АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-683/11Головуючий у 1-й інстанції Процько Я.В.
Категорія - 37 Доповідач - Міщій О.Я.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 квітня 2011 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Міщія О.Я.
суддів - Ткача З.Є., Бершадської Г.В.
при секретарі - Галкіна О.О.
з участю сторін - апелянта, відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, в інтересах якої діє представник ОСОБА_3 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 26 січня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ВАТ “Всеукраїнський акціонерний банк” в особі відділення №5 ВАТ “Всеукраїнський акціонерний банк”, третя особа —ОСОБА_4 про визнання договору поруки недійсним, -
ВСТАНОВИЛА:
В листопаді 2010 року ОСОБА_2 звернулась в суд із вказаним позовом, посилаючись на те, що між її чоловіком ОСОБА_4 та ВАТ “Всеукраїнський акціонерний банк” 13.08.2007 року було укладено договір поруки, згідно якого ОСОБА_4 зобов’язався відповідати усім своїм майном за невиконання зобов’язання ОСОБА_5 перед ВАТ “Всеукраїнський акціонерний банк” по договору кредиту. Вказала, що всупереч вимогам ч.2 ст. 65 СК України не давала згоду на укладення договору поруки, який виходить за межі дрібного побутового, тому на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України просила визнати договір поруки недійсним.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 26 січня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ВАТ “Всеукраїнський акціонерний банк” в особі відділення №5 ВАТ “Всеукраїнський акціонерний банк”, третя особа —ОСОБА_4 про визнання договору поруки недійсним —відмовлено.
Додатковим рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 18 березня 2011 року стягнуто з ОСОБА_2 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та в дохід держави 8,50 грн судового збору.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення Тернопільського міськрайонного суду від 26 січня 2011 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Вважає, що договір поруки укладений її чоловіком виходить за межі дрібного побутового, а тому для його укладення потрібна була її згода. Вказала, що вказаним договором порушуються її права та права їх неповнолітньої доньки.
Апеляційна скарга до задоволення не підлягає
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що договір поруки укладений між ОСОБА_4 та ВАТ “Всеукраїнський акціонерний банк” 13.08.2007 року не спрямований на відчуження майна подружжя, а тому підстав для визнання його недійсним з мотивів відсутності згоди позивачки на його укладення —немає.
З вказаним висновком слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону, грунтується на матеріалах справи.
Як встановлено судом, 25 грудня 2007 року між ВАТ “Всеукраїнський акціонерний банк” та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір №06507, згідно умов якого йому було надано кредит у розмірі 16800 грн. під 24% річних з терміном повернення до 13 серпня 2010 року
В забезпечення виконання позичальником своїх зобов’язань, 13 серпня 2007 року між ОСОБА_4 та ВАТ “Всеукраїнський акціонерний банк” було укладено договір поруки, згідно якого ОСОБА_4 взяв на себе зобов’язання відповідати за невиконання ОСОБА_5 умов кредитного договору №06507 від 25 грудня 2007 року.
Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилалась на те, що вона, всупереч вимог ст. 65 СК України, як дружина, не давала згоди ОСОБА_4 на укладення договору поруки, який виходить за межі дрібного побутового.
Вказані доводи не дають підстав для висновку про порушення права апелянта при вирішенні спору, оскільки норми ст. 65 СК України врегульовують питання щодо розпорядження майном, яке є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, а не договору поруки. Тому, письмова згода ОСОБА_2 на укладення вказаного договору, який не спрямований на відчуження майна подружжя, не вимагається.
Суд першої інстанції також підставно не взяв до уваги доводи апелянта про те, що укладений договір поруки суперечить інтересам їх неповнолітньої доньки, оскільки жодних доказів порушення прав неповнолітньої внаслідок укладення договору нею не подано.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 26 січня 2011 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
З оригіналом вірно
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області ОСОБА_6