідства, яку в судовому процесі неможливо усунути, Апеляційний суд Луганської області своєю ухвалою від 17 лютого 2014 року скасував вирок Попаснянського районного суду від 03.10.2013 року та направив кримінальну справу № 37/12/9054 прокурору Попаснянського району для організації проведення додаткового розслідування.Суд апеляційної інстанції зобов’язав орган досудового розслідування провести слідчі дії на предмет доказування його вини або спростування його причетності до скоєння злочину.Вказана кримінальна справа, як кримінальне провадження, була внесена до Єдиного реєстру досудових розслідування № 12014130530000138 від 25 лютого 2014 року за ознаками ч.3 ст. 368 КК України за заявою ОСОБА_3 про вимагання в нього хабара головою Калинівської селищної ради ОСОБА_2 По кримінальній справі, яка стала кримінальним провадженням з 25 лютого 2015 року, він був в статусі підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, а після направлення справи на дослідування знову став обвинуваченим.Розслідування кримінального провадженні було доручено заступнику начальника СВ Попаснянського РВ ГУ МВС України ОСОБА_9, яким порушені вимоги ст. 7,28, 219 КПК України та п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, бо строк досудового слідства не подовжувався з 25 лютого 2014 року, а розумні строки розслідування були проігноровані. З цього приводу нимта його захисником неодноразово подавалися скарги до прокуратури області та Генеральної прокуратури України.24 квітня 2015 року прокурором Попаснянського району Самсонюком І.С. прийнята постанова про скасування постанови слідчого прокуратури ОСОБА_4 від 14 травня 2012 року про відсторонення його, ОСОБА_2, від посади голови Калинівської селищної ради. При цьому прокурор знає, що ця територія не підконтрольна органам державної влади України, але вважає, що він може працювати на посаді голови, тобто дозволяє йому скоїти злочинні дії проти держави. Такого порушення його права він не очікував, а тому не працює і має надію, що орган досудового розслідування роз’яснить йому яким чином він має бути поновлений в праві на працю.01 липня 2015 року заступник начальника СВ Попаснянського РВ ОСОБА_9 виніс постанови про скасування постанови слідчого Кіріна Д.Ю. від 16.05.2012 року про накладення арешту на його майно та постанову Попаснянського районного суду від01.06.2012 року про обрання йому запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.10 вересня 2015 року процесуальний прокурор по кримінальному провадженню - прокурор прокуратури Попаснянського району ОСОБА_5 винесла постанову про закриття кримінального провадження № 12014130530000138 від 25.02.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, на підставі п.3 ч. 1 ст. 276, п.3 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв’язку з не встановленням достатніх доказів для доведення його винуватості в суді і вичерпанням можливості їх отримати. Незаконні дії органу досудового слідства, прокуратури і суду тривали з 27 березня 2012 року до 10 вересня 2015 року, тобто на протязі майже трьох років і шести місяців. Запобіжний захід до нього було застосовано з 01.06.2012 року до 01.07.2015 року на протязі трьох років і одного місяця з відстороненням з посади він перебував з 14.05.2012 року до 24.04.2015 року на протязі майже трьох років. Його майно під арештом знаходилося з 16.05.2012 року до 01.07.2015 року на протязі трьох років і майже двох місяців. У зв’язку з цими грубими порушеннями його прав, весь цей час він знаходився в стані неймовірного душевного болю та страждань і знаходиться до цього часу, бо не може пробачити знущання над ним з боку працівників міліції, слідчого прокуратури, суду. Ці державні службовці усвідомлювали що вони діяли в незаконний спосіб, що вони грубо порушували законодавство України щодо нього. Йому потрібен буде не один рік, щоб він міг знову почувати себе такою людиною, якою був до 23 березня 2012 року.Протягом трьох років та шести місяців він прийшов до висновку, що правоохоронна, судова система держави Україна зовсім не демократична, а навпаки здатна переслідувати громадянина і знущатися з нього морально і фізично. На протязі тривалого часу розглядаючи справу, порушуючи чинне законодавство України, його конституційні права, органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове слідства, прокуратура та суд примушували його доказувати свою невинуватість, бо він бачив , що ці органи не зацікавлені у її встановленні за своєю ініціативою, як того вимагають норми кримінально - процесуального права. Ці органи об’єдналися між собою з єдиною метою - незаконно притягнути його до кримінальної відповідальності і осудити.Протягом трьох років і шести місяців він щоденно переносив емоційну пригніченість, затяжні депресії, хотілося все забути, припинити боротьбу за справедливість, виникало почуття апатії, почуття страху за майбутнє, невпевненість у завтрашньому дні. Весь цей термін він використовував на те, що їздив давати показання слідчому, а потім суду, писав скарги, клопотання, а міг би цей час використати для своєї сім’ї, для себе. Але він не міг погодитися з тим зневажливим ставленням до нього, як до злочинця, і знову боровся за справедливість.З урахуванням з вищевикладеним, просить задовольни позов.

Відповідачі позовні вимоги не визнали.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що на протязі 15 років знає позивача ОСОБА_2 по роботі, йому відомо, що ОСОБА_2 працював головою Калинівської селищної ради. До роботи відносився дуже відповідально. Приймав заходи по ремонту школи, установок автомобільних зупинок, ремонту доріг, забезпечення мешканців селища вугіллям. Дуже відповідальний до роботи, чув про ОСОБА_2, з боку мешканців, тільки позитивні відгуки . Тому його декілька разів обирали головою селищної ради. По характеру ОСОБА_2 працьовитий, любив свою роботу, життєрадісний, з повагою відносився до людей, завжди коректно і стримано, не дозволяв собі агресії до людей, не допускав конфліктів. Після порушення кримінальної справи в березні 2012 року, ОСОБА_2 слідство відсторонило від роботи, у зв’язку з притягненням його до кримінальної відповідальності за отримання хабара. Емоційний стан ОСОБА_2 змінився у гіршу сторону. Відношення людей до нього змінилось, люди з осудом стали до нього відноситися. Після засудження ОСОБА_2 судом, люди почали говорити про нього з осудом. Це впливало на душевний стан і здоров’я ОСОБА_2. Якщо раніше він бачив ОСОБА_2 у костюмі, енергійного, життєрадісного, то зараз, оцінюючи зовнішній вигляд ОСОБА_2, він бачить , що ОСОБА_2 з великим трудом і допомогою двох палиць, пересувається. Що стосується його особисто, то він не змінив свого відношення до ОСОБА_2 і відноситься до нього з повагою. Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що з 1970 року знає ОСОБА_2 з яким вчився в одному вищому вузі і є кумов’ями. До порушення стосовно ОСОБА_2 кримінальної справи, він сім разів обирався головою Калинівської селищної ради. По характеру ОСОБА_2 дуже чутливий до людей і вимогливий до себе, підтримував порядок, характеризувався позитивно мешканцями селища, тому обґрунтовано люди з повагою відносилися до нього. Для селища Калинове ним робилося багато, дороги утримувалися у порядку, допомагав людям з ремонтами, інші питання вирішував по можливості. Нічого поганого про ОСОБА_2 не чув. Стан здоров’я ОСОБА_2 мав добрий, їздив на велосипеді, почував себе відмінно, ніколи не проявляв агресії до людей у стресових ситуаціях. У сім’ї з дружиною у нього добрі відносини, дуже гостиприємний. Члени сім’ї не чають у ньому душі, відносяться до ОСОБА_2 добре, він хороший сім’янин. Після порушення кримінальної справи ОСОБА_2 переніс шоковий стрес. Він був невинний, а його безпідставно обвинуватили. Це вплинуло на його стан здоров’я, він переміщується за допомогою двох палиць, потребує стороннього супроводження, у темноті взагалі нічого не став бачити. Все це пов’язано з розладом вестибулярного апарату. У період розслідування справи і слухання її у суді двічі лікувався внаслідок перенесених переживань у лікарнях м. Луганська, м. Стаханова. Оскільки слідство відсторонило ОСОБА_2 з посади, то він не отримував тривалий час заробітної плати і не мав коштів на лікування. Із - за справи погіршилось відношення до ОСОБА_2 мешканців селища. Навіть працівники Попаснянської райадміністрації змінили до нього відношення у гіршу сторону. Його точка зору щодо порядності ОСОБА_2 не змінилось. ОСОБА_2 був і залишився порядною людиною. Характер у ОСОБА_2 не змінився, залишився добрим, хорошим сім’янином. Душевні страждання переносив постійно і він це бачив сам, і про це ділився з ним сам ОСОБА_2 У ОСОБА_2 залишилися погані спогади про прокуратуру, яка безпідставно притягнула його до кримінальної відповідальності, вигнали з роботи, залишивши без заробітної плати. ОСОБА_2 скаржився на те, що має погані думки, постійно був у пригніченому стані на протязі слідства і суду. Він його підтримував. Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що знає позивача ОСОБА_2 з 1971 року, знаходиться з ним у дружніх стосунках. Може охарактеризувати його як порядного, працелюбного, доброго, здатного відгукнутися на прохання людини, ОСОБА_2 добре відносився до людей і по роботі, і у життєвих відносинах, нікому ніколи не брехав, не крав, вмів тримати слово. У 2012 році працював головою Калинівської селищної ради, обирався на цю посаду декілька раз. У селі ОСОБА_2 слідкував за порядком, односельчани відносились до нього з повагою, кому що було незрозуміло, всі йшли до нього і з питань по роботі, і за радою життєвих питань. До того, як порушили щодо ОСОБА_2 справу, він був здоровим, тримав дома господарство, мав чотирьох дітей, обробляв чотири теплиці, огороди. Гарний сім’янин, ніколи не було сварок, конфліктів. Члени сім’ї з повагою відносились до нього. У березні 2012 року порушили кримінальну справу і з цього часу стан здоров’я ОСОБА_2 різко погіршився. Кожного разу, як вона з ним зустрічалася, ОСОБА_2 виглядав усе гірше і гірше, став взагалі таким, що його важко упізнати. Деякі мешканці села стали до нього відноситися погано у зв’язку із справою. Але були такі, які продовжували йому вірити тому, що він невинний, особисто вона йому вірила і підтримувала. ОСОБА_2 дуже страждав морально, бо був поважною особою, все село було за нього і разом з’явився такий бруд. Із-за справи в 2012 році двічі лікувався у м. Попасна і м. Луганську, у зв’язку з різким погіршенням здоров’я. Характер у ОСОБА_2 не змінився, він залишався добрим, чутливим, але дуже пригніченим. Ніколи не проявляв агресію до людей. Слідство відсторонило ОСОБА_2 з посади і він тяжко це пережив, мешканці села стали поливати брудом, і він знаходився у стані постійного стресу,переносив душевні страждання і був дуже пригнічений. Не міг ніде влаштуватися на роботу, дуже нервував з цього приводу у 2012 році і зараз теж. Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що знає ОСОБА_2 з квітня 2012 року з яким уклала догорів про надання правової допомоги по кримінальній справі по якій він обвинувачувався в отриманні хабара. На той час він займав посаду голови Калинівської селищної ради і перебував на лікуванні у Попаснянській центральній районній лікарні після проведення слідчим Попаснянської районної прокуратури 23 березня 2012 року обшуку у кабінеті ОСОБА_2 з грубим порушенням норм кримінально-процесуального права, Конституції України та Конвенції про захист прав людини. Саме внаслідок порушення чинного законодавства України, прав та свобод ОСОБА_2 з боку слідчого Кіріна Д.Ю. , позивач опинився у лікарні, бо під час обшуку переніс інсульт. Двічі викликалася карета медичної допомоги, бо у ОСОБА_2 трапився серцевий напад. Як розповів ОСОБА_2, він не міг перенести порушення його прав, свобод, законності, грубості з боку слідчого Кіріна Д.Ю.. А у кінці обшуку у його портфелі були знайдені гроші, які були підкинуті йому під час обшуку кимось з присутніх на обшуку, коли лікарем йому надавалася медична допомога. Позивач переніс справжній нервовий стрес, наслідком якого став інсульт. 12.04.2012 року вона була присутня при пред’явленні ОСОБА_2 обвинувачення у скоєнні хабара і допиті в якості обвинувачення. ОСОБА_2 в категоричній формі не визнавав себе винним, але слідчий Кірін Д.Ю. чинив на ОСОБА_2 психологічний тиск, незважаючи на її присутність, як захисника на допиті. Мала місце відкрита погроза – взяти під варту ОСОБА_2 слідчий повів ОСОБА_2 до прокуратури, щоб дійсно обрати такий запобіжний захід, про що повідомив йому в її присутності. Враховуючи, що ОСОБА_2 прийшов на допит до слідчого з лікарні, то почувши такі заяви від слідчого, у нього знову стався серцевий напад. Каретою швидкої допомоги ОСОБА_2 було доставлено у ту саму лікарню. Але у тяжкому стані, так як мало місце втрати свідомості внаслідок перенесеного душевного стресу. У розмові з ОСОБА_2 їй стало відомо, що він постійно знаходиться у стані страху і безпомічності перед свавіллям ОСОБА_4, не має впевненості у майбутньому, не має надії на справедливе рішення суду. На нього працівники правоохоронних органів здійснювали тиск, вимагаючи визнання вини і обіцяючи за це покарання не пов’язане з позбавленням волі. Порушення у професійному та соціальному функціонуванні особливості ОСОБА_2 його прав і свобод полягає у тому, що 14.05.2012 року слідчій ОСОБА_4 своєю постановою відсторонив його від займаної посади на час слідства і суду. ОСОБА_2 рішенням сесії Калинівської селищної ради № 22/1 від 12.06.2012 року був відсторонений з посади і не працює на цій посаді до цього часу. Влаштуватися на іншу роботу не зміг, ніхто не хотів приймати його на роботу, боялися прокуратуру. ОСОБА_2 залишився без заробітної плати і у нього почалася тривала і глибока депресія, страх перед судом, повна зневіра у справедливість. Його бентежило те, що мешканці села відвернулися від нього, друзі і знайомі сторонилися його, але добре, що не всі. У нього не будо коштів на підтримання свого стану здоров’я і вона бачила, що ОСОБА_2 з кожним днем втрачав здоров’я. Кожне судове засідання для нього було справжнім іспитом, чути завідомо неправдиві показання працівників правоохоронних органів, яких суд допитував у якості свідків – для ОСОБА_2 було нестерпно. Після судових засідань, залишившись наодинці з нею, він плакав від безпомічності, плакав від того, що бачив – суд йому не вірить, а вірить працівникам міліції і слідчому Кіріну Д.Ю., які це все влаштували. Як захисник, вона не могла гарантувати ОСОБА_2, що суд прийме законне рішення і визнає його невинним, тим більше, що двічі суд відхилив клопотання захисника про повернення справи прокуророві Попаснянського району на додаткове розслідування. Оскільки суд своєю постановою від 01 червня 2012 року обрав ОСОБА_2 в якості запобіжного заходу – підписку про невиїзд з постійного місця його проживання, то це теж психологічно вплинуло на нього і поглибило його душевні страждання. Від ОСОБА_2 їй відомо, що слідство і суд його морально вбили своїми незаконними діями. Показати свої емоції і переживання вдома він не може, бо це автоматично впливало на його близьких членів сім’ї, а він хотів показати їм, що він все витримає, доб’ється справедливості і всім доведе, що його звинуватили у тяжкому злочину тільки за бажанням деяких осіб правоохоронних органів м. Попасна, які і до порушення кримінальної справи його переслідували і спровокували певні дії. Які стали підставою для незаконного порушення справи. З його слів, він намагався в оточенні сторонніх осіб, односельчан, співробітників, знайомих теж вести себе стримано. Всі хвилювання, переживання. Емоції, негативні мислення щодо дій працівників міліції, прокуратури, а потім і судді – тримав в собі. Вважає, що єдиною особою, якій ОСОБА_2 довіряв всі свої переживання та думки, була вона, як його захисник, якій він довіряв все і надіявся на її допомогу. Із-за підписки про неможливість виїзду, ОСОБА_2 не міг нікуди виїхати з с. Калинове і за цим чітко слідкував працівник міліції, який час від часу навідувався до помешкання ОСОБА_2 і перевіряв де він перебуває. Тому, коли у м. Луганську помер син ОСОБА_2, то тільки у судовому засіданні, з офіційного дозволу судді, йому було дозволено виїхати у м. Луганськ і забрати для погребіння тіло сина. Вирок суду від 03.10.2013 року ОСОБА_2 вислухав стійко, не надав жодної підстави зацікавленим у цьому вироку особам, порадувати його переживаннями. Але , коли вона із ОСОБА_2 залишились наодинці, то він поділився своїми переживаннями, були сльози. Вибух емоцій негативного змісту у бік міліції, прокуратури і суду. Думки про те, що його діти, внуки, завдяки цьому вироку, будуть вважати, що він брав хабар, його морально вбивала. Він постійно промовляв єдине: я не винен. Її спроби заспокоїти ОСОБА_2 були марними і тільки залишилась одна надія – на рішення апеляційного суду. Ніякої гарантії в тому, що суд апеляційної інстанції постановить законне судове рішення не було. Скасування судом апеляційної інстанції 17 лютого 2014 року вироку суду першої інстанції від 03.10.2013 року, це була перша надія на те, що вдається довести у подальшому невинуватість ОСОБА_2. Отримавши справу на досудове розслідування, прокуратура Попаснянського району, слідчий СВ Попаснянського РВ , робили все, щоб нічого не робити по справі, бо не виконувалися практично ніякі слідчі дії. Затягувалося навмисно винесення вирішального рішення по справі, навмисно, бо орган досудового слідства і прокуратура чітко розуміли, що довести винуватість ОСОБА_2 їм не вдається. Але вони не змогли досягти головної мети – зробити з нього злочинця, розтоптати його честь і гідність, а це для ОСОБА_2 було головне. В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_14 заявила клопотання про призначення комісійної судово – медичної- експертизи. Проведення експертизи просила доручити експертам Луганського бюро судово-медичних експертиз, за адресою: 93400, м. Сєвєродонецьк, вул. Донецька, 37.Просила в ухвалі суду викласти у повному обсязі показання позивача та свідків. Дослідивши матеріали справи, заслухав думку осіб, які беруть участь у справі, суд вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню. Відповідно до ст.143 ЦПК України суд, для з’ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань в галузі науки, техніки, ремесла, тощо суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі. За таких обставин клопотання підлягає задоволенню, оскільки необхідні спеціальні знання у галузі медицини, тому необхідно призначити експертизу. На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 143, 144 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Призначити по справі комісійну судово - медичну експертизу, проведення якої доручити експертам Луганського бюро судово-медичних експертиз, за адресою: 93400, м. Сєвєродонецьк, вул. Донецька, 37.

На вирішення експертизи поставити такі питання:

1. Чи є причинно – наслідковий зв’язок між погіршенням стану здоров’я ОСОБА_2 та незаконним порушенням стосовно нього кримінальної справи 27 березня 2012 року за ч.3ст. 368 КК України прокурором Луганської області; незаконним проведенням 23 березня 2012 року обшуку в кабінеті голови Калинівської селищної ради ОСОБА_2; незаконним пред’явленням ОСОБА_2 обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України; незаконним відстороненням ОСОБА_2 постановою слідчого прокуратури Попаснянського району від 14 травня 2012 року з роботи (посади) голови Калинівської селищної ради; незаконним вироком Попаснянського районного суду від 03.10.2013 року, яким ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину , передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, враховуючи, що під час обшуку 23.03.2012 року ОСОБА_2 переніс ішемічний інсульт в ВББ, а після цих подій стан його здоров’я постійно погіршувався?

Експертів попередити про кримінальну відповідальність відповідно до вимог ст. ст. 384, 385 КК України.

Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.

В розпорядження експертів надати матеріали справи № 423/1136/15ц та медичну документацію.

Суддя Попаснянського районного суду Т.В. Мозолєва