Справа 22-ц-4030/2009 р.                                                        Головуючий

                                                                                                                      1-ї інстанції: Колесник С.А.                                      Категорія: визнання заповіту                                                                    Доповідач: Трішкова І.Ю.

                  недійсним

                                                                                УХВАЛА

                                                                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       18 серпня 2009 року  Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області  в складі:

                                                 головуючого  - Маміної О.В.,

                                                 суддів:            -  Трішкової І.Ю.,Борової С.А.,    

                                                 при секретарі -  Козир Л.В.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Харкові  цивільну справу  за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м.Харкова від 5 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_4  до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округа ОСОБА_5, ОСОБА_6  про визнання  заповіту недійсним,

                                                                  ВСТАНОВИЛА:

Позивачки звернулись до суду з зазначеним позовом, в якому просили визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 від 04.04.2008 року, посилаючись на те, що спадкодавець ОСОБА_7 хворів на онкологічне захворювання, йому була зроблена операція, готувалась ще одна операція. З лікарні його виписали у зв'язку з відсутністю сенсу лікування. Хвороба супроводжувалась сильною біллю, тому йому застосовували сильні знеболювальні препарати, під впливом яких він знаходився останній час. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер. За місяць до смерті  ОСОБА_7 склав заповіт, який був посвідчений приватним нотаріусом вдома у хворого.

Позивачки вважають, що на час складення заповіту ОСОБА_7 перебував у такому психічному стані, що не міг розуміти значення своїх дій, т.я. в заповіті спадкодавець не вказав ні свою доньку ОСОБА_1, ні свою престарілу мати ОСОБА_2

Відповідачка ОСОБА_8 позов не визнала, підтвердила, що дійсно спадкодавець хворів на онкологічне захворювання. В 2002 році йому була зроблена операція і до вересня 2007 року він почував себе нормально. З лютого 2008 року його почав турбувати сильний біль, але лікували його вдома.

Представник приватного нотаріуса ОСОБА_5 проти позову заперечувала. Сама приватний нотаріус подала письмові пояснення, в який вказала, що на час складання заповіту ОСОБА_7 повністю розумів значення своїх дій та керував ними. Сумнівів у його дієздатності у нотаріуса не було.

            Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 5 червня 2009 року в задоволенні позову повністю відмовлено.

 В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду і прийняти нове рішення, визнавши заповіт недійсним, посилаючись на неповне дослідження доказів - пояснень свідків - сусідів, в допиті яких суд безпідставно відмовив, а також на те, що проведена судово-психіатрична експертиза є необґрунтованою та суперечливою.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом повно та всебічно досліджені надані докази, дана їм належна оцінка і згідно встановленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст.ст.10,11,60,212,215 ЦПК України.

В судовому засіданні встановлено, що 04.04.2008 року ОСОБА_7 склав заповіт, яким належну йому на праві власності ? частину жилого будинку АДРЕСА_1, заповів дружині ОСОБА_8 Вказаний заповіт посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5

ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

За клопотанням представника позивачів судом проведена посмертна судово-психіатрична експертиза, відповідно до акту якої вбачається, що по наданим даним ОСОБА_7 під час життя ознак психозу, недоумства та інших психічних розладів, які б позбавляли його властивості усвідомлювати свої дії та керувати ними, не виявляв. За своїм психічним станом на момент складання та підписання заповіту ОСОБА_7 мав змогу розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Спростовуючи висновок експертизи, представник позивачів не навела достатніх доказів, які ставлять під сумнів зазначений висновок.

Судом допитані свідки, які спілкувались з померлим та його дружиною в той час, коли складався заповіт, ніяких сумніві щодо його психічної діяльності у них не виникало.

За своїм змістом заповіт також не викликає сумнівів щодо розумності намірів заповідача, оскільки ОСОБА_7 склав заповіт на користь своєї дружини, яка постійно проживає в спірному будинку та здійснювала догляд за заповідачем.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Враховуючи надані докази, суд прийшов до обґрунтованого висновку, що підстав для визнання заповіту недійсним не має, а тому правильно відмовив в задоволенні позовних вимог.

            Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду.

Підстав для скасування чи зміни рішення не має.              

Керуючись ст., ст. 303,307,308, 314,319  ЦПК України, судова колегія

                                                           УХВАЛИЛА:

            Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3  відхилити.

            Рішення Київського районного суду м.Харкова від 5 червня 2009 року залишити без змін.  

            Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення ухвали.

                  Головуючий:

                  Судді: