ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СЕВАСТОПОЛЯ
Справа № 2-2032/09
Кат.23
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(повний текст)
25 серпня 2009 року Ленінський районний суд м.Севастополя в складі:
головуючого судді – Проценко О.І.
при секретарі - Володіні Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Севастополі цивільну справу за позовом закритого акціонерного товариства „Український мобільний зв’язок” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги користування мобільним зв’язком,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за користування послугами зв'язку у розмірі 18642 грн. 16 коп. Вимоги позову мотивовані тим, що 22.03.2006 р. сторонами укладений договір на надання послуг мобільного зв'язку, згідно якому позивач надав відповідачу контрактне підключення телефону, а відповідач зобов'язався оплачувати надані послуги. Проте в період з 30.03.2006 р. по 01.06.2008 року відповідач оплату не проводив, внаслідок чого утворилася заборгованість у розміри 17547 грн. 17 коп., та нарахований збір у Пенсійний фонд України у розмірі 1094 грн. 99 коп.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просила стягнути з відповідача суму заборгованості, а саме: заборгованість по сплаті послуг зв’язку у розміри 17547, 17 грн., збір у Пенсійний фонд України у розміри 1094, 99 грн., та судові витрати, сплачені при подачі позову, судовий збір у розмірі 186, 42 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30, 00 грн.
Відповідач та його представники у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог та пояснювали суду, що у період з 17 по 20 березня 2006 року вона перебувала разом із групою паломників у паломницькій поїздці в ОСОБА_2 в м.Київі. При поселенні в готель ОСОБА_2 адміністратор готелю зібрав у неї та інших членів групи паспорта для оформлення проживання у готелі. Приблизно, протягом двох годин, паспорти перебували у адміністратора, після чого їм повернули документи. У травні 2008 року на її адресу надійшов лист від ТОВ «Авеста-Україна», що займається наданням послуг з повернення боргів абонентів ЗАТ «УМЗ», у якому повідомлялося про наявність заборгованості. Після чого вона звернулася до представництва ЗАТ «УМЗ» у м. Севастополі, де їй були пред'явлені копії договорів про надання послуг мобільного зв'язку за 2006 рік, які нею не укладалися, оскільки вона їх не підписувала, а тому послуги мобільного зв'язку не одержувала. На підставі зазначеного відповідач і її представники, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог, та стягнути на користь відповідача витрати на правову допомогу у розміри 2000 грн..
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представників, дослідивши матеріали справи, знаходить позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню входячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між ЗАТ „Український мобільний зв’язок” та ОСОБА_1 були укладені договори № 2764835 із додатковою угодою № 2764835/1 від 22.03.2009р. (а.с. 4-6), № 2764831 із додатковою угодою № 2764831/1 (а.с. 7-9), від 22.03.2009р. та № 2764827 із додатковою угодою № 2764827/1 від 22.03.2009р. (а.с. 10-12), при цьому позивачу був наданий особистий рахунок 1.11394738. Відповідно до звіту про баланс вказаного особового рахунку абонента, платежі за отримані послуги надходили, але не в повному об’ємі та несвоєчасно, у результаті чого виникла заборгованість.
Одночасно, судом встановлено, що у період часу з 17 по 20 березня 2006 року ОСОБА_1 перебувала в паломницькій поїздці в ОСОБА_2 в м. Києві, що підтверджується свідоцтвом паломника (а.с.27).
Як вбачається з пояснень відповідача, при поселенні в готель ОСОБА_2, адміністратор готелю зібрав паспорта у всіх членів паломницької групи, для оформлення проживання у готелі. Після цього, у травні 2008 року на адресу ОСОБА_1 надійшов лист від ТОВ «Авеста-Україна», що займається наданням послуг з повернення боргів абонентів ЗАТ «УМЗ», у якому повідомлялося про наявність заборгованості по оплаті послуг мобільного зв'язку. Відповідач вказує на те, що зазначені договори вона не укладала зі підприємством позивача, послуги мобільного зв’язку не отримувала, підпис на вказаних вище договорах зроблений не відповідачем, а іншою невідомою особою. По даному факту ОСОБА_1 разом з іншими потерпілими зверталася до ВДСБЭЗ УМВС України в м. Севастополі, але офіційної відповіді на її адресу досить не надійшло. Проте, висновком ВДСБЭЗ УМВС України у м. Севастополі за результатами перевірки звернення гр. ОСОБА_3 відносно групи невстановлених осіб по факту шахрайського користування послугами ЗАТ „УМЗ” підтверджується, що група невстановлених осіб заволодів паспортами громадян ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, підробили від їх імені підписи на договорах та надписи „копія вірна” на ксерокопіях паспортів та у період часу зі 17 грудня 2007 року по грудень 2008 року незаконно отримали послуги зв’язку від ЗАТ „Український мобільний зв’язок” на загальну суму 310431,41грн., чим вчинили злочини, передбачені ч.1, ч.3 ст. 358 та ч. 4 ст. 190 КК України.
Із зазначеної постанови також вбачається, що відповідно до висновків спеціаліста НІЕКЦ УМВС України в м. Севастополі від 15.12.2008 року № 207, № 208, № 209, № 211, № 212, № 214 підписи у договорах, укладених з ЗАТ „УМЗ” та надпис „Копія вірна” на ксерокопіях паспорту імені ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_12,ОСОБА_13 виконані вірогідно не ними.
Крім того, відповідач у судовому засіданні пояснила, що 23 березня 2006 року вона перебувала в м. Севастополі, тому не могла укладати договори у місті Києві у тій же час.
Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, суд вважає, що поясненнями представника позивача в судовому засіданні і наданими до справи документами не доведено факту укладення договорів саме відповідачем – ОСОБА_1 Одночасною, суд вважає обґрунтованими та приймає до уваги доводи відповідача та доказі, наявні у справі про тій факт, що відповідач не укладав спірні договори по наданню послуг мобільного зв’язку.
У відповідності з ст. 11 ЦК України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, установлених актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, не встановлених цими актами, але за аналогією породжують права і й обов'язки. Підставами для виникнення цивільних прав й обов'язків є, договори й інші угоди, інші юридичні факти.
Враховуючи, що зазначені договорі не укладалися відповідачем, суд вважає необхідним відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Але вимоги відповідачів в частині відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 2000 грн., суд вважає за необхідне задовольнити частково, стягнувши не підставі ст. 84 ЦПК України на користь відповідача суму у розмірі 63, 00 грн. Визнаючи суму відшкодування в даній частині, суд виходив з положень Додатку до Постанови КМУ від 27.04.2006р. № 590, згідно якого, якщо компенсація таких витрат сплачується іншою стороною, вона не повинна перевищувати суму, що обчислюється іншою стороною, виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи. Таким чином, виходячи з розміру мінімальної заробітної платні станом на 25.08.2009р. – 630 грн. та 15 хвилин протягом яких в сукупності дана справа слухалася судом у судовому засіданні, сума відшкодування складає (630 : 40% Х 15хв.) складає 63, 00 грн.
Так, відповідно до ст.84-88 ЦПК України, Постанови КМУ № 590 від 27.04.2006р. „Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави”, стягненню підлягає сума розміром 63,00 грн.
На підставі ст.ст.11, 509, 527, 627 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 81, 84-88, 179, 212, 215 ЦПК України, Постанови КМУ № 590 від 27.04.2006р. „Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави”, суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову Закритого акціонерного товариства „Український мобільний зв’язок” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Український мобільний зв’язок” у користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 63,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Севастополя, шляхом подачі апеляційної скарги в Ленінський районний суд м.Севастополя протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Суддя – підпис
Копія є вірною.
Суддя Ленінського
районного суду міста ОСОБА_14Проценко