Справа № 129/1502/14-ц

Провадження по справі № 2/129/404/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" вересня 2014 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Кравця В. І.,

розглянувши без участі сторін в місті Гайсині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс» м. Київ про захист прав споживача, визнання фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів, -

встановив:

03.06.2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом до ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс», просила визнати недійсним договір фінансового лізингу № 009845, укладений 24.05.2014 року та стягнути з відповідача сплачений реєстраційний платіж в сум 9800 грн. і комісію за прийом платежів в сумі 147 грн.

Вимоги позову обґрунтовані, тим що 24.05.2014 року між нею і відповідачем був укладений договір фінансового лізингу № 009845 предметом якого є зобов'язання лізингодавця (відповідача) придбати предмет лізингу автомобіль ЗАЗ Lanos у власність та передати лізингу у користування лізингоодержувачу (позивачу) на строк та на умовах, передбачених договором. Після підписання договору представником відповідача було надано рахунок для сплати платежу 10% від вартості автомобіля в розмірі 9800 грн., та вказано, що після сплати буде передано предмет лізингу, проте незважаючи на сплату визначених коштів в день підписання договору виконання договору не відбулось, ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс», відмовилось передати автомобіль з посиланням на те, що договором передбачено сплату 50% вартості предмету лізингу, а сплачені кошти є комісією за організацію і оформлення договору.

Вказувала, що при підписанні договору її було введено в оману представником відповідача, вважає, що вказаний договір є несправедливим по відношенню до нього як споживача. Несправедливими є умови договору через дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача, зокрема, через обмеження прав споживача стосовно продавця, не встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця у зв’язку з невиконанням договору, лізингодавець залишив за собою право на односторонню зміну лізингових платежів, у позивача відсутні права на одержання будь-якої компенсації від відповідача у зв’язку із розірванням або невиконанням договору лізингу, договором не передбачено захисту прав лізингоодержувача від неналежного виконання договірних зобов’язань лізингодавцем.

Позивачка в судове засідання не з'явилась, письмово просила справу розглянути у її відсутність, вимоги позову задовольнити (а.с.13).

Представник відповідача, повідомлений належним чином про час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, надав суду письмові заперечення. В своїх запереченнях представник відповідача вказував, що позов не підлягає задоволенню з огляду на те, що підстави для визнання договору недійсним відсутні, посилався на те, що на час укладення договору позивачка прочитала умови договору, сплатила комісію за організацію, витрат, що пов’язані з виконанням договору та частину авансового платежу.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 158, ч. 2 ст. 197 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності; у разі неявки осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи проводиться без фіксування судового засідання технічним засобом.

З’ясувавши позиції сторін, дослідивши надані докази, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволеннюз таких міркувань.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що 24 травня 2014 р. між ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» та ОСОБА_1 укладено договір № 009849 фінансового лізингу (далі Договір). Предметом лізингу є автомобіль «ЗАЗ Lanos», вартістю 98000 грн. (а.с.8-17).

Згідно квитанцій № 3 від 24.05.2014 р., позивач ОСОБА_1 сплатила на користь відповідача 9800 грн., призначення платежу : за послуги. (а.с.18)

Згідно п.1.4 Договору, лізингодавець не відповідає перед лізингоодержувачем за невиконання будь-якого зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета лізингу, його заміни, введення в експлуатацію, усунення несправностей протягом гарантійного строку, своєчасного та повного задоволення гарантійних вимог, монтажу тощо. За вищенаведеними зобов'язаннями відповідає продавець.

Відповідно до п. 2.1 Договору, цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов'язань сторонами, але не більше 78 календарних місяців з моменту підписання даного договору.

Пунктом 2.2 Договору визначено, що строк лізингу починається з дати передачі та закінчується через 60 календарних місяців з моменту підписання Акту приймання-передачі предмета лізингу та в останню дату платежу, зазначену у Додатку № 2 до цього договору, якщо інше не передбачено умовами даного договору.

За п. 8.2.3 ст. 8 Договору, другий лізинговий платіж складається з: відшкодування вартості предмета лізингу; сплати відсоткової ставки за користування предметом лізингу; сплати комісії за супроводження договору.

Умови переходу права власності на предмет лізингу передбачені п 9.1 Договору за яким лізингоодержувача під час дії Договору, при обов'язковій умові сплати в повному обсязі заборгованості за лізинговими платежами, сплати можливих штрафних санкцій та відшкодування збитків, придбати у власність (викупити) предмет лізингу по його залишковій вартості за окремо укладеним Договором купівлі-продажу.

Вищезазначений договір не містить відомостей про продавця товару, його найменування та місцезнаходження, не зазначено куди має звертатися споживач у випадку порушення якості, комплектності та інших умов з продажу товару.

Спірні правовідносини регламентуються :

- ч. 1 ст. 808 ЦК України , яка визначає що , якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, заміни, безоплатного усунення недоліків, монтажу та запуску в експлуатацію тощо; Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець (постачальник) та лізингодавець несуть перед лізингоодержувачем солідарну відповідальність за зобов'язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу.

- ч. 2 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» , яка визначає , що лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу; (зазначений перелік є вичерпним).

Таким чином, оскільки вибір продавця предмета лізингу за договором здійснює відповідач, то пункт 1.4 Договору, щодо усунення лізингодавця від відповідальності в частині якості, комплектності, справності та ін. суперечить положенням ст. 808 ЦК України щодо солідарної відповідальності продавця і лізингодавця, і водночас це обмежує права споживача на захист і отримання відшкодування у передбачених законом випадках. Отже такі умови є несправедливими.

До істотних умов договору лізингу Закон України «Про фінансовий лізинг» відносить умову про лізингові платежі, які, згідно ч. 2 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу. Перелік лізингових платежів є вичерпним.

Умовами спірного договору передбачені такі лізингові платежі (п. 1.7 ст. 1, ст. 8 договору): перший лізинговий платіж, який складається із: комісійної винагороди лізингодавця за організаційні заходи, пов'язані з підготовкою та укладенням договору («комісія за організацію») у розмірі 10% вартості предмета лізингу згідно додатку № 1 до договору; авансу ціни предмета лізингу, який становить 50% вартості предмета лізингу; комісію за передачу предмета лізингу у розмірі 3% вартості предмета лізингу.

Аналізуючи положення оспорюваного договору фінансового лізингу, суд приходить до висновку, що його такі ознаки, як порушення принципу добросовісності, істотного дисбаланс договірних прав та обов'язків вказують на несправедливість умов договору по відношенню до споживача і є такими, що завдають шкоди споживачеві , тому цей договір фінансового лізингу необхідно визнати недійсним з відповідача на користь позивача підлягають стягненню кошти - сплачений реєстраційний платіж в сум 9800 (дев’ять тисяч вісімсот) грн. і комісію за прийом платежів в сумі 147 (сто сорок сім) грн.

В силу ст. 88 ЦПК України та ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" суд стягує з відповідача на користь державного бюджету суми судового збору в розмірі 243 грн. 60 коп.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір фінансового лізингу № 009845 від 24.05.2014 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс» м. Київ і ОСОБА_1.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс»м. Київ (код ЄДРПОУ 38104479 р/р 26006379153 в ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» МФО 380805) на користь ОСОБА_1 сплачений реєстраційний платіж в сум 9800 (дев’ять тисяч вісімсот) грн. і комісію за прийом платежів в сумі 147 (сто сорок сім) гривень, на користь держави 243 грн. 60 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області через Гайсинський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення (отримання копії рішення).

Суддя: